Петро Андрусечко ■ ПОДІЇ ■ №32, 2013-08-11
Наприкінці липня в Києві урочисто відзначали 1025-річчя Хрещення Київської Русі. Святкування відбулося на найвищому рівні. До столиці України прибули патріарх Російської православної церкви Кіріл, президент Росії Владимір Путін, а також президенти Сербії та Молдови. Забракло натомість президента Білорусі. Незважаючи на офіційні заяви української сторони про те, що урочистість має аполітичний характер, без політичного контексту однак не обійшлося. Уже сам факт відзначення річниці давав підстави порівнювати цей захід з попередніми урочистостями на честь 1020-ї річниці, організованими тодішнім президентом Віктором Ющенком.
Про те, що у Києві відбувається щось важливе, свідчила в першу чергу присутність різних підрозділів міліції. Кияни вже звикли до спеціальних засобів безпеки, які супроводжують пересування президента Віктора Януковича. Однак цим разом спеціальну охорону організували також для патріарха Кіріла, який приїхав до колишньої столиці Київської Русі спеціальним поїздом «люкс». На вокзалі, замість натовпу вірян, його вітали юрби міліціонерів, від котрих його ще додатково відділяла особиста охорона. Це підкреслювало дистанцію між ієрархами Російської православної церкви та вірянами. Це ж саме, зрештою, можна сказати й про Українську православну церкву Московського патріархату, підпорядковану Російській православній церкві.
Напередодні головного пункту врочистостей, 26 липня, у п’ятницю, відбулася врочиста академія, присвячена 1025-річчю Хрещення Київської Русі, участь у якій брав президент України Віктор Янукович. У своєму виступі він звернув увагу, що для держави всі Церкви рівні, і що держава ґарантує своїм громадянам «конституційне право на свободу віросповідань». Президент також висловив думку стосовно використання політичними силами релігії у власних цілях: «Ми не допустимо використання Церков і релігійних організацій деякими політичними силами у своїх вузьких інтересах. Це стосується також і закордонних центрів, які через релігійні організації іноді прагнуть впливати на внутрішньополітичну ситуацію в Україні. Адже йдеться про питання національної безпеки держави», – підкреслив В. Янукович.
Увагу мас-медіа прикула також зустріч голів Українських православних церков Московського та Київського патріархатів на відкритті виставки «Велике і величне» у «Мистецькому арсеналі». При цьому журналісти звернули увагу на те, що митрополит Володимир та патріарх Філарет обійнялися, вітаючи один одного. Філарет (УПЦ КП) заявив, що між патріархами немає ворожості і що він вірить в об’єднання українського православ’я. Коментатори наголошували: це не означає, що в найближчому часі слід очікувати якогось особливого зближення між київським та московським патріархами, проте цей жест та слова Філарета означають, що принаймні зняли напругу, яку останнім часом можна було спостерігати між представниками обох Церков.
При нагоді підготовки до виставки в «Мистецькому арсеналі» не обійшлося без скандалу. Гендиректор «Арсеналу» Наталія Заболотна заборонила показувати на виставці «Велике і величне» картину Володимира Кузнєцова «Коліївщина: Страшний суд». Вона замалювала його настінну картину, а на її місці у день відкриття виставки висів банер. Як прокоментував автор роботи, приводом до цього могло бути те, що серед постатей, які на картині горять у котлі, опинилися й продажні священики. «Священики варяться в цьому казані, з них зірвані хрести, тече червона рідина. Можливо, це могло зачепити персонажі в автомобілі, які відвідуватимуть виставку. Але ж і в Босха, наприклад, також дуже винахідливо зображені сцени тортур», – зазначив Кузнєцов.
Головні з запланованих урочистостей відбулися в суботу – на Володимирській гірці відправили урочистий молебень з нагоди 1025-річчя Хрещення Русі. Серед присутніх були президент України Віктор Янукович, президент Росії Владимір Путін, президент Молдови Ніколае Тімофті та президент Сербії Томіслав Ніколич. Окрім керівників країн, прибули дев’ять з п’ятнадцяти голів православних помісних Церков: предстоятелі Александрійської церкви Феодор II, Єрусалимської церкви Феофіл III, Російської церкви Кіріл, Грузинської церкви Ілія II, Сербської церкви Іриней, Болгарської церкви Неофіт, Кіпрської церкви Хризостом II; Польської автокефальної православної церкви Сава, Церкви Америки і Канади Тихон.
Звичайні прихожани практично не мали шансів прийти на молебень. За кілька днів перед урочистостями представники Української православної церкви Московського патріархату звернулися до вірян, щоб вони не планували відвідати цей захід, оскільки туди впускатимуть лише за спеціальними запрошеннями, обмежена кількість яких була розповсюджена в церквах. Пізніше виявилося, що через спеціальні заходи охорони навіть віряни з запрошеннями не могли потрапити на місця урочистостей. Тим часом, на шляху проїзду кортежів офіційних гостей на Європейській площі зібралися нечисленні віряни УПЦ Московського патріархату, котрі хотіли привітати патріарха Кіріла, а додатково також нечисленні, проте голосні противники візиту Кіріла та Путіна в Києві, насамперед представники партії «Свобода».
Урочистості з нагоди 1025-річчя Хрещення Київської Русі мали стати приводом до зустрічі президентів України та Росії, тим більше, що до Саміту східного партнерства у Вільнюсі, на якому планується підписати Угоду про Асоціацію між Україною та ЄС, залишилося вже небагато часу. Про те, що Путін не змінив своєї позиції у справі інтеґрації, свідчив факт 50-хвилинного запізнення президента Росії на зустріч з українським колеґою, а також те, що їхня розмова тривала лише 15 хвилин. Після цього Путін поїхав на засідання при «круглому столі», організоване лідером громадського руху «Український вибір» Віктором Медведчуком. Там російський президент переконував його учасників, що для України єдиним корисним вибором є вступ до Митного Союзу.
Урочистості завершилися 27 липня концертами на двох сценах, встановлених на Хрещатику. Серед його учасників був знаменитий Хор донських козаків, а також рок-групи з Росії та України. Примітно, що під час урочистостей з нагоди Хрещення була можливість споживати алкоголь на головній вулиці Києва, що офіційно є забороненим. Як наслідок – десятки п’яних молодих людей та гори бляшанок і пляшок з-під алкоголю.
На відміну від офіційних державно-церковних урочистостей, які призначалися насамперед для політиків, УПЦ Київського патріархату організувала в неділю 28 липня традиційний Хресний хід. У той час, коли президенти України та Росії спільно відзначали в Севастополі свято Російського та Українського флотів, з-під Володимирської церкви у Києві рушили кільканадцять тисяч вірян разом з церковними ієрархами. Тим самим Київський патріархат показав, що Церква може бути разом з народом. Хресний хід мав також політичний зміст: було чути Державний гімн України, який співали учасники дійства, а на транспарантах були гасла на підтримку української мови. Цей своєрідний «показ сили» завершився молебнем під Володимирською гіркою.
На думку частини українських експертів, урочистості в Києві зміцнили візерунок українського православ’я. Вони нагадали, що східне християнство має своє коріння в Україні. З іншого боку, виникає питання – наскільки потрібне святкування Хрещення Київської Русі що п’ять років на державному рівні? ■
