Григорій Сподарик ■ ПОДІЇ ■ 2011-09-08
{mosimage}
“Хочемо подякувати Богові за добро, яке Він нам дає: тому сьогоднішня літургія присвячується подяці за цьогорічні жнива і все, що рільники почали збирати на полях. Хай пізніше користуються плодами так, щоб ніхто не був голодний”, – говорив о. Артур Маслей під час Служби Божої, якою на міському стадіоні в Пєнєнжні традиційно відкривають місцеве Свято врожаю. Цього разу воно відбувалося 28 серпня. Після молитви почалася художня програма, увінчана забавою, що тривала до пізньої ночі під звуки української музики. У рамках свята відзначали теж 20-ліття української незалежності.
У місцевих заходах завжди паралельно з подякою за врожай лунають слова визнання для рільників. Усі цінують їхню важку працю, без якої не було б хліба, яким тут – після освячення разом з обжинковими вінками – годували публіку:
– Урожай був непоганий, але погода не кожному дозволила його вчасно зібрати, – говорив Дарій Лончинський, який мав честь бути одним зі старостів заходу.
Слова хліборобів підтверджує й один з організаторів свята – Богдан Рацький, який відзначає, що цей рік був найгіршим за його кількадесятрічну кар’єру пасічника: “Дощі сильно заважали працювати бджолам, тому сезон закінчився так, що прибутку вистачить лише на забезпечення дальшого існування пасіки”.
Труд теперішніх рільників і тих, хто потрапив сюди 1947 р. в рамках акції “Вісла”, залишаючи свій незібраний урожай на рідних землях, вшанували й високо оцінили почесні гості свята, серед яких були, зокрема, депутати Мирон Сич та Вітольд Ґінтовт -Дзевалтовський, бранєвський віце-староста Богдан Походай, бурґомістр Пєнєнжна Казимеж Кєйдо і багато інших.
Голова місцевого гуртка ОУП Галина Стегнач-Бусько відзначала, що обжинки – це нагода для польсько-української інтеґрації, але перш за все – для зустрічей самих українців, які сюди приїжджають з -поза реґіону. Голова не має сумніву: з огляду на кількість українських представників у колі місцевих хліборобів, головним святом просто не могло бути ніщо інше, як тільки обжинки. Але цього разу ОУП вперше виступало не як його головний організатор, а партнер для Браневського повіту і Фонду громадських ініціатив. Г. Стегнач-Бусько сказала, що так сталося через зміну джерела фінансування – кошти з європейських фондів надходять через браневські самоврядні та неурядові структури:
– Тепер більшість фінансових витрат мусимо узгоджувати з партнерами, проте за нами залишається свобода програми свята чи добору артистів, – підсумувала Г. Стегнач-Бусько.
Художню програму обжинків відкрив місцевий гурт “Чорнобривка”, який укотре показав себе як візитну картку українського молодечого хисту в Пєнєнжні. Після них до музичної естафети приєдналися “Стокротки” і гості – “Зорепад” з Бань -Мазурських. Вони довели, що спів – це не лише захоплення молоді. Однак потім сила музики знову проявилася в постаті молоденького Якова Стшельчика з Ґданська (на фото), який упевнено сів за фортепіано і багатьох зачарував своїм талантом. Серед ряду інших виконавців були “Фервор” і “Білий берег”, яким упродовж ночі випало вести публіку до обжинкової мети.
“Наше слово” №37, 11 вересня 2011 року {moscomment}
