Тисячі учасників «Е-Коломиї» у дружній атмосфері

Степан МігусПОДІЇ№29, 2016-07-17

Ґурово-Ілавецьке 2 липня гідно провело VII Фестиваль української культури «Е-Коломия». Події у Перемишлі і Варшаві, пов’язані з забороною спочатку виступу, а опісля й в’їзду на територію Польщі популярного українського рокового гурту «Ot Vinta» з Рівного, не на жарт налякали організаторів популярного ґуровського фестивалю.

«Думка» з Ґурова-Ілавецького
«Думка» з Ґурова-Ілавецького

На щастя побоювання виявилися до деякої міри безпідставними, хоч колективи з України, за винятком гурту «Йорий Клоц», таки не доїхали. Польські консульства не встигли видати їм візи, що нерідко трапляється останнім часом.
Не підвела ґуровська публіка, також і ця, яка з усіх усюд з’їхалася і зійшлася до Ґурова на фестиваль, не лише із Вармінсько-Мазурського реґіону.

«Йорий Клоц» зі Львова

«Е-коломияни» не побоялися політичного буревію, що поширювався у Польщі від Перемишля. Не знеохотив їх до участі в заході і дощ, з приводу якого довелося на деякий час призупинити концерт. Попри негоду, фестиваль починався своєрідним художнім змаганням двох провідних у реґіоні танцювально-пісенних колективів – місцевої «Думки» та венґожівського «Черемошу». Потім, незважаючи на змінну і примхливу погоду, на майдані біля Комплексу українських шкіл було тільки щораз людніше і гарячіше. Спершу на сцену вийшов популярний, не тільки серед українців, фольк-роковий гурт «Беркут» з Ольштина (лідер-вокаліст Павло Герчак). Колектив представив нову цікаву програму, яку можна буде вдома послухати на дисках, що ось-ось мають появитися на ринку. Видно було, що гурт розвивається, представляє щораз то нову музичну якість і показує значний зріст професійного виконавського рівня. Концерт «Беркута» припав до душі слухачам і бурхливими оплесками домагалися продовження їхнього виступу. Наступним був ориґінальний гурт «Йорий Клоц» зі Львова. Його непідробна виконавська манера, а також репертуар, не вільний і від сороміцьких творів (не було це до вподоби старшим людям), однак, здобув визнання особливо молодої публіки. У випадку цього гурту теж не обійшлося без «бісування».

ekolm btchir 6_1280x854
Гурт «Еней»

Коли ж біля сцени появилися Вармінсько-Мазурські українські байкери (мотоциклісти) з лідером Христофором Патрою, які супроводжували на шляху до е-коломийської сцени зірку цьогорічного фестивалю – гурт «Еней», в присутніх вступив новий дух ентузіазму.
Артисти не мусили багато разів повторювати слухачам: «Руки або „лапки” вгору». Фанати колективу практично весь виступ «Енея» простояли біля сцени з цими простягнутими «лапками», без кінця аплодуючи і підспівуючи. Зі сцени звучали відомі в Польщі (з радіо та телебачення) «старі» популярні пісні «Енея» і нові твори, а серед них декілька українських (або двомовних). Проте, майже 5-тисячній публіці, здається, було байдуже, якою мовою співав фронтмен «Енея» Петро Солодуха. Важливо, що він разом із артистами був на сцені. У даному випадку злива також не налякала любителів колективу. Популярність гурту «Еней» «дощонепроникна», не падає.
Концерт «Е-Коломиї», розділений на дві частини, а через «втручання» погоди, навіть на три, пройшов на високому рівні. З найкращого боку показали себе згадані вже два провідні танцювальні фольклорні колективи – «Думка» і «Черемош». Вони схожі один на одного за рівнем, але дуже різні за стилем і манерою виконання. Для шанувальників фольк-рока з боку «Е-Коломиї» була пропозиція музики у виконанні гуртів «Еней», «Йорий Клоц» та «Беркут». Тому, на мою думку, цьогорічний фестиваль задовольнив очікування і симпатії всіх глядачів.
Особливістю цього престижного на Вармії і Мазурах українського фестивалю є те, що до його підготовки активно і, що важливо, з великою охотою, включається ряд різних установ самоврядних організацій. Звичайно, найбільший тягар бере на себе головний організатор.

– Центрально-європейський центр вишколу молоді в Ґурові-Ілавецькому під керівництвом Данути Баб’як. Дуже активними є також місцевий Комплекс шкіл з українською мовою навчання, управа гуртка ОУП в Ґурові-Ілавецькому, спілка «Мала ґуровська батьківщина», Товариство економічного розвитку міста і ґміни Ґурово-Ілавецьке, Польське товариство допомоги хворим на рака та цілий ряд інших. Своїм патронатом захід охопив маршалок Вармінсько-Мазурського воєвідства Густав Марек Бжезін, який, побачивши таке велелюддя, не міг вийти з подиву, що український фестиваль викликає зацікавлення тисяч і тисяч людей. Віце-маршалок Мирон Сич журиться, що довелося скоротити дводенний захід до одного дня через фінансові обмеження. «Хоч видно, – говорить він, – що зацікавлення фестивалем зростає, але багато залежить від цього, яких зірок естради запрошують організатори».
Ґуровський фестиваль недарма має в своїй назві «ЕКО». Протягом усього дня фестивалю проходить збірка непотрібної нікому зіпсованої побутової електротехніки. Завдяки цьому вона потрапляє на спеціалізовані сміттєзвалища, а не валяється по лісах, придорожніх рівчаках чи кущах, створюючи небезпеку для навколишнього середовища… При нагоді фестивалю відбувся цілий ряд суміжних імпрез: спортивні змагання, майстер-класи для дітей і дорослих. На фестивалі можна було придбати кольорові українські вишивки, диски з українською музикою, книжки, а також поїсти смачні страви. Можна було, охочим, політати літаком не лише довкола сцени, але глянути на Ґурово-Ілавецьке згори.
Захід проходив в гарній атмосфері. Ґуров’яни та гості «Е-Коломиї», при чому без огляду на національність, можуть бути добрим прикладом мирного і дружнього співжиття тут людей багатьох національностей.
Ґурово-ілавецький фестиваль вдалося цьогоріч організувати завдяки підтримці МВСіА, вармінсько-мазурському самоврядуванню, Центрові освіти та культурних ініціатив в Ольштині, Вармінсько-Мазурському фонду охорони середовища і водного господарювання, самоврядних структур Бартошицького та Лідзбарського повітів, влади міста Ґурово-Ілавецьке, ґміни Ґурово-Ілавецьке, лісництва в Ґурові-Ілавецькому та інших. ■

Фото Наталії Сич, Степана Мігуса і Богдана Тхіра

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*