Засоби масової інформації Польщі та України 25 червня ввечері отримали таке повідомлення: “Правління Radio Eska-ROCK S.A. вирішило сьогодні закрити передачу “Poranny WF” Куби Воєвудзького і Міхала Фіґурського. Правління висловлює жаль з приводу ситуації, яка склалася в ранковій передачі 12 червня. Усіх, кого образив виступ наших ведучих, від усього серця перепрошуємо”.

Заява стосується авторської передачі К. Воєвудзького та М. Фіґурського, які 12 червня коментували результат матчу Україна-Швеція.

У ній Воєвудзький заявив, що з помсти “вигнав свою українку”. “А я своїй не заплачу!”, – сказав Фіґурський, а потім додав: “Якби моя була хоч трохи красивіша, то я б її ще зґвалтував!” – “Я не знаю, як моя виглядає, бо вона постійно на колінах”, – закінчив Воєвудзький.
Гостра реакція правління Radio Eska-ROCK була результатом хвилі обурення, яка вибухла через кілька днів після трансляції радіопередачі. Цього, певно, ніхто не сподівався. Пригадаймо, що панове “ВФ” уже мали на своєму рахунку ксенофобські “екскурсії”. У квітні варшавська прокуратура висунула журналістам звинувачення в публічному зневажанні речника головної інспекції дорожнього транспорту Польщі Алвіна Гаядхура, який має індійське коріння і якого Фіґурський назвав “негром”. Але слідство припинили. Державна рада радіомовлення і телебачення наклала на радіостанцію штраф у розмірі 50 тис. злотих – тобто смішно низький, як для такої фірми.
Виступ К. Воєвудзького та М. Фіґурського не був першим випадком образи українок у польському медіапросторі. У січні цього року журналіст телеканалу TVN Бартош Венґлярчик назвав українок “домашніми роботами”. Справа трошки “пошуміла” в Інтернеті. Сенсацію з неї зробили таблоїди – вони, у принципі, з сенсації і живуть. Обурилися дівчата з “Фемен”, заявляючи, що “незабаром з Венґлярчиком зустрінуться”. Але не зустрілися. Венґлярчик якось-то перепросив, пояснивши, ніби сказав не те, що справді думав, – і вся справа поросла травою.
Авантюра з Фіґурським і Воєвудзьким була, можна сказати, тією краплею, що переповнила чашу. Перші реакції появилися в Інтернеті. У соціальній мережі Facebook з’явилася група “Скажи нахабству Воєвудзького і Фіґурського “НІ!”” – своєрідний форум обурених. Низка неурядових організацій, серед них також Об’єднання українців у Польщі і Фонд польсько-українського співробітництва ПАУЦІ, вислали повідомлення до прокуратури.
Така мобілізація “людей доброї волі” свідчить про якісну й позитивну зміну ставлення польського суспільства до українських сусідів. “Я був уражений, що так багато людей настільки однозначно осудило справу”, – сказав голова ОУП Петро Тима в ефірі Radio Wnet. І наголосив, що люди, яких засмутило таке ставлення до українців, часто порівнювали виступ Воєвудзького і Фіґурського до того, як трактують поляків за кордоном.
Згодом керівництво Radio Eska-ROCK отримало офіційні протести від Міністерства закордонних справ Польщі та Міністерства закордонних справ України, яке перший раз так гостро прореаґувало, виступаючи на захист громадян України. Авантюрою серйозно зайнялися українські засоби масової інформації. З багатьох веб-версій українських газет можна було дізнатися про деталі й чергові етапи справи, пов’язаної з “непристойними жартами про українок”. Передачею в Radio Eska-ROCK зайнялася також польська Державна рада радіомовлення і телебачення, з її сторони уперше трапилося таке рішуче засудження неприйнятного трактування українців у польських ЗМІ. Насамкінець підключилася Районна прокуратура Варшава-Прага, речник якої Рената Мазур підтвердила, що прокуратура звернулася до радіо з проханням надіслати їй повний запис передачі.
Перші реакції самого Radio Eska були стандартні й розраховані на швидке притишення скандалу. У відповіді послу України в Польщі програмний директор радіостанції Марцин Бісьорек написав, що передача мала сатиричну форму кабаре, а її метою була критика менталітету поляків, а не глузування з українців. Директор перепросив за ситуацію і запевнив, що колектив радіо вболівав за українську збірну. При цьому не з’явилося жодного слова про сексистський аспект усієї історії, немовби керівництво радіостанції раптом зрозуміло, що інші нації ображати не можна, а от бути жононенависником – в порядку.
Своєрідними були перепросини М. Фіґурського, які прозвучали в ефірі 22 червня. Під звуки Національного гімну України журналіст виправдовувався польською, англійською, російською і французькою мовами. “Прагнемо виразити свій глибокий жаль з приводу наших висловів стосовно українських жінок, – розпочав він і продовжував дедалі швидше і дедалі голосніше, – особисто вважаємо, що українські жінки мають виняткову красу, що викликає в нас подив та повагу, це стосується також решти вашої прекрасної та братньої, нам полякам, нації”. Інший журналіст прочитав текст данською мовою. Про українську панове якось забули. Сумніваюся, чи таке перепрошення принесло результат, але напевно його автори добре бавилися. Цю ситуацію влучно підсумував євродепутат Павел Залевський, який на порталі natemat.pl присвятив поведінці цих радіоведучих цілу статтю під промовистим заголовком “На коліна”. Зокрема, він написав: “Жарт панів Фіґурського і Воєвудзького це однак образа як поляків, так і українців”. У ній теж постулював, щоб виключити Фіґурського з участі у заходах чемпіонату Євро 2012, де той мав бути конферансьє. Незабаром так і сталося. УЄФА відмовилася від його послуг конферансьє, заявивши, що журналіст не розважатиме публіку на Національному стадіоні перед матчем півфіналу.
Поведінку К. Воєвудзького і М. Фіґурського засудила також віце-спікер Сейму рп Ванда Новицька. “Я шокована тими словами. Не переконують мене пояснення, що вони хочуть показати польські стереотипи. Ці панове повинні закінчити використовувати стереотипи щодо рас, статі і національностей”. Ідіотичною назвав поведінку К. Воєвудзького політик, представник лівих Марек Сівець. “Жаль, що Куба нічого не розуміє, бо Фіґурський ніколи нічого не розумів”, – написала на своєму блозі журналістка Моніка Олейник і порівняла своїх колеґ за професією до о. Тадеуша Ридзика і Анджея Леппера. Рада етики засобів масової інформації потрактувала слова радіоведучих “ВФ” як прояв ксенофобії, кричущого нахабства і типову мову ненависті. Головна управа Спілки польських журналістів номінувала К. Воєвудзького і М. Фіґурського до звання “Гієна року”. Це антинагорода, яку від 1999 р. отримують журналісти, що відзначилися особливою нечесністю і зневагою до правил журналістської етики.
Відлуння справи чути було і за західними кордонами Польщі. Британський тижневик “The Economist” писав і про образу українок, і про контекст Євро 2012, який додатково загострює ситуацію. Крім цього звернув увагу на погані умови, у яких часто працюють українці в Польщі. Хоча також наголосив, що ситуація міняється на краще. На думку “The Economist”, афера може мати свої позитивні наслідки, оскільки польське суспільство гостро засудило ведучих передачі.
Керівництво Radio Eska-ROCK, намагаючись рятувати радіостанцію перед втратою концесії, швидко закрило передачу “Poranny WF”. Адже Державна рада радіомовлення і телебачення одноголосно заявила, що вислови К. Воєвудзького і М. Фіґурського є порушенням Закону про радіо та телебачення. Закриття передачі було досі найгучнішим акордом афери – але, певно, не кінцевим. У Польщі дедалі виразніше чути голоси тих, хто захищає К. Воєвудзького та М. Фіґурського. В Інтернеті кружляє петиція “Поверніть передачу “Poranny WF””, адресована голові правління Radio Eska-ROCK Лешекові Козьолу. Автори посилаються на свободу слова і право людини розважатися, а водночас висловлюють сподівання, що поляки вміють відрізнити жарт від реальності. До ґрона захисників приєдналися відомі журналісти. Томаш Лис на порталі natemat.pl написав: він знає, що Воєвудзький не є ані расистом, ані сексистом, ані українофобом. І наприкінці тексту додав: “Чемних середняків – удосталь, а Воєвудзький лиш один”. К. Воєвудзького і М. Фіґурського на своєму блозі підтримав також ведучий телестанції TVN Ярослав Кузняр.
Який вплив матиме скандал на польсько-українські відносини? Напевно, не найкращий. “Gazeta Wyborcza” цитує листи обурених українок, які працюють у Польщі. “Якщо ображаєш людину, яка прибирає в тебе вдома, то трошки так, якби ти сам себе ображав. І не даєш їй милостиню, але плату за працю, яку виконала”, – можна прочитати в одному з них. Інші – це сумна хроніка кривд і приниження, які пережили українки у польських працедавців.
Дуже прикро, що суперечка про розповсюдження найбільш поширених стереотипів про українців з’явилася в розпалі Євро 2012, яке Польща та Україна проводили спільно. Адже Чемпіонат Європи з футболу мав подолати упередження. Видно, не всі пам’ятали його гасло: “Творимо історію разом”.

“Наше слово” №28, 8 липня 2012 року {moscomment}