Мирослав Левицький ■ УКРАЇНА ■ №33, 2016-08-14
Гадаю, ніхто не буде заперечувати, що 26–31 липня 2016 р. у Кракові відбулася історична подія, котра мала не тільки релігійний вимір, але і культурний. Я впевнений, що з часом вона матиме вплив і на політично моральний клімат у Центральній Європі. Маю на увазі XXXI Світові дні молоді (СДМ).
Кілька рядків
Коли в Польщі проходила ця подія, в Україні вся увага була прикута до двох православних ходів, які організувала Українська православана церква Московського патріархату (УПЦ МП). Дві хвилі цієї хресної ходи – зі сходу та з заходу – 27 липня об’єдналися в Києві. Однак після зухвалого вбивства 20 липня в центрі Києва білоруського журналіста Павла Шеремета в Україні практично вся медійна увага була зосереджена на тому, чи вдасться уникнути путінських провокацій під час проведення цього заходу.
То й не дивно, що у пресі інформація про СДМ подавалася, як одна з подій, які відбуваються у світі. Часто стояла вона в одному інформаційному блоці з антиукраїнськими випадами кандидата у президенти США Дональда Трампа. Нерідко українські видання обмежувалися до заміточки з 3–4 рядків. Ряд українських ЗМІ робили наголос на католицькій конфесійності цієї події.
Після Світових днів молоді спочатку не було в українському телебаченні та в Інтернеті ґрунтовного осмислення цієї події, хоч підняті під час СДМ питання мали загально цивілізаційний, а не лише конфесійний вимір. Взявши за основу заяву папи про добру і недобру історичну пам’ять та висловлювання понтифіка, що «прагнення влади, величі та слави є трагічно людською річчю і великою спокусою», я звернувся за коментарем до відомого київського вченого, викладача кількох духовних вищих шкіл, професора Дмитра Степовика. Він сказав, що не має достатньої інформації для предметної розмови, бо Україна була зайнята хресними ходами.
Війна та мир
Оскільки в Україні ще точиться війна з путінським загарбником, то декілька видань звертають увагу на повідомлення «Радіо Ватикану», що папа під час розмови з журналістами по дорозі до Польщі заявив, що всім нам потрібно визнати той факт, що сучасний світ перебуває у стані війни. Він попросив журналістів, які з ним летіли, не боятися вголос про це говорити. Понтифік наголосив, що має на увазі справжню, а не релігійну війну. За його словами, «триває війна інтересів, війна за гроші, за природні ресурси, за панування над народами: на цьому полягає війна». Він уточнив, що релігійних воєн бути не може, бо всі релігії бажають миру, а до війни доводять інші прагнення.
Для думаючих українців – це важливі слова, бо показують, що структури, які благословляють походи на «защіту руского міра», насправді не мають нічого спільного з релігією.
З повідомлень, публікованих на церковних сайтах ще задовго до початку СДМ, виникає, що українська молодь їхала до Польщі, щоб молитися за мир в Україні, щоб засвідчити перед ровесниками свою миролюбність.
Хоч на українській землі ще не запанував мир, хоч путінські найманці щораз жорстокіше атакують позиції українських військових (українськими смертями вони хочуть «зустріти» 25=річчя незалежності України), прагнення українців до миру було присутнє на СДМ. Це дуже добре в одному з репортажів для TVP показала Марія Степан. На жаль. Україна цього не могла бачити. В Україні ряд українських медіа передруковували інтерв’ю українки Уляни Журавчак про зустріч волонтерів з папою. Ось слова з цього інтерв’ю, які вже стали часткою української історії: «Папа сказав, що він – з Україною. Він просив мене передати українській молоді, що він насправді з нами. Я в той момент розплакалася – сам папа тобі говорить, що він тебе розуміє, що в цей важкий час він з Україною… Це щось, чого я не могла опанувати».
У. Журавчак безпосередньо та українські волонтери (за повідомленням українських ЗМІ, з України було приблизно 200 волонтерів) за допомогою банера запрошували папу відвідати Україну. Тут хочу відзначити, що офіційне запрошення папі вже надіслали і глава УГКЦ, і президент України.
