Олеся Ґераль ■ ПОДІЇ ■ №17, 2016-04-24
Студенти Люблинського католицького університету ім. Івана-Павла ІІ (ЛКУ) 4 квітня запросили до свого навчального закладу шкільну молодь, студентів інших вишів Люблина та мешканців міста, щоб ознайомитися з українською культурою під час ІІІ Днів України.
Цей культурний захід відкрила презентація на тему сучасної української кирилиці, а також формування кирилиці в алфавітах різних народів. Найбільше зацікавлення і пожвавлення серед гостей викликали майстер-класи з написання кирилицею. Кожний учасник отримав надруковані польські літери і їх відповідник в українській кирилиці. «Я вперше побачила, як виглядає на письмі моє ім’я та прізвище українською мовою. Це зовсім новий і захопливий для мене досвід», – зізнається ліцеїстка Барбара Риґель з Буська-Здрою. Студенти-організатори розповіли теж про створення слов’янської писемності і діяльність візантійських святих Кирила та Мефодія. Наступним елементом заходів був показ традиційних українських вишиванок. Продемонстрували їх студентки І та ІІІ курсів української філології ЛКУ. Дівчата були одягнені у традиційні українські вбрання, у яких молодиці, згідно з традицією, ходили на вечорниці. Окрему увагу гостей звернули кольори ниток і символіка орнаментів кожної вишиванки. Студентка І курсу української філології Ольга Городинська з Івано-Франківська підготувала відеопрезентацію про цікаві місця, котрі варто відвідати в Україні. Найбільше здивування в гостей викликали світлини, зроблені в мальовничих українських Карпатах, зокрема озера Синевір і Долини нарцисів у Хусті, музею в Пирогові, заповідника «Асканія-Нова», «Тунелю кохання» біля селища Клевань у Рівненській області та інші.
Український день у Люблинському католицькому університеті став також нагодою для підведення підсумків V конкурсу для понадгімназійних шкіл у Польщі, організованого Інститутом слов’янської філології ЛКУ на найкращу мультипрезентацію на тему «Шляхом великих кресових фортець в Україні». Учні підготували презентації про оборонні споруди або залишки замків, які є на території теперішньої України, використовуючи також описи фортець, знайдені у творах Г. Сенкевича, Ю. Словацького чи С. Гощинського. За словами проректора з питань промоції та закордонної співпраці ЛКУ проф. Уршули Папроцької-Пйотровської, завдяки таким конкурсам молодь ближче пізнає польсько-українські історичні зв’язки, глибше вивчає історію. Проректор ЛКУ закликала всіх учнів, учасників конкурсу, відвідувати університет, а в майбутньому вступати на вибраний факультет вишу. Перше місце взяла праця учениці Вікторії Чиж І Загальноосвітнього ліцею ім. Т. Костюшка в Буську-Здрої. Нагороди і відзнаки отримали учні з ліцеїв Холма, Пулав, Наленчова. Студентка ІІІ курсу української філології ЛКУ Маґда Січек сказала, що одна з учасниць конкурсу у своїй презентації розповіла про 20 українських фортець, дехто зосередився тільки на одному об’єкті, наприклад, замку у Збаражі, фортеці в Луцьку чи замку «Паланок» у Мукачевому. Тепер студенти української філології організовують виїзну екскурсію для студентів католицького університету з метою відвідання замків Львівської та Івано-Франківської областей.
Про можливості співпраці з українськими підприємцями і діяльність програми «Разом з Україною» розказав голова правління Фонду «Новий Став» з Насутова Міхал Вуйцик. Журналіст, працівник Інституту журналістики та суспільної комунікації ЛКУ Марцин Суперчинський підготував лекцію про історію польсько-українського пограниччя в радіорепортажах та інтерв’ю.
Під час українського дня в універистеті тривала акція «Шкільне приладдя для дітей з України», яку організував науковий гурток студентів слов’янської філології ЛКУ під керуванням проректора у справах студентів проф. Кшиштофа Нарецького. Зібрані канцелярські вироби і гроші будуть передані дітям в Україні.
Розважальними елементами цього незвичайного дня був стіл з українськими делікатесами, як-от українське сало і ковбаса, смалець, млинці, пампушки, халва, сирники і хлібний квас, а також спільний спів і навчання українських народних та сучасних пісень, концерт музикантів капели «Древутня». «Нашими заходами хотіли ми заохотити молодь і старше покоління до ознайомлення з українською мовою та культурою. Ми почастували гостей традиційними стравами української кухні, які самі привезли з дому; на показі української моди показали старі обрядні та сучасні вишиванки, оскільки це є найпростішим способом показу культури. Ми б хотіли, щоби поляки не цуралися українців», – наголосив студент ЛКУ Назар Янів з Луцька. Ольга Городинська та Ірина Побер констатували, що «показ української культури був спрямований також до учнів польських шкіл з метою зацікавлення їх нашим факультетом, вивченням української мови, оскільки тепер на факультеті україністики є замало студентів».
За даними звіту Освітнього фонду «Перспективи», у вищих навчальних закладах Люблина 2015 р. навчалося понад 4 тис. українців, зокрема в Люб-линському католицькому університеті – 280 українців. Влада університету зацікавлена в тому, щоб приймати на навчання студентів з України, оскільки виш має цікаві освітні пропозиції для іноземців. У свою чергу, високий відсоток іноземних студентів відіграє ключову роль під час творення рейтинґів вищих навчальних закладів у Польщі.
Україна між Майданом і реформою
«Україна між Майданом і реформою: історія і виклики реформи органів місцевого самоврядування» – під такою назвою 4 квітня відбулася лекція голови Фонду міжнародної солідарності, громадського діяча Кшиштофа Становського в Університеті Марії Кюрі-Склодовської. Доповідач, перш за все, нагадав присутнім, що Україна – це один з народів світу, котрий тривалий час не мав своєї держави, народ, який пережив низку трагічних подій у своїй історії, в тому Голодомор у 30-ті рр. минулого століття, це так само країна, яка була частиною ядерної імперії 1991 р. «Громадяни України, які 90 днів провели на Майдані, вимагали від влади зближення з Європою, але представники влади мали інші плани. Після 20-ти років незалежності український народ зрозумів, що може щось змінити, що може здобути свободу. «Майдан змінив Україну», – зазначив К. Становський. На думку доповідача, реформи в органах самоврядування стали частиною Майдану. В момент створення нового уряду прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк та голова Верховної Ради України Володимир Гройсман звернулися до польського уряду з проханням підтримати проведення реформи децентралізації місцевого самоврядування. Польща підтримала Україну. Вже в грудні 2014 р. вперше диспонентом частини податків була не держава, а місцеві органи влади. Міністерство реґіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 2015 р добровільно передало до органів місцевого самоврядування вибрані компетенції, зокрема державний архітектурно-будівельний нагляд та облік населення. Позитивним назвав К. Становський процес переформування об’єднаних територіальних громад, яких в Україні було 10,5 тисяч. У квітні 2016 р. зареєстровано 169 об’єднаних громад, які отримали право розпоряджатися коштами. Незалежні вони і від району, і від області. Додатковим обов’язком стало фінансування освітньої, культурної сфери. Сільська рада, як представницький орган об’єднаної громади, має право вирішувати стратегічні питання розвитку своєї громади, кадрові питання, визначати пріоритети.
Протягом 20-ти років польські міста активно співпрацюють з українськими містами-побратимами. Вже зареєстровано понад 80 систематичних партнерств міст. Найбільш досвідчені польські експерти в галузі фінансів органів самоврядування на рівні центрального бюджету відвідували Україну і ділилися досвідом. Наприкінці лекції К. Становський нагадав про діяльність Польсько-канадської програми підтримки демократії.
■
