(МиПу) ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2010-06-17
{mosimage}
Кожна неурядова організація, якщо вона не хоче стояти на місці, мусить спілкуватися з іншими подібними структурами. Важко переоцінити взаємний обмін досвідом, думками й ідеями, ознайомлення з новими методами праці й можливостями, вивчення та обговорення своїх та інших проблем і успіхів. Таку нагоду мали учасники українсько-польсько-німецького форуму, який проходив нещодавно у Вроцлаві в рамках проекту TRI.NET. Метою цього проекту, який діє вже протягом трьох років, є встановлення й підтримка контактів між організаціями третього сектору з України, Польщі та Німеччини.
До Вроцлава приїхали представники 37 організацій з усіх трьох країн. Українців із Польщі представляли волонтер ОУП Наталя Кертичак та голова правління товариства “Український народний дім” Михайло Пульковський. З України приїхали представники різноманітних організацій: як за профілем і масштабом діяльності, так і за географічним розташуванням. Був, наприклад, “Молодий рух” (Київ), який посилається на традиції “Руху” В. Чорновола і намагається виховувати патріотичне молоде покоління в Україні; була представниця Міжнародного благодійного фонду “Україна 3000” (Київ), що займається широким спектром діяльності – від допомоги дітям до музейної справи; був “Харківський центр волонтерів”, пов’язаний з місцевою ОДА, чи Українсько -сербське товариство з Одеси. Приїхала також представниця невеликої організації – “Управління нової ґенерації”, що діє в невеличкому прикордонному Добромилі для добра місцевої громади.
Першого дня на пленарному засіданні всі мали нагоду ознайомитися з методами праці з неурядовими організаціями структур місцевої влади. Польський досвід представив Ярослав Пердута з Бюро в справах співпраці з неурядовими організаціями Вроцлава. Про українські схеми в цьому плані розповів Святослав Шеремета, який довгий час працював у міських структурах Львова, а сам представляє громадську організацію “Брама”. Найбільш дозрілу – німецьку систему описав Дірк Шеер, представник міської влади міста Ґрайсвальда.
На основі доповідей можна ствердити, що найкраще живеться неурядовим організаціям у Німеччині. Там є добре законодавство, яке реґулює майже все і не залишає чиновникам великого поля для інтерпретації: багаторічний досвід, перевірені механізми праці та фінансування організацій і проектів. У Польщі, як самі безперечно знаємо, багато залежить від чиновників. У Вроцлаві, де створено навіть окремий департамент для співпраці з громадськими організаціями – краще. В інших реґіонах буває по-різному. На основі власного (як меншини) досвіду можемо подати приклад ставлення до українських організацій у Щецині, Вроцлаві, Зеленій Горі чи навіть у Ярославі й порівняти це з тим, як ставляться до нас у Перемишлі. Найбільше проблем мають неурядові організації в Україні, де практично все залежить від місцевої влади і важко розраховувати на допомогу чи захист державних або правоохоронних структур. До того ж, панують нежиттєві норми й закони, нема прозорих правил фінансування.
Після дискусії почалася навчальна частина, де, зокрема, обговорювано правила, якими слід керуватися при оформленні заяв, наприклад, про фінансування з європейських фондів. Практичні вміння можна було здобути в майстер- класах, організованих другого дня семінару.
“Наше слово” №25, 20 червня 2010 року {moscomment}
