(пл) ■ ПОДІЇ ■ 2009-06-11
{mosimage}
Перші учасники “дитячих фестивалів” в Ельблонзі виступали на ньому вже сорок три роки тому. На цьогорічному фестивалі, який проходив 23-24 травня, вони також були присутні, але як глядачі і, певно, не один дивився на виступ своїх дітей.
Голова Ельблонзького відділу ОУП Ірина Будзинська пригадала історію цього дитячого свята, яке нерозривно пов’язане з особою Павла Кремінського. Його задум був простий: “Щоб навчання української мови не було мертвим і щоб діти бачили якийсь промінь практичного його використання, треба зробити так, щоб вони могли свої знання показувати”. Спочатку діти виступали на зборах УСКТ, далі почалися конкурси, декламації віршів, спів, презентації малюнків… А перші фестивальні дипломи копіювалися на пральній машині “Франя”…
Ідея П. Кремінського розрослася у велике дитяче свято. На жаль, серед нас немає вже ініціатора “Дитячих фестивалів”. Хвилиною мовчання вшанували його пам’ять депутати Сейму – Мирон Сич та Тадеуш Матушевський, директор ельблонзького театру, представники місцевої влади, школи в Ґурові-Ілавецькому, ромської меншини в Ельблонзі, гості та публіка.
Цього року на фестиваль прибуло 280 молодих учасників, що показує, що навіть у часи ґлобалізації діти не забувають про своє коріння. Тут, передусім, слід подякувати тим, хто навчає та підготовлює дітей – учителям, хореографам, опікунам з пунктів навчання української мови. Завдяки ним діти, які цього року приїхали з Ельблонґа, Бань- Мазурських, Заґаїв, Маженцина, Залізної Гори, Пенєнжна, Пасленка, Новиці, Кемпнева, Бартошиць, Моронґа, Ґданська та Лемборка, знають та декламують вірші, співають пісні.
Саме на читанні віршів та казок в основному зосередився перший день фестивалю, хоча з’явилася і пісня, і твори, виконані на фортепіано. Але фестиваль – це також забава і розвага, тому організатори придумали для дітей плавання на поромі.
Другий день був більш різноманітний і тут уже свої вміння презентували старші. Народні, естрадні, популярні та патріотичні пісні у виконані “Лельківських веселушок”, дітей з пункту навчання української мови в Новиці та в Млинарах (останні представили композицію), “Світанка” з Лемборка, Оксани Заторської-Пйотровець, “Веселинки”, хору “Лісова пісня” з Бартошиць чи “Волошок” з Ґданська перепліталися з танцями “Калини” з Пасленка чи “Барвінку” з Бартошиць, кабаре презентувала ельблонзька “Мала Горпинка”, яка вже кілька років поспіль виступає на фестивальній сцені. Цього разу вона показала, що українцеві важко зайти до пекла, бо його там бояться, а “він сам у житті нічого поганого не зробив… хіба що тільки одружився”. Але було і дещо нове. Виявляється, прекурсорами нового на фестивальній сцені – “спортивно -вокально-декламаторсько-кабаретного” напрямку, були “Гороб’ятка”, малюки з ґданського садочка. І так одне “гороб’ятко” посеред пісні вирішило, що саме час привітатися з публікою, кажучи “Добрий день!”, а інші часом не знали, чи їм краще серед публіки, чи на сцені. Даремно порядок пробував навести сам уповноважений ОУП адвокат Петро Федусьо. Це тільки підтверджує правдивість енциклопедичного терміну “дитинство”, за яким “це час великого бажання пізнавати світ”.
Натомість престижно презентувалося Ґурово- Ілавецьке. Танцем “Думки” та піснею “Журавки” ліцей робить рекламу і заохочує (можливо уже заохотив) гімназистів з реґіону приходити на навчання до ліцею. Саме їхнім виступом закінчився ґала -концерт. Учителям і опікунам за їхню працю секретар ОУП Мирослав Купич вручив дипломи та подарував посібники, які допоможуть у подальшому навчанні. Дипломи отримали також багатолітні учасники фестивалів, діти з пунктів навчання української мови і цьогорічні випускники гімназії. Для найстарших з них пригода з “дитячими фестивалями” вже закінчилася.
“Наше слово” №24, 14 червня 2009 року {moscomment}
