У школах стабільно… поки що

Павло ЛозаПОДІЇ№36, 2013-09-08

Розпочався новий навчальний рік. І якщо говорити про кількість учнів, які пішли вчитися до українських шкіл у Польщі, то, порівнюючи з минулими роками, ситуація радше не міняється. Вона стабільна, а подекуди кількість учнів навіть зросла. Проте директори переймаються, що за деякий час демографічна криза може сильніше торкнутися шкіл.

Початок шкільного року в школі у Бартошицях, класи 0–3. Фото Мирослава Дрозда
Початок шкільного року в школі у Бартошицях, класи 0–3. Фото Мирослава Дрозда

У Лігниці цього року в перший клас гімназії пішло 19 учнів, стільки ж їх є і в першому класі ліцею. Це трішки більше, ніж минулого року, однак, як зазначає директор школи Анна Гаврильчак-Маланчак, наступного року ситуація може помінятися.
«Іде демографічна криза. І я вже бачу по нашій громаді, що в нас буде менше учнів. Просто їх менше народжується», – пояснює директор школи. Зазвичай, класи поповнюються учнями, які приїжджають з України, та дітьми громадян України, які вже оселилися в Польщі. Таким чином цього року до ліцею піде 8 учнів − громадян України, з яких троє постійно проживають у Лігниці.
«Маємо в нас дві сім’ї, які вирішили переїхати до Лігниці саме тому, що тут є українська школа, до якої вони відправили своїх дітей», – говорить директорка школи.
Зовсім інша ситуація склалася в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Бартошицях, де лише 3% дітей, які навчаються у школі, приїхало з України. Більшість учнів початкової школи і гімназії – це діти з Бартошиць та навколишніх місцевостей. І тут виникає проблема, яка полягає в тому, що школа не спроможна прийняти всіх охочих на навчання. Усе це пов’язане з субвенцією для учнів. У бартошицькій школі не може навчатися більше як 84 особи, бо тоді ґміна скоротить фінансування для школи. Таким чином цього року в першому класі початкової школи розпочало науку 10 учнів, у гімназії – теж 10, натомість до нульового класу пішло 12 дітей. Такі «проблеми» з зацікавленістю школою хотів би мати кожен навчальний заклад, але поки що це здається нереальним.
В Ґурові-Ілавецькому цього року до школи прийшло більше осіб, як минулого року, однак там уперше почали навчатися діти з Калінінграда. Цього року в першому класі ліцею навчаються 3 школярі з Калінінграда (загалом у перший клас прийшло 40 учнів) і 3 вчиться в гімназії (у гімназії науку розпочало 14 осіб). Звичайно, кількість дітей збільшується за рахунок учнів, які приїжджають з України – навіть з Києва.
У Перемишлі цього року до першого класу початкової школи пішло 8 учнів, до гімназії – 12, а до ліцею –13. Це трішки менше, як минулого року.

«Не всі до нас ідуть. Четверо випускників гімназії не продовжили навчання в нашому ліцеї, а вибрали польську школу. Ну і так виглядає ситуація з нашим патріотизмом», – говорить Петро Піпка, директор школи.
Проте цього року школа може похвалитися рекордом, коли йдеться про наймолодших учнів, адже до нульового класу прийшло всіх дітей 24 (минулого було 6). За словами директора школи, це завдяки зросту народжуваності і тому, що в нульовому класі починають навчання п’ятирічні діти. Є надія, що за рік до першого класу початкової школи піде щонайменше 20 дітей, та це, радше, виняток з правила.
«Бачу по теперішній статистиці хрещень дітей у церкві, що з кожним роком учнів буде менше. Безсумнівно», – твердить директор школи.
Такого зросту, як у Перемишлі, давно не було в початковій школі в Білому Борі. І не відомо, коли буде. Сьогодні тут деякі класи треба об’єднувати, оскільки в початковій школі вчиться всього 20 учнів. Але є надія на зміну.
«Знаю, що сьогодні ситуація – не дуже добра, але надіюся, що за рік буде кращою. Нині в нульовому класі вчиться 5 дітей, а через рік вони підуть до першого класу, до них мають приєднатися ще 4 школярі, і тоді буде вже 9 учнів», – заявляє Андрій Дрозд, директор Комплексу шкіл з українською мовою навчання в Білому Борі. Натомість стабільною є ситуація в ліцеї, де науку розпочало загалом учнів 21, а в гімназії – 10. Проте й тут хотілося б чогось більшого.
«На жаль, з пунктів навчання української мови у реґіоні до нас приходить небагато дітей. У гімназії майже зовсім їх немає», – нарікає А. Дрозд.
Протягом багатьох років школа в Білому Борі є однією з кращих у воєвідстві за рівнем навчання та результатами іспиту зрілості. Саме тому до школи приїжджають навчатися учні з України, позаяк високий рівень освіти дає ширші перспективи на майбутнє. А чи для учнів з нашої громади це не є козирем?
«Про це треба питати їхніх батьків», – підсумовує директор. ■

Поділитися:

Категорії : Погляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*