УКРАЇНСЬКІ дні в Зеленій Горі

Григорій СподарикПОДІЇ2010-11-19

{mosimage}

Виставка голограм “Коштовності України”, конференція про 20-ліття Об’єднання українців у Польщі, концерт і танцювальна забава – так виглядали цьогорічні, уже Сьомі дні української культури в Зеленій Горі, які 6 листопада організував Любуський відділ ОУП та місцеве Почесне консульство України. Свято стало також нагодою для врочистого відкриття нещодавно відремонтованої зеленогірської домівки.

Наша мандрівка до цього, тепер уже “цивілізованого” осередку тривала майже від початку 70-х рр., – говорила під час конференції організатор Днів української культури та голова Любуського відділу ОУП Стефанія Яворницька, не приховуючи, що якби доброї волі в декого було трохи більше, то після демократичних змін у державі цей час міг бути значно коротшим. Місцева громада свідомо не погоджувалася на пропоновані раніше, проте мало престижні локалізації для свого осідку, бо постійно прагнула бути помітною й активно збагачувати культурний краєвид Зеленогірщини.
Тепер домівка, народжена зі зруйнованого господарчого будинку, згідно з планами стане базою не тільки для ОУП чи Об’єднання лемків, але також для всіх, хто цікавиться українською проблематикою. Підсумовуючи два десятиліття діяльності місцевого ОУП, його голова не мала проблем із перерахуванням ряду культурних, освітніх чи громадських починів, на що складалося, зокрема, постійне клопотання про навчання мови, конференції, виставки, розвиток зв’язків з Україною, активність на самоврядному рівні тощо.
Проте товста папка з відмовами про надання дотацій з одного боку показує, що таких акцій могло бути більше, а з другого – що місцева влада за 20 років усе ще не повністю збагнула багатство, яким може бути національно-етнічна відмінність. А Зеленогірщина особлива хоч би в тому, що тут відзначали річницю українського Голодомору, та й не забували організувати виставку фотографій про Лемківщину чи розповідати про горе лемків під час операції “Вісла”, коли страждала вся наша громада: “Коли я вживаю термін “українець”, то для мене в ньому міститься також лемківська етнічна група”, – говорить голова Любуського відділу ОУП. Як це найкраще поєднується на практиці, можна було побачити вже під час відкриття виставки “Коштовності України” в Музеї Любуської землі (вона буде діяти до 16 січня 2011 р.), де за допомогою технології голограми представлені безцінні прикраси, посуд зі скіфських курганів та стародавні ікони. Цю подію супроводила творчість бандуристок з Дрогобича, які не просто запропонували лемківський репертуар – самі артистки мають лемківське коріння. Потім цей репертуар повторили й поширили на концерті в залі Зеленогірського університету, де виступав також ансамбль “Веселка” (Україна), учні з Білого Бору з танцювального ансамблю “Вітрогон” та ольштинська фольк-команда “Тугай-бей”. Проте розподіл на “лемківське” й “українське” так чи інакше залишається певною проблемою місцевої громади, на яку звертали увагу в доповідях д-р Ярослав Сирник та голова ОУП Петро Тима. Останній наголошував, зокрема, що не без значення в дезінтеґраційному процесі є кроки державної влади, яка принципово іґнорує людей, що декларують силезьку ідентичність, а разом із цим, за найменшого хоча б натяку, відкривається на потреби різних лемківських середовищ: “Це показує, що попри демократичні зміни в Польщі, меншини були, є і будуть політичною проблемою, а не лише питанням самосвідомості їхніх представників”, – підкреслив П. Тима.
Якщо взяти до уваги факт, що розкручуванням у меншинних громадах розбрату чи підігріванням “антименшинної” атмосфери нерідко грішать і політичні партії, і мас-медіа, то майбутнє може рисуватися невеселим. Однак тоді, коли перед зеленогірською домівкою козацький куліш і традиційне сало пропадають у шлунках всіх, без огляду на етнічну чи національну ідентифікацію, то значить, що не все ще й так погано. А вже зовсім з відважним оптимізмом можна було б дивитися вперед, якби і кулішем, і всіма зеленогірськими Днями української культури схотіло поцікавитися дещо більше споживачів, особливо молодших…

“Наше слово” №47, 21 листопада 2010 року {moscomment}

Поділитися:

Категорії : Події

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*