Христина Вінявська ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2011-11-04
{mosimage}
У середині вересня відбулася врочиста інавґурація програми “Тепер Вроцлав” (пол. “Teraz Wrocław”). Це проект, який дозволив десяткам обраних громадян України безкоштовно боротися за кордоном за диплом європейського зразка.
Програма “Тепер Вроцлав” існує вже п’ять років. Це – некомерційний проект, що постав з ініціативи міської влади та вищих навчальних закладів міста Вроцлава. Жодних захмарних сум за посередницькі послуги, жодних платних мовних курсів і сертифікатів “про здатність навчатися у вишах Польщі”, як це роблять українські посередницькі компанії.
Головне завдання проекту – це залучення до навчання студентів зі Сходу й допомога їм у здобутті якісної європейської освіти у престижних вишах Європи, диплом яких на підставі Лісабонської конвенції визнають у країнах ЄС. Географія проекту щороку розширюється. Сьогодні пошук студентів до проекту відбувається в Україні, Росії, Білорусі, Молдові, Казахстані, Туркменістані. Загалом, завдяки програмі, вищу освіту у Вроцлаві дотепер здобуло понад 300 студентів із восьми країн Східної Європи.
Учасники програми “Тепер Вроцлав” – це талановиті випускники шкіл і вишів своїх держав. Але не так вже й просто в рамках проекту вступити у виш. По перше, це вимагає від кожного абітурієнта чимало часу на підготовку документів, а головне – досконалої самопрезентації, що досить-таки важко дається сучасній молоді. Для охочих дістатися на бакалавріат важливим є високий бал атестату і здатність пояснити, чому саме вступник заслуговує на безкоштовне місце в одному з найпрестижніших вишів Європи. Для абітурієнтів маґістратури, звісно ж, найголовніше – це автопрезентація, опис наукової і практичної діяльності, якою він займався до того часу. Для кожного учасника необхідним є знання польської мови. Учасники проекту не можуть мати закінченої на території Польщі вищої освіти і користуватися картою поляка, що, звісно ж, зрівнює шанси кожного. Адже володар карти поляка може впевнено іти в польський виш без будь-яких проектів на тих самих підставах, що й громадянин Польщі.
Новоспечена студентка маґістратури Інституту журналістики Вроцлавського університету, Наталія Синюк із Рівного, вважає: щоб зайняти одне з призових місць проекту – адже університети виділяють дуже мало місць для учасників програми “Тепер Вроцлав”, усього по два на одну спеціальність, – потрібно враховувати кожну деталь у своїй професійній чи університетській діяльності. Кожен сертифікат, грамота чи диплом можуть відіграти вирішальну роль у прийнятті в університет. Отже: “Не варто замовчувати про себе якісь факти, вважаючи їх неважливими чи абсолютно некорисними. Чим краще і детальніше ти себе презентуєш, тим імовірніший варіант того, що ти станеш студентом польського вишу”, – підкреслює студентка з Рівного.
Щороку учасників безліч – та проходять, на жаль, одиниці. Цього (ювілейного) року за звання студента одного із семи запропонованих проектом вишів боролося 300 абітурієнтів. Переможцями стали майже 80. Найкращі з цієї вісімдесятки отримали можливість навчатися безкоштовно.
Юлія Вакула, одна з координаторів проекту “Тепер Вроцлав”, яка вже п’ятий рік поспіль працює зі студентами зі Сходу, оцінює, що учасники щоразу різні, але перш за все їх об’єднує одна ідея. “Передусім студенти цього року відрізняються тим, що більшість із них значно молодша. Помітна частина перших 25-ти хлопців і дівчат, які завдяки проектові приїхали на навчання до Вроцлава, були щойно після закінчення вишів із дипломом спеціаліста чи бакалавра. Безперечно, це вже були серйозні, зрілі люди, які знають, чого хочуть, – розповідає Ю. Вакула. – Останнім часом ситуація змінилася: серед учасників проекту є чимало зовсім юних, 17-літніх випускників шкіл. Для них це перший досвід здобування вищої освіти. Вони ще звикли, що їхні проблеми вирішують батьки, тому часто – безпорадні й не готові до самостійного життя, тим паче в чужій країні. Іноді їм бракує елементарного вміння знайти якусь інформацію, скористатися телефоном чи написати листа. Зате найчастіше їхньою перевагою є сильна мотивація, упевненість у власних силах і відкритість на все нове”, – каже Ю. Вакула.
Саме тому бюро програми “Тепер Вроцлав” пропонує кожному безкоштовний адаптаційно-мовний курс, що проводиться для переможців проекту за 2 тижні до початку навчання, тобто від середини вересня. Звісно ж, не кожний іноземець відразу досконало оволодіє польською мовою. Багато студентів, приїжджаючи до Польщі, знають лише декілька важливих слів чи речень. Проте це не перешкода: кожен вроцлавський виш пропонує свою програму вивчення польської мови для іноземців. Наприклад, у Вроцлавському університеті факультет філології дораджує річні курси мови. Для тих, хто володіє польською на високому рівні, є можливість здати мовний тест раніше. Адже рівень знання, якого вимагає університет, – це В2 (за європейською системою знання мови – це вищий від середнього рівень).
Програма “Тепер Вроцлав” щороку відкриває нові таланти, нових майбутніх успішних людей, науковців. “Серед цьогорічних наших учасників є чимало обдарованих, розумних, цікавих і неординарних студентів, залюблених у предмети, якими цікавляться. Дуже тішимося, коли вдається дати шанс здобути хорошу освіту найкращим”, – переконує Ю. Вакула.
Однією з таких студенток є Ксенія Кравченко, юний науковець у галузі біології. Її справою життя є дослідження кажанів. Сама вона родом із Харкова, на батьківщині теж займалася своїм науковим захопленням, проте зрозуміла, що Україна, на жаль, не створює відповідних умов для такого заняття. Тому й довелося шукати наукового керівника дипломної роботи за кордоном, зокрема в Польщі, оскільки саме тут є чимало заповідників і печер, де живуть кажани. А тому можна вільно і без перешкод зібратися в експедицію в будь-який час. Ксенія вже встигла побувати на кількох конференціях із теми, яка її цікавить, разом зі своїм керівником наукової праці.
– Мої однокурсники-поляки дивують мене тим, що, навчаючись на маґістратурі біологічного факультету, вони не знають, чим займатимуться в житті. Вони живуть сьогоденням і не проявляють ентузіазму чи зацікавлення до науки, відділяючи навчання від особистого життя. Одним словом, борючись за місце в навчальному закладі, їм не здається, що це їхній кінцевий та остаточний вибір. На питання про те, що робитимуть після закінчення університету, відповідають: піду вчитися ще кудись, – констатує Ксенія. Саме тому студенти вроцлавського проекту відрізняються від інших бажанням розвивати свої таланти і вміння заради однієї цілі – справи свого життя, яку вони обрали.
Нині студенти проекту намагаються інтеґруватися в студентське середовище. Протягом двох тижнів студенти з України працюють волонтерами на користь проекту “Потяг до України”, організованого Почесним консульством України у Вроцлаві, Вроцлавським та Економічним університетами, а також товариством “Нова ґенерація”. Шукають можливості працювати під час Євро 2012. Адже студенти проекту – це завжди зразок активної сучасної людини, яка точно знає, чого хоче від життя і в якій кількості.
“Наше слово” №45, 6 листопада 2011 року {moscomment}
