Вів розмову Степан Мігус ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2011-01-19
{mosimage}
Розмова з ЯЦЕКОМ ПРОТАСОМ з нагоди обрання його черговий раз маршалком Вармінсько-Мазурського воєводства
Перед Вами – наступні чотири роки керування нашим воєвідством, і, надіємося, надалі плідної співпраці з національними меншинами, зокрема з найбільш численною – українською. Чи можемо розраховувати на Вашу допомогу у вирішенні наших проблем?
-З українцями в Польщі я працюю вже багато років. Раніше я співпрацював з вами, будучи в міському самоврядуванні в Лідзбарку Вармінському, а потім у старостві Лідзбарського повіту, як директор школи, а пізніше – як маршалок воєвідства. Не збираюся щось у цьому плані змінювати, хіба що лише на краще.
Вважаю, що українська громада знайшла своє місце на Вармії та Мазурах, добре вписалася в цей краєвид і будує силу нашого реґіону. Ми всі можемо пишатися тим, що гармонійно живемо в багатонаціональному, багатокультурному, різноманітному за віросповіданням реґіоні, і ви, українці, є невід’ємною складовою цього. Звичайно, що ми будемо продовжувати співпрацю, будемо разом організовувати наукові, культурні та інші заходи. Маю велику надію на те, що спільними зусиллями будемо розвивати наш освітньо -культурний осередок у Ґурові -Ілавецькому. Я невипадково вживаю слово “осередок”, а не “школа”, бо вважаю, що це український центр, яким опікується воєвідське самоврядування – звичайно, у співпраці з українськими організаціями.
Об’єднання українців у Польщі ініціює створення центрів української культури в реґіонах, на Вармії та Мазурах теж, крім того, комплексу шкіл з українською мовою навчання в Ольштині. Чи можна буде розраховувати на допомогу воєвідської самоврядної влади в цих питаннях, зокрема тепер, коли криза все ще дає про себе знати?
-Безсумнівно. То цінні ініціативи, але мусимо брати до уваги й фінансовий аспект. На сьогодні ми всюди шукаємо способів, щоб зекономити кошти, мусимо бо знайти гроші на інвестиції. Ми, як воєвідське самоврядування, розпочали чергову інвестицію в Комплексі шкіл з українською мовою навчання в Ґурові -Ілавецькому, тобто в нашому осередку, як я це називаю. Будуємо найсучаснішу їдальню для наших учнів і підопічних. Хочу особливо підкреслити, що ми, як воєвідське самоврядування, зацікавлені в першу чергу в розвитку саме цього центру. Я переконаний, що він може “променіти” на весь наш реґіон і на значну частину країни. Пропоную, щоб ми спільно шукали зовнішніх матеріальних засобів для здійснення наших спільних конкретних починань. Їх можна одержати з різноманітних програм. У цьому випадку ми можемо бути для вас рішучим партнером і спільно здобувати кошти. Думаю, що повіти, міста і ґміни нашого реґіону будуть зацікавлені співпрацею з українцями в різних аспектах вашої діяльності – коли йдеться про створення школи, пункту навчання, чи центру культури, то вони повинні реально це підтримати, адже це буде формою, яка збагачує територію їхньої діяльності.
У лютому минулого року Ольштинський відділ ОУП почав реалізувати нову ініціативу, тобто Міжнародний теле – і радіофестиваль “Калинові мости”, що також продовжиться і цього року. Чи Ви надасте свій патронат цьому заходові й захочете стати його співорганізатором?
-Звичайно, я з приємністю допомагатиму в організуванні такого престижного фестивалю. Цей захід, на мою думку, вже вписався в постійний календар культурних подій у нашому реґіоні. Отже, я впевнений, що ми зустрінемося на цьому фестивалі.
Важливим елементом Вашої діяльності є кільканадцятирічна співпраця воєвідства з Рівненською областю. Чи бачите нові форми розвитку такої співпраці?
-Останні роки співпраці з Рівненською областю багаті на різноманітні події, ми втілюємо чимало спільних проектів – зокрема ті, на які одержуємо фінансування з Євросоюзу, включаємо до них наших партнерів з Борнгольму в Данії, з Франції, з Калінінградської області РФ. Подібних ініціатив є чимало. Звичайно, хотілося б продовжувати на Рівненщині ініціативу популяризації реґіональних страв. Зрештою, Рів ненщина – це перший український реґіон, який склав заяву до європейської мережі кулінарних надбань, і сподіваюся, що незабаром цю ініціативу позитивно розглянуть відповідні європейські структури. Ми плануємо чергові спільні заходи, і з цією метою зустрічаємося досить часто. Нещодавно, наприкінці грудня, були в нас представники Рівненської області, які обговорили план спільних дій на майбутнє з керівництвом нашого департаменту міжнародної співпраці.
В Україні змінилася влада, прийшов новий президент, поставив своїх голів обласних адміністрацій, зокрема на Рівненщині “реґіонала” Василя Берташа. Чи це не позначилося або не позначиться в майбутньому на співпраці між нашими реґіонами?
-Я б не сказав, що після зміни влади в наших відносинах з Рівненщиною щось змінилося. Після зміни губернатора на Рівненщині ми з депутатом Мироном Сичем були в Рівному на святі Незалежності України. Новий голова обласної адміністрації та мешканці Рівненщини прийняли нас дуже гостинно. Ми, як мені здається, налагодили дружні взаємини з В. Берташем. Вважаю, що ніщо не стоїть на перешкоді для того, щоб ми продовжували нашу співпрацю. Попередній голова Віктор Матчук став депутатом Верховної Ради і надалі активно підтримує нашу співпрацю, про що заявляв, зустрічаючись з нами в Рівному.
З нагоди Різдва Христового і Нового року дозвольте скласти Вам, Вашій родині, співпрацівникам побажання всіляких благ, відпочинку в сімейному колі…
-Щиро дякую за побажання і також прагну побажати всім друзям -українцям, які живуть на Вармії та Мазурах, і всім іншим, щоб ці свята були моментом роздумів і спокою, але й радості від зустрічей з рідними, друзями, знайомими. Бажаю, щоб 2011 рік був для нас усіх багатим на гарні події, на культурні, наукові, освітні зустрічі. Щоб ми тут у Польщі, і в Україні якнайшвидше забули про кризові часи, раділи й сподівалися на розвиток наших реґіонів.
“Наше слово” №4, 23 cічня 2011 року {moscomment}
