Записав Богдан Гук ■ ПОГЛЯДИ ■ 2011-04-07
Наступного дня після того, як Народний дім (НД) став власністю ОУП, я поставив мешканцям Перемишля, яких випадково зустрічав на площі Ринок або перед цим будинком, питання: “Як Ви ставитеся до того, що Народний дім став власністю української громади Перемишля?”. Ось їхні відповіді.
* * *
Я перемишлянин і я цим задоволений. Будинок був українців, і вони отримали його назад. Завдяки цьому виникне якась організація і також ми зможемо взяти участь у її роботі. Наприклад, я б хотів мати контакти з українцями, щоб обмінятися поглядами, не тільки політичними. Анджей, 35 років
Я нічого про це не чула. Ґабі, дівчина, 14 років
Я не зовсім знаю, що можу про це думати, бо закон мав би діяти в обидва боки. З другого боку кордону також треба було б вивести на пряму різні речі. Якщо політики та духовенство не будуть заважати, то люди спокійно це зроблять. Войцех, 40 років
Загалом я підтримую цю подію. Причому скажу, що коли Народний дім передали українцям, то це ж саме мало б відбутися й у Львові: там теж окрему будівлю мали б передати полякам, що досі не відбулося. Збишек, 50 років
Повернути українській меншості цей будинок – якраз так і треба було зробити. Кінець кінцем між поляками та українцями має бути примирення, а не розбрат. Ґжеґож, 55 років
Ініціатива повернути Народний дім українцям – славна! На черзі інше питання: що ОУП зуміє з цим будинком зробити, тобто якусь користь він дасть не тільки самим українцям, але всім мешканцям Перемишля. На сьогодні, оскільки інформації про плани ОУП не почуєш, можна подумати, що боротьба велася для самої боротьби. Як на мене, ця українська організація не є спроможна надати Народному домові ширший культурний сенс. Побоююся, що будинок будуть роками ремонтувати, а потім закриються в ньому так само, як це було досі. Аґнешка, 42 роки
Українці отримали багато, тобто – забагато. Я щодня минаю цей будинок, знаючи, що це якийсь там український будинок, що він важливий тощо, але яким чином і що він за птиця – невідомо. Навіть історії будинку не знаю, де можна прочитати. Ані міська рада, ані українці не дбають про те, щоб інформувати нас, перемишлян, про свою роботу. Як Товариство опіки над містом протестувало проти того, що не було консультацій щодо планів його перебудови, так тепер, певно, треба думати про те, що приготують нам українці. Невідомо, чи протестувати зараз, чи потім, як почнеться якась перебудова… Будинок – у центрі міста, а українці – це не самотній острів! Роберт, 23 роки
Підтримую рішення Перемиської міськради, хай мають, що їхнє. Місто добре збагатилося: ми отримали дві культурні установи: на Ґродзькій має бути бібліотека, більша і краща, ніж тепер, а на Костюшка українці також мають крутити культуру… Марія, 29 років
Я мало знаю, дотепер будинок нічого для мене не значив, не знаю, що думати. Богдан, 17 років
Будинок повинен мати господаря. І цей нарешті його має, бо місто не опікується майже нічим, будинки стоять так, як їх перед війною збудували лю ди чи організації. Хто що нині будує в Перемишлі? Місто? – Ні. Воно дає дозволи на будівництво супермаркетів на передмістях. І все. Місто управляє, а не інвестує. Яка буде інвестиція в українців? Дотепер більше кричать, ніж роблять. Славек, 38 років
“Наше слово” №15, 10 квітня 2011 року {moscomment}
