Наталія Клаунінг ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2011-08-19
{mosimage}
НЕЩОДАВНО ІНСТИТУТ ГОРШЕНІНА – ПРОВІДНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ АНАЛІТИЧНИЙ ТА ДОСЛІДНИЦЬКИЙ ЦЕНТР – ПРЕЗЕНТУВАВ РЕЗУЛЬТАТИ МІЖНАРОДНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ “СТУДЕНТИ – ОБРАЗ МАЙБУТНЬОГО”, ЯКЕ, КРІМ УКРАЇНИ, ВІДБУЛОСЯ ЩЕ В ТРЬОХ ДЕРЖАВАХ – РОСІЇ, КАЗАХСТАНІ ТА В ПОЛЬЩІ. ЦЕ БУЛА СПРОБА СКЛАСТИ ПОРТРЕТ СУЧАСНОГО СТУДЕНТА І З’ЯСУВАТИ, ЧИ ІСНУЮТЬ ПРИНЦИПОВІ ВІДМІННОСТІ МІЖ ПРЕДСТАВНИКАМИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ РІЗНИХ КРАЇН. ОТЖЕ, КОРИСТУЮЧИСЬ ОТРИМАНИМИ ДАНИМИ, ПОРІВНЯЙМО СВІТОГЛЯД УКРАЇНСЬКОГО ТА ПОЛЬСЬКОГО СТУДЕНТА.
Більша частина студентів Польщі (61,9%) пишається тим, що є громадянами своєї країни. В Україні таких менше – 55,4%. При цьому, уявлення про найважливіші для власної країни проблеми в молоді обох країн – практично однакові. На першому місці – політична нестабільність (Україна – 51,3%, Польща – 49,7%), на другому – поганий економічний розвиток (Україна – 49,5%, Польща – 48,1%), на третьому – корупція та хабарництво (Польща – 48,8%, Україна – 46,7%). Але є і деякі відмінності – соціальний захист населення турбує польських студентів майже удвічі більше, ніж українських (Польща – 32,9%, Україна – 18,6%). Також понад чверть поляків (27,6%) вважають важливою проблемою своєї держави молодіжну політику, у той час, як в Україні таких лише 7,9%. А от алкоголізм і наркоманія – проблеми, актуальні більше для української молоді (26,2%), ніж для польської (14,7%). Цілком важливо, що такі відмінності зумовлює належність Польщі до ЄС – юні люди з Польщі орієнтується у своєму житті на більш високі стандарти. Коментуючи результати дослідження, голова Європарламенту Єжи Бузек відзначив, що в ЄС немає сумнівів: майбутнє Європи залежить від молоді. “Молодь – це ядро будь-якого суспільства. Влада відповідає за те, щоб вселяти почуття активної громадянської позиції, солідарності і толерантності молодшим поколінням. У ЄС ми активно підтримуємо мобільність студентів усередині наших кордонів і за їхніми межами. Ми повинні пам’ятати, що інвестуючи в сьогоднішню молодь, ми вкладаємо в майбутнє нашого суспільства”, – сказав він.
Біля третини польської молоді (31,2%) вважає найприйнятнішим для себе тільки церковний шлюб. При цьому кількість тих, хто обирає і церковний, і офіційно зареєстрований шлюб – подібна (31,7%). В Україні ситуація інша: лише 5,6% обирають винятково церковний шлюб, а от церковний та офіційний шлюб обирає кожний другий студент (50,8%). Стосовно тих речей, що є неприпустимими за жодних умов, думки польських та українських студентів також відрізняються. Польська молодь засуджує перш за все торгівлю людьми (72,1%), далі – відмову від новонародженого (69,6%) і сімейне насильство (66,1%). В Україні ж на першому місці – вживання наркотиків (73,2%), після цього – торгівля людьми (61,3%) і сімейне насильство (61,6%), а далі – одностатевий шлюб. Також у Польщі найбільша серед всіх країн дослідження кількість тих, хто засуджує подружні зради (47,0%, в Україні для порівняння – 27,4%) та евтаназію (24,1%, в Україні – 13,7%). Такі дані щодо моральності молоді свідчать про те, що певні католицькі традиції знаходять своє відображення в поглядах нового покоління в Польщі, тоді як в Україні молоді люди дотримуються більше світських звичаїв. Коментуючи на прохання Інституту Горшеніна моральність сьогоднішньої молоді, відомий письменник та філософ Михайло Веллер сказав: “Молоді сьогодні важко. Важко не стільки прогодуватися й купити штани, не стільки навіть знайти роботу, скільки усвідомити себе задоволеними на цьому світі і знайти в ньому якісь непорушні духовні цінності. Життя поколінь полягає в тому, щоб прагнути взяти все найкраще в колишніх і відкинути все найгірше, що вони намагаються нав’язати наступним поколінням”.
Низка запитань у дослідженні стосувалася того, які країни приваблюють студентів як місце відпочинку, навчання, постійного проживання. Біля третини польських студентів (34,1%) бажають вчитися саме в Польщі, а от в Україні удвічі менше тих, хто хотів би вчитися у власній державі (15,5%). Серед інших країн для навчання і польські, і українські молоді люди обрали Великобританію (Україна – 45,9%, Польща – 32,4%). Для постійного місця проживання полякам більше, ніж українцям, підходить своя країна – у Польщі хочуть у себе жити 37,6% польських студентів, тоді як в Україні – 29,1% української молоді. Серед інших країн як місце постійного проживання майже однаково студентам обох країн підходять США (Україна – 16,2%, Польща – 12,4%), Великобританія (Україна – 15,6%, Польща – 12,8%) та Німеччина (Україна – 14,2%, Польща – 11,4%). Депутат Європарламенту Ельмар Брок у своєму коментарі щодо дослідження відзначив, що сьогодні ґлобалізація пропонує молодому поколінню різноманітні можливості. “Молоді європейці виросли разом, не знаючи меж, тому здатні приймати ґлобальні виклики колективно і з загальною європейською ідентичністю. Але в той самий час демографічний чинник працює проти Європи. У зв’язку з цим молодому поколінню європейців доведеться зіткнутися з особливими викликами. Між західними і східними європейцями все ще існують розбіжності в розумінні того, чим є європейська ідентичність”, – сказав він. Голова делеґації комітету Європарламенту зі співробітництва ЄС-Україна Павел Коваль додає: “Ми не можемо недооцінювати ролі молоді в демократії”.
Існують відмінності між польською та українською молоддю щодо цілей, у яких вони використовують мережу Інтернет. Крім того, що польські студенти, як і українські, користуються електронною поштою, шукають у мережі будь-яку інформацію та стежать за новинами, вони ще спілкуються за допомогою Інтернету з родичами (68,8%, в Україні – 26,5%) та здійснюють через нього покупки (47,9%, в Україні – 12,9%). Ці дані опосередковано говорять як про те, що рівень поширення всесвітньої мережі в Польщі вищий, так і про те, що покоління батьків сьогоднішніх поляків більше зорієнтоване в питанні використання нових комунікаційних технологій, ніж родина їхніх українських колеґ.
Низка запитань дослідження стосувалася культури. Серед жанрів кіно всі студенти найбільше обирають комедії (Україна – 75,4%, Польща – 71,3%). Після розважального жанру в Польщі йде документальне кіно (47,2%) та бойовики (43,8%), а в Україні – пригодницькі фільми (46,2%), драми і мелодрами (42,3%).
Поцікавилися дослідники й тим, що студенти різних країн вкладають у поняття “успіх”. Виявилося, що, українська молодь перш за все вважає успіхом самореалізацію (70,2%). Також в Україні велика кількість тих, хто вважає успіхом вдалу кар’єру, професіоналізм (51,5%). Майже половина українських студентів (48,9%) під “успіхом” розуміє такі життєві цінності, як любов чи дружба. У Польщі ситуація інша: понад половина студентів цієї країни асоціюють успіх саме з наявністю в житті людини любові та дружби (54,0%). Менше як половина представників польської молоді пов’язують успіх зі самореалізацією (48,5%) та кар’єрою (47,4%).
Польський режисер і сценарист Кшиштоф Зануссі у своєму коментарі відносно отриманих даних зазначив, що його завжди цікавило, що саме дивиться та частина молоді, від якої все буде залежати в майбутньому. Всесвітньо відомий режисер поділився своїм поглядом на успіх: “Я вважаю, що успіх – це якщо людина досягла певної гармонії між особистим, професійним і духовним життям та матеріальними здобутками. Якщо в цьому є гармонія – можна сказати, що це успіх”. К. Зануссі радить сучасній молоді добре подумати над тим, що вони називають успіхом. “Тому що часто те, про що вона мріє – це не зовсім успіх, хоч і їй так здається. Їй здається, що люди, які їздять дорогими автомобілями і живуть у великих квартирах – то люди успіху. А це, як ми знаємо, у своїй більшості, нещасливі люди, в яких негарне життя, і їм нема чого заздрити”, – переконує польський митець.
“Наше слово” №34, 21 серпня 2011 року {moscomment}
