«ТАМ, ДЕ Є церква, там – душа народу»

Анна ВінницькаПОДІЇ2011-09-15

{mosimage}

Наприкінці серпня греко-католицька громада Кошаліна відзначала свято 40-ліття власної парафії, яке збіглося з храмовим празником Успіння Пресвятої Богородиці. На сьогодні кошалінська парафія – це одна з найбільших українських парафіяльних громад: за підрахунками місцевого греко-католицького пароха, о. митрата Богдана Галушки, в Кошаліні та в околиці живе від 5 до 10 тис. українців, однак не всі з них признаються до українського коріння.

Кількість тих, які приймають священика з колядою, – це понад 660 родин, – каже о. Б. Галушка. – Це люди, для яких дорогою була українська мова та рідна віра, вони саме в Церкві знайшли єдність, яка дала їм силу вижити, бути сьогодні в Церкві та побудувати нашу святиню. Церква є своєрідним центром, до якого можуть приходити всі – і саме через приналежність до церковної спільноти наші віруючі мають можливість плекати свою мову, звичаї та культуру, продовжуючи це в родині, – пояснює о. Б. Галушка.
У Кошаліні перша Служба Божа відпралялася на Великдень 1960 р. – її відправив у місцевому костелі Святого Йосифа о. Степан Дзюбина. У книжці “І стверди діло рук наших” о. митрат С. Дзюбина пише, що святиня була тоді повна людей. Наступне богослужіння мало правитися на Зелені Свята (6 червня), однак священик, приїхавши до Кошаліна, застав велику громаду вірян перед зачиненими дверима костелу. Місцевий римо-католицький парох виправдовувався, що відправу не може дозволити через втручання кошалінського управління у справах віросповідань, оскільки богослужіння не були узгоджені зі світською владою. І хоч у навколишніх місцевостях діяли вже греко -католицькі станиці, кошалінянам на власні богослужіння довелося чекати чергове десятиріччя. Щойно 22 травня 1971 р. – відповідно до декрету примаса С. Вишинського – згоду на створення станиці в Кошаліні отримав о. Володимир Пирчак (відправи відбувалися в костелі Святого Йосифа). А перше богослужіння новоприбулий парох відправив тут 25 грудня 1971 р.
Сьогодні постать о. В. Пирчака люди пов’язують з найбільш важливими та яскравими сторінками нашої громади в цьому місті. З приходом цього священика починається пожвавлення не лише церковного, але й культурно громадського життя українців. “Молодий священик приїхав до Кошаліна з різними почуттями. Ситуація була складна. Українські греко -католики жили тут без церкви понад 20 років. Розбрелися по різних закутках, чимало пішло назустріч римо-католикам і спольщилося. Горстка перейшла на православ’я. Деякі відсунулися і від Церкви, і від Костелу. (…) Почав о. В. Пирчак з матеріальної бази: купив приходський дім, здобув приміщення для сестер служебниць, облаштував домашню каплицю”, – пише д- р Ярослав Грицков’ян у статті “З історії української католицької парохії в Кошаліні (1971-2003)”, надрукованій в “Українському альманасі” за 2004 р.
Отець В. Пирчак спільно зі своїми парафіянами 1997 р. вирішує побудувати власний храм, так як дотеперішні намагання греко- католиків отримати для їхніх потреб костел не увінчалися успіхом. Хоч будівництво церкви йшло справно – роботи розпочалися в червні 1998 р., а вже наприкінці 2001 р. споруда була під дахом, – однак о. В. Пирчакові не дано було побачити освячення храму. Тридцятого серпня 2003 р. о. В. Пирчак поїхав до Закопаного на зустріч духівництва, де раптово помер (3 вересня). Похоронна врочистість відбулася в Кошаліні у ще недокінченій новій церкві…
Після смерті о. В. Пирчака новим парохом у Кошаліні став о. Богдан Галушка, який довершив справу побудови храму – освячення відбулося 24 червня 2006 р. До сьогодні в кошалінській парафії було 6 священичих покликань.
Цьогорічне святкування очолив вроцлавсько- ґданський владика Володимир Ющак, а співслужили з ним о. митрат Богдан Галушка, о. проф. Ярослав Москалик, о. Петро Баран, о. Андрій Михалишин (уродженець Кошаліна), о. Леслав Лесик, а також двоє латинських священиків. Ювілейні святкування розпочалися в суботу панахидою за о. В. Пирчака, яку відслужено при його могилі на кошалінському кладовищі. Натомість на недільну врочистість прибули почесні гості: заступник міністра довкілля Станіслав Ґавловський, віце-маршалок Західнопоморського воєвідства Анджей Якубовський, кошалінський староста Роман Шевчик, віце-мер Кошаліна Адам Шалек, проф. Роман Дрозд – ректор Поморської академії, настоятелька сестер служебниць у Польщі с. Наталія Мацина, с. Меланія Кузьо – настоятелька сестер у Кошаліні, Роман Радзивонович – голова кошалінського гуртка оуп, Роман Білас- голова кошалінського відділу ОУП.

“Наше слово” №38, 18 вересня 2011 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*