Які уроки з перепису населення 2011 року мали б зробити польська держава та українська громада в Польщі? Які виклики стоять перед українською меншиною в РП у рік, коли відбуватимуться дві важливі з точки зору польсько-українського діалогу події: 65-річчя акції “Вісла” та Євро 2012? Свої відповіді на ці та інші актуальні для української меншини питання мають автори щорічника ОУП “Український альманах”. Саме нещодавній перепис населення та чергові роковини акції “Вісла” – одні з головних тем “Альманаху 2012”.

Питанням перепису присвячений текст голови ОУП Петра Тими “Переломний 2012 рік”, політолога Дороти Ковалевської “В очікуванні на результати. Мобілізація української нацменшини в переписі 2011 р.”, а також аналіз перебігу аґітаційної кампанії та процесу перепису.
Низка матеріалів альманаху присвячена аналізові політичної ситуації в Україні. Політолог Володимир Кухар у статті “Революція ще буде” розмірковує про причини політичної стаґнації і пропонує свій прогноз розвитку подій. Політолог Павло Кост одну з причин українських невдач у питаннях євроінтеґрації вбачає в тому, що нема продуманої інформаційної політики української держави (“Інформаційний вимір інтеґрації України з Європейським Союзом”).
Важливі питання історичної свідомості, ролі держави в її формуванні порушено в розмові Олесі Ісаюк з Русланом Забілим (інтерв’ю “Розуміння минулого зближує українців Сходу і Заходу”).
Кілька історичних розвідок в “Альманасі 2012” присвячені маловідомим сторінкам історії 1940-1950 рр. на польсько-українському пограниччі. Історик Мацей Пйотровський шукає відповіді на питання про те, чому деякі представники місцевого самоврядування південно-східної Польщі намагалися вберегти від виселення українське населення (“Староста Анджей Беднаж – ворог соціалістичної дійсності. Влада Любачівського повіту щодо проблеми виселення українців у 1944-1947 роках”). Мирослав Іваник розповідає про те, як перебіг акції “Вісла” висвітлювала американська преса (“Акція “Вісла” і Америка”). Наталя Кляшторна в матеріалі “1951: операція без наркозу” твердить, що т.зв. обмін територіями між Польщею та СРСР 1951 року ініціювала польська сторона.
Про драматичні долі церков на польсько-українському пограниччі розповідає Марія Каневська. Її матеріал “Мовчазна скарга” збагачено авторськими фотографіями. Низка матеріалів “Українського альманаху 2012” присвячена автохтонному населенню українських етнічних територій, що знаходяться за межами української держави, – у Росії, Румунії, Словаччині.
Результатами своїх наукових пошуків діляться історики з Польщі та з України. Володимир Окаринський, дослідник так званої балаґульщини, вважає її предтечею пізнішого хлопоманства (“Перша спроба українського бунту молоді: “Балаґульщина” 1830-х-1850-х”). Про головні етапи створення й розпаду радянської імперії нагадує професор історії Омелян Вішка (“”Союз нерушимый республик свободных”, або Як виникла, як діяла та як розпалася совєтська імперія”). Історик Олександр Колянчук ділиться результатами своїх архівних досліджень, присвячених українській політичній еміґрації міжвоєнного періоду (“Ланьцут: історія поховань куреня українських військовиків”).
Оскільки 2012-й багатий різноманітними роковинами та ювілейними датами, багатий і розділ альманаху “Люди”. Зокрема, в ньому йдеться про померлого 2011 року непересічного художника та іконописця Юрія Новосільського, про якого пише Петро Скрійка “Розповідь про Юрія Новосільського…”.
Читач, який цікавиться актуальними тенденціями в українській літературі, з задоволенням прочитає текст директора видавництва “Смолоскип” Ростислава Семківа “Лірична нація” та розмову Анни Коженьовської-Бігун з письменницею Марією Матіос “Я не дарую й сантиметра своєї гідності”. Навряд чи залишать когось байдужими написані підляським діалектом, просякнуті іскрометним гумором оповідання Юрія Гаврилюка. Саме Юрій Гаврилюк, історик, краєзнавець і письменник – автор чудових фотографій, які ілюструють “Український календар” – вступний розділ щорічника.

“Наше слово” №2, 15 січня 2012 року {moscomment}