Марія Паньків ■ РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ ■ 2010-09-02
{mosimage}
Михайло Козак, Гребенне в Другій світовій війні, Перемишль, 2010, 306 с.
“Гребенне в Другій світовій війні” – під таким заголовком вийшла у світ найновіша книжка Михайла Козака, відомого активного громадського і культурного діяча, публіциста, дослідника новітньої історії українців у Польщі. Автор – уродженець села Гребенного, тому все, про що він пише в публікації, близьке його серцю. Він – один із тих українців, на долю якого випали тяжкі випробовування: війна, потім, 1947 р., акція “Вісла”.
У його книжці – правда про велику кривду. Хоч, як сам зауважує: доля Гребенного під час ІІ Світової війни і після її закінчення не була винятком, вона в якійсь мірі перекликається з долями сотень українських сіл на Закерзонні, коли українців переслідували, вбивали, грабували і нищили їхнє майно й долі, палили села, гнали на схід (у Радянську Україну, у Сибір) і на захід (примусова праця в Німеччині, злочинна акція “Вісла”), садили за ґрати в тюрми, за колючі дроти концтабору в Явожні, а потім ще довго довго – життя з тавром “ворог народу”, зі страхом, який глибоко закоренився у свідомість і породжував нові рани – почуття меншовартості, загубленості.
Дослідник послідовно й коректно, широким спектром у трьох розділах книжки розкриває тему, що дає змогу читачеві – навіть необізнаному в цих подіях – збагнути весь трагізм ситуації, у якій опинилися українці, його односельчани, – польські громадяни в Польщі.
У першому розділі, названому “Долі гребінчан під час Другої світової війни”, який охоплює шестилітній проміжок часу, показана передвоєнна політична ситуація і розпад ІІ Речі Посполитої, а також окупації села: перша більшовицька (1939-1941 рр.), потім німецька (1941-1944 рр.) і друга більшовицька (1944-1945 рр.). Наступні два розділи книжки розкривають повоєнні трагедії Гребенного. У другому розділі йдеться про депортацію гребінчан в Радянську Україну (1945-1946 рр.), відтак – згідно з акцією “Вісла” (1947 р.). Третій розділ присвячений не менш важкому періодові в історії Гребенного – це поневолення в концтаборі в Явожні, а також судові процеси над гребінчанами у Військових районних судах Ряшева, Кракова, Ольштина, Варшави, а відтак – ув’язнення в тюрмах. М. Козак як сумлінний дослідник фахово й чесно висвітлює трагічну історію рідного села та його мешканців. Він провів глибокий аналіз тих подій, у які його односельчани були насильно втягнені.
Для написання цієї праці М. Козакові послужили не тільки власні переживання й спогади свідків, але й численні архівні документи, література і публіцистика. Особлива вартість цієї книжки полягає в тому, що дослідникові, доклавши чимало кропіткої праці, вдалося зробити дуже важливу справу – поіменно назвати односельчан, вивезених у Сибір 10 лютого 1940 р.; арештованих НКВС (1940-1947 рр.); забраних до Червоної армії (1940-1944 рр.); вбитих солдатами Червоної армії в перші дні війни 22 червня 1941 р., а також партизанами Ковпака 7 червня 1944 р. у яру Калинець над Гнилим Потоком під присілком Гребенного Гораї; тих, що загинули в нещасливих випадках після воєнних дій (1941-1946 рр.); вивезених на примусові роботи до Німеччини від (1939-1944 рр.); тих, що стали жертвами німецького окупаційного терору (вбиті й арештовані); призовників до дивізії “Галичина” (квітень 1943 р.); вбитих 28 березня 1946 р.; депортованих до УРСР (1945-1946 рр.) і під час акції “Вісла” (1947 р.); сім’ї, які залишилися в селі після виселення 1947 р.; сім’ї, змішані обрядово; сім’ї, які залишили село до 1945 р.; тих, що повернулися з виселення; ув’язнених у концентраційному таборі в Явожні і тих, які там померли; відправлених з концтабору в Явожні на суд до Кракова і тих, яких засуджено в Польщі (1947-1948 рр.). Тут ніхто не забутий: названі й зрадники.
Передбачаю, що для читача не менш цікавими і пізнавальними будуть статті двох відомих істориків з України, – Богдана Якимовича і Анатолія Русначенка, – поміщені в книжці в передмові. Книжка призначена для широкого кола читачів, в основному молодшого покоління, а також істориків- дослідників. Для зручності користування матеріалами тут подано пояснення скорочень, іменний та географічний покажчики, прізвиська гребінчан.
Так склалося, що книжка “Гребенне в Другій світовій війні” (до речі, видана автором за власні кошти) вийшла з друку якраз напередодні великого святкування 45-ліття повоєнного відновлен ня греко- католицької парафії св. Миколая Чудотворця в Гребенному, а також до закінчення ремонту храму з 1697 р. Завдяки цій події, яка відбулася 17 липня 2010 р., гребінчани мали змогу одними з перших взяти книжку в руки, заглянути в неї, знайти свої прізвища, а також дані рідних, знайомих, односельчан, побачити їх, а може й себе на фотографіях. Насамкінець хочу додати (розраховуючи на те, що автор не образиться), що частина заслуг у появі цієї книжки належить також його дружині Катерині, яка невтомно трудилася поруч, щоб книжка вийшла і вчасно.
Наскільки мені відомо, ця книжка є тільки частиною задуму М. Козака. Його мрія – написати повну історію рідного села: про минуле, духовне життя, про культуру, освіту, побут, про сьогодення й роздуми над майбутнім Гребенного – села у Польщі на прикордонні з Україною. Хай Бог благословить автора в цій благородній праці!
“Наше слово” №36, 5 вересня 2010 року{moscomment}
