Павло Лоза ■ ПОДІЇ ■ №50, 2015-12-13
У Цешанові Любачівського повіту відкрито колишню греко-католицьку святиню, яка матиме тепер функцію виставково-концертного центру. Об’єкт, що отримав друге життя, нагадуватиме також про українське минуле цієї місцевості.
Друге життя
Урочисте відкриття відремонтованої святині в Цешанові відбулося 14 листопада. У ньому взяли участь гості не лише з Польщі, а й з України. Сама цешанівська церква Святого Юрія багато років лякала своїм виглядом, замість пригадувати про різноманітне культурне багатство реґіону. Після відновлення вона може знову служити мешканцям не лише Цешанова. Тепер у храмі організовуватимуть концерти і виставки.
Характерною рисою святині являються поліхромії авторства відомого українського митця Григорія Кузневича, яку художник зі Старого Брусна виготовив незадовго перед війною.
– Це єдині поліхромії Кузневича, які лишилися в Польщі, – говорить етнолог Оля Соляр, член Товариства «Маґурич», яке займається ремонтом кладовищ у Польщі, в Україні та останнім разом у Грузії.
Деякі святі мають обличчя відомих людей довоєнного періоду, у тому самого Г. Кузневича. Є зображені також митрополит Шептицький і єпископ Коциловський. На одному розписі видно напис: «Боже, Україну храни». Саме під час відновлювання поліхромії, реставратори, які працювали на висоті 17 метрів, помітили, що будівля має прекрасну акустику. Тоді народилася ідея організовувати там концерти і взагалі створити виставково-концертний центр.
На відкриття нового об’єкту підготовлено виставку під назвою «Григорій Кузневич – брусненський майстер пензля і долота» авторства О. Соляр, а також відбувся виступ ансамблю «Любисток» з Тернополя. При нагоді цієї події в місті пройшов міні-симпозіум для тих організацій, що займаються ремонтними роботами, здебільшого української спадщини на Розточчі.
Можна ставити собі питання: чи храм, який мав би виконувати літургійну функцію, повинен стати об’єктом більш світського характеру? На думку Томаша Роґа, заступника голови Центру культури і спорту в Цешанові, якщо навіть так станеться, треба пам’ятати про історичне минуле таких об’єктів.
– Там не будуть відбуватися дискотеки. Це храм. Треба ставитися з повагою до такого місця. З огляду на це не пристоїть улаштовувати в таких об’єктах заходів розважального типу, – заявляє Т. Роґ.
Невдовзі у центрі має відбутися концерт коляд. Крім культурних подій, колишня святиня буде місцем, у якому свої репетиції проводитиме цешанівський хор та оркестр.
Треба пригадати, що друге, уже більш світське, життя отримала не лише церква у Цешанові. Сьогодні, після ремонту, нову функцію виконують храми в Дубецьку (Перемиський повіт), де є ґалерея, та в Наролі (Любачівський повіт), де від 2011 р. існує виставково-концертний центр.
Ремонт, реставрація…
Муровану святиню в Цешанові зведено 1910 р. на місці старої дерев’яної церкви. Вона належала греко-католицькій парафії в Новому Селі. Після виселення українців 1947 р. вона стала складом. Потім роками стояла порожня. Ремонтні роботи у святині в Цешанові почалися ще 2006 р. Тоді ґміна профінансувала ремонт купола даху. Щойно тепер удалося завершити ремонтні роботи. За словами бурґомістра міста і Цешанівcької ґміни Здзіслава Задворного, цілісний ремонт церкви коштував понад 780 тис. зл. Для новоутвореного центру закуплено теж обладнання для проведення репетицій місцевого хору й оркестру.
– Помаленьку, завдяки різним ініціативам, щось робиться. Може, самоврядування сприймають це інколи чисто практично, оскільки отримали на це європейські гроші. Але важливий кінцевий результат – об’єкт продовжує своє життя, – не вкриває задоволення етнолог, за словами якої протягом останніх років були ремонтовані й надалі відновлюються інші церковні об’єкти.
– Крім згаданих святинь у Цешанові, Наролі та Дубецьку, відремонтовано церкву у Жерниці-Вижній (Ліський повіт) та храм у Балутянці (Короснянський повіт), до якого завдяки допомозі колишніх жителів села, виселених в Україну, повернулися церковні дзвони, говорить О. Соляр.
Етнолог інформує, що тепер іде ремонт дерев’яного храму в Новому Брусні (Любачівський повіт), а також церкви у Вільховій (Сяніцький повіт), Лежахові (Перешеворський повіт), Бистрому (Ліський повіт), Лісковатому (Бещадський повіт), Великих Очах (Любачівський повіт). У святині у Вишатицях (Перемиський повіт) забезпечено дах.
На якому етапі ми опинилися?
Ремонти церков беруть на себе ґміни (у Цешанові про ремонт подбало місцеве самоврядування), музеї (в Новому Брусні ремонтом храму займається музей Кресів, який перейняв на власність об’єкт), приєднуються неурядові організації та громадські комітети (у Балутянці жителі місцевості утворили комітет для збирання коштів на ремонт), а навіть приватні особи (церква в Жерниці-Вижній існує сьогодні завдяки старанням нинішнього власника землі, на якій лежало колись село – підприємця Януша Слабіка з Коросна).
Але занедбаних церков, зокрема в Підкарпатському воєвідстві, є значно більше. Тому з’являється питання, що з ними робити і як заради їхнього збереження діє українська громада? Звичайно, важко на себе взяти відповідальність за ремонт церкви, однак необхідно сказати, що паралельно до храмів відбувається й руйнація покинутих цвинтарів. Це тривожить людей, які стараються хоча б пригальмувати цей процес.
– Деякі кладовища, навіть на окраїнах Перемишля, насправді є в жалюгідному стані. Якось нікого вони не цікавлять. А це ж місця, про які треба дбати, бо то спадщина не лише в історичному розумінні, але також у мистецькому, – говорить О. Соляр, на думку якої, у процес повинні активніше включитися, зокрема, українські школи.
Добрим прикладом є ініціатива Об’єднання лемків, у яку залучено школу в Лігниці. У школі існує, зокрема, т.зв. «лемківська стежка», у рамках якої лігницькі учні щороку їздять на місця, де жили їхні предки, там упорядковують занедбані кладовища.
– Може, щось подібне повинно з’явитись у шкільній програмі всіх наших шкіл, наприклад, на основі якихось тижневих літніх учнівських практик? – підказує член Товариства «Маґурич».
* * *
За адресою, поданою нижче, можна зробити собі віртуальну екскурсію по церкві у Цешанові перед ремонтом.
http://lubaczow360.pl/index.php/powiat/parks/142-cieszanow-cerkiew-wirtualna-wycieczka.html
