Мирослав Левицький ■ УКРАЇНА ■ №42, 2016-10-16
Така вже склалася традиція, що напередодні Дня Незалежності України переважно в Києві відбуваються заходи, пов’язані з життям закордонного українства. Ця традиція бере початок 1992 р., коли в палаці «Україна» в Києві організовано ґрандіозний захід – Всесвітній форум українців, у якому брало участь понад 3000 делеґатів та гостей.
Цей широкий жест України був формою вдячності за те, що зробило українське еміґрантське зарубіжжя (і не тільки еміґрантське, бо українці в Польщі і в Словаччині не були еміґрантами, але автохтонами) для збереження значних пластів культури та гуманітарної науки.
Україна, зі свого боку, декларувала всебічну підтримку українському зарубіжжю. Її посадові особи заявляли, що українці за межами України є органічною, невід’ємною часткою всього українства. Вони завжди відігравали вагому роль у процесі будівництва української держави.
Хоч відтоді минуло 24 роки, проте й тепер в уряді України рясно лунає мова держави-окупанта, у чому я мав змогу наочно переконатися, коли 27 вересня побував у будинку, де працює уряд. І сьогодні, як і 24 роки раніше, з уст українських посадовців лунають заяви про важливу роль закордонного українства для підтримки України та її змін і реформ. Таку заяву 27 вересня 2016 р. зробив прем’єр-міністр України під час зустрічі з керівництвом СКУ. Тоді також відбулося підписання Меморандуму про співпрацю між Кабінетом Міністрів України та Світовим Конґресом Українців. Підписаний документ є результатом домовленості, якої досягнуто під час серпневої зустрічі прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з президентом СКУ Евгеном Чолієм. У столиці України 25–27 серпня в Національному університеті відбулися загальні збори СКУ. Їх учасники взяли участь у серії заходів, присвячених 25-річчю Незалежності України.
Був це один із серії заходів, присвячених українському зарубіжжю, що цього року проходили напередодні 25-ї річниці Незалежності і відразу після неї.
Е. Чолій, представляючи прем’єр-міністрові делеґацію СКУ, сказав, що очолювана ним структура сьогодні є виразником інтересів більше як 20 мільйонів зарубіжних українців та об’єднує українські організації у 50 країнах світу.
Президент СКУ на зустрічі з прем’єр-міністром України заявив, що Світовий конґрес українців і надалі докладатиме всіх зусиль, щоб пояснити міжнародній спільноті, що конфлікт на Донбасі є масштабною міжнародною кризою: «Ми на різних міжнародних форумах стараємося переконати міжнародне співтовариство у тому, що те, що відбувається в Україні, це не внутрішній і навіть не російсько-український конфлікт. Те, що зараз відбувається на Донбасі, є справжньою міжнародною кризою, і Україна, захищаючи свої кордони, фактично захищає Європу і світ».
Це лише одна з граней співробітництва СКУ з Україною. За словами президента СКУ, найближчим часом у структурі конґресу буде створено Комітет сприяння економічному розвиткові України. Для активнішої співпраці СКУ з Україною ще в лютому торік відкрито в Києві представництво СКУ. Там мені сказали, що нині воно активно співпрацює з Об’єднанням українців у Польщі.
Крім представництва СКУ в Україні, координацією співробітництва між світовим українством і материковою Україною займається МЗС України та Українська всесвітня координаційна рада (УВКР). VI Всесвітній форум українців (його виразником у міжз’їздівський період є УВКР), що відбувся в Києві 20–21 серпня, відкрив серію заходів, пов’язаних з закордонним українством. Навколо УВКР – спілки громадських (неурядових) організацій – нині багато пристрастей. І в середовищі зарубіжного українства, і в Україні. Причини українських пристрастей банальні. Оскільки УВКР (як неурядова організація) не має виконавчих повноважень, то вона мусить нагадувати про проблеми світового українства державним структурам, що не завжди їм подобається. Наприклад, нині отримання посвідчення закордонного українця в окремих випадках затягується на два роки.
Голова УВКР Михайло Ратушний, виступаючи зі звітною доповіддю, заявив, що нарешті повинна бути прийнята державна програма спів-праці з закордонними українцями, де мають бути чітко прописані розміри, форми і механізми державної допомоги українським громадам за кордоном для збереження ними своєї національної ідентичності. Голова УВКР підняв питання, яке нині в Україні у багатьох на устах: чому у владних структурах України маємо грузинський, литовський чи польський «десант» і так мало використовуваний потенціал українського зарубіжжя? М. Ратушний назвав, що офіційний статус закордонного українця мають трохи більше ніж 8 тис. осіб. Сказав, що це аж ніяк не можна порівняти з тим, як активно роздають поляки «Карту поляка». За словами М. Ратушного, нині майже кожний мешканець західних областей України, навіть не маючи польського походження, має «Карту поляка».
Головною темою VI Всесвітнього форуму українців була російська аґресія в Україні та волонтерська постава українського зарубіжжя. Одним з координаційних центрів волонтерів була УВКР.
Координація зусиль для протидії окупації, волонтерський підхід до цієї справи українського зарубіжжя відображено і в резолюціях секцій, і в заяві форуму, який головою УВКР переобрав дотеперішнього голову Михайла Ратушного.
У заяві форуму сказано: «VI Всесвітній форум українців, на якому присутні делегати з 36 країн світу, що представляють українські громади за межами України, а також представники більше як 20 українських громадських організацій в Україні, висловлюють свою рішучу підтримку опору українського народу агресивним діям Росії».
хочу зупинитися на мовному питанні. Сьогодні на вулицях столиці України, хоч і як дивно, українська мова надалі звучить як мова маленької національної меншини. Це викликає турботу і в Україні, і за її межами.
Формально це питання вреґульовує Конституція, проте нині фактично ще діє горезвісний мовний «закон» Ківалова-Колесніченка, спроба скасування якого послужила кремлівським головорізам формальним приводом для військового вторгнення в Україну.
В Національному оперному театрі ім. Т. Шевченка 22 серпня відбулася зустріч президента України з представниками української діаспори (і учасниками VI Всесвітнього форуму українців, і учасниками Річних загальних зборів СКУ та інших заходів). На цій зустрічі Петро Порошенко назвав українське закордонне українство унікальним явищем на етнополітичній мапі світу.
Трошки пізніше, на цій же зустрічі, президент СКУ Евген Чолій подякував Петрові Порошенку за те, що для нього українська діаспора – інтеґральна частина українського народу, яка виборола своє право відзначати 25-ту річницю незалежності України нарівні з українцями в Україні.
П. Порошенко, виступаючи в оперному театрі перед представниками світового українства, сказав, що єдність України, консолідація українців як політичної нації – це його головний пріоритет. Президент наголосив, що сучасна Україна вшановує пам’ять українців різних поколінь, які полягли за незалежність України: Січових стрільців, воїнів армії УНР, воїнів УПА, українців, що боролися в лавах Червоної армії, та учасників сучасної війни з російським аґресором. Констатуючи, що нині вагома частка підтримки України йде від української діаспори, він звертався до неї зі словами: «Не питай, що Україна може зробити для тебе, а питай, що ти можеш зробити для України!».
Президент України просив діаспору допомогти в консолідації українських проєвропейських сил.
На всі звернення-прохання, які висловив П. Порошенко, від президента СКУ прозвучала відповідь «Так!».
Закордонне українство усвідомлює, що Україну нищить не тільки путінська аґресія, а й внутрішні чвари та корупція. І діаспора устами президента СКУ декларує активну боротьбу з метою подолання цього страшного явища в Україні. А як це можна зробити – залишається без відповіді. Одними закликами до совісті олігархів та корупціонерів цього не вдасться викоренити! План дій СКУ на найближчий рік написаний у Резолюції річних загальних зборів конґресу. Головне місце в ній замають політико-інформаційні заходи щодо припинення війни і деокупації Криму й Донбасу.
Далі йде праця для залучання інвестицій в Україну, хоч тим також займаються відповідні установи у структурі уряду України.
Делеґати зборів закликали вселенського патріарха Варфоломія I видати Томос про автокефалію Української православної церкви Київського патріархату. Поза увагою зборів не залишились сучасні українсько-польські питання. Учасники закликали польський та український народи до вирішення історичних питань між Польщею та Україною за допомогою просвітництва і примирення. Вони звернулися до польського народу й далі підтримувати український народ у його важкій боротьбі, щоб захистити територіальну цілісність України та зупинити російську аґресію від просування на захід. ■
