Анна Присташ ■ КУЛЬТУРА ■ №28, 2013-07-14
Червень у Вроцлаві був багатим на українські події. Тут 9 червня проходили Дні української культури, які організував Науковий гурток культури надбалтійських держав «Baltica» і Товариство друзів вроцлавської полоністики. Відбулися теж зустрічі з провідними представниками української літератури: Любком Дерешем, Андрієм Любкою, Наталкою Сняданко. Під час заходу виступила й Люба Мороз з гуртом «Моя люба». Цікавою була представлена глядачам вистава «Сам на сам» за сценарієм молодого студента архітектури Іллі Тандура – поета, переможця міжнародного поетичного слему (змагання поетів у художньому читанні – ред.) та режисурою Андрія Мандзюка. Польськомовний спектакль студентів з України представляє історію людини, яку переслідують різноманітні думки. Їх озвучують чотири чоловіки: Марко Наївний, Ярко Хитрий, Вітольд Освічений і Йосип Правильний. Людина починає розуміти, що є у пастці власного розуму, з якої є тільки одна дорога втечі – усвідомлення буття, що виявляється дуже важким викликом. Спектакль і театральна група залишили позитивні враження і заслужили на визнання за сміливу тему п’єси – свідомості людини.
Наступного дня вкінотеатрі «Helios Nowe Horyzonty» почався тиждень українського кіно, організований почесним консульством України у Вроцлаві та фондом «Україна». Фестиваль відкрив спеціальний показ фільму Ольги Онишко та Сари Фаргат «Три історії Галичини». На фільм прийшло багато запрошених представників політичних кіл, прийшли студенти вроцлавської україністики та українці з нашої громади. Упродовж тижня найбільше зацікавлення викликали класичні «Тіні забутих предків» та український кандидат на премію «Оскар» – «Той, що пройшов крізь вогонь», а подивитися його прийшла передовсім молодь. Стрічка «Короткі зустрічі», на жаль, була озвучена російською мовою, що могло спричинитися до малої зацікавленості нею. Були теж представлені такі фільми, як «Київські фрески», «Камінний хрест», «Лебедине озеро. Зона», «Звенигора», «Людина з камерою».
Уже VI «Калейдоскоп культур» відбувся 15 червня. На традиційний фінал на Слодовому острові ансамблі, що виступали в народному одязі меншин, пройшли парадом від площі Ринок. Українську культуру представляли тут «Відимо» з Сянока, лемківська «Розтока», «Будьмо» з Вроцлава та зірка «Kozak System». Українські діти з Вроцлава співали, танцювали, грали на бандурах. «Розтока» виконувала старі лемківські пісні. Досить слабо виглядав «Kozak System», порівнюючи з другою зіркою концерту, якою були сербські «Neozbiljni Pesimiti», що грали енергійний антиґлобалістський сербський етно-фольк. Під час фестивалю можна було скуштувати караїмських, українських і польських страв.
Захід організували Порозуміння національних і етнічних меншин, Об’єднання польських караїмів тa Центр інформації й суспільного розвитку у Вроцлаві. Найбільше праці в його влаштування вклали Оля Гребор і Катажина Заремба. ■
