(гс) ■ ПОДІЇ ■ №20, 2015-05-17
Світ не позбувся загроз, які стояли у витоків ІІ Cвітової війни, на що вказує російська аґресія проти України. Лише зберігаючи єдність та цінності демократичного світу, можна протиставитися цим загрозам. В цьому переконані лідери країн, які відзначали у Ґданську 70-ту річницю закінчення ІІ Світової війни.
Незавершена інтеґрація
Заходи, ініційовані президентом Польщі Броніславом Коморовським, показали, що російський погляд на минуле має ряд альтернатив. Їх особливо було чути у зверненнях офіційних гостей, серед них і президента України Петра Порошенка. Разом з ним до Ґданська прибули президенти Литви, Естонії, Болгарії, Кіпру, Чехії, Румунії та Хорватії, а також генеральний секретар ООН Бан Гі Мун, президент Європейської Ради Дональд Туск та інші. У рамках відзначень відбулася історична і політична дискусії щодо наслідків та уроків війни. Віддано честь загиблим на Вестерплатте, де 70 років тому назад впали перші постріли ІІ Світової війни. Учасники заходів ушанували й польських робітників, які загинули 1970 р. у Ґданську, відстоюючи свої права та просуваючи Польщу на шляху до остаточної незалежності.
Сильно і символічно лунав голос президента України П. Порошенка. Він відзначав, що іґнорування науки з останньої Світової війни повинно врешті закінчитися. В оцінці П. Порошенка, безпека у Європі є крихкою, доки триває конфлікт між цінностями та матеріальними інтересами. Президент наголосив також на тому, що Європейський Союз становить єдину ґарантію того, що такі трагедії, як ІІ Світова війна, більше не повторяться. «Європейська інтеґрація ще не завершена. Боротьба триватиме до того часу, поки східні кордони Європейського Союзу не збігатимуться з кордонами європейських цінностей», – говорив президент України, пригадуючи, що Європа об’єднувалася саме після усвідомлення воєнного лихоліття. На його думку, воно може повторитись, оскільки демократичний світ знову зіткнувся з «необхідністю заспокоїти аґресора», який постійно збільшує свою військову потужність на Донбасі.
П. Порошенко відзначив також, що у Ґданську перший раз в історії народ України приєднав до європейської традиції вшанування жертв ІІ Світової війни. За його словами, це відбувається напередодні того, як у Москві «під приводом Великої перемоги армія аґресора буде брязкати своєю смертельною міццю на весь світ». Глава держави від імені народу України висловив вдячність багатьом світовим лідерам за відмову брати участь у російському «параді цинізму». За словами президента України, сьогодні Європейський Союз має найважче завдання у своїй історії – тест на єдність та солідарність: «У цей непростий час для всіх нам важливо зберегти єдність і рішучість. Продовження тиску на Росію буде ключовим до тих пір, поки Мінські домовленості не будуть реалізовані у повному обсязі», – наголошував П. Порошенко. У його оцінці, урок європейської інтеґрації триватиме доти, доки Україна не стане повноправним членом європейської сім’ї. Український президент переконував також, що уроки останньої війни спонукають до створення міжнародної системи безпеки, яка спиратиметься на співпраці, відповідальності, пошануванні суверенітету окремих держав та прав людини. За його словами, європейська система безпеки водночас повинна передбачувати чіткі механізми покарання за порушення цих цінностей.
Реаґувати і діяти
У свою чергу президент Польщі Броніслав Коморовський відзначав, що теперішня війна в Україні стала реальним шоком для всіх європейців: «Сімдесят років тому вся Європа відзначала закінчення війни. Однак не для всіх це було початком ери свободи. Нова війна стала реальним шоком для всіх», – говорив польський президент. За його словами, присутність у Ґданську П. Порошенка символізує те, що світ не звільнився від загрози війни. Він переконував також, що інтеґрація – це побудова добрих відносин з сусідами, примирення та зусилля щодо поборювання поганої історії. В оцінці Б. Коморовського, польський досвід ІІ Світової війни – це драматична боротьба і людські втрати: «Це також брак можливості повністю користуватись перемогою», – говорив Б. Коморовський, пригадуючи, що Польща опинилася на «поганому боці залізної завіси» і щойно після 1989 р. отримала свій дієвий шанс у вигляді завершеної успіхом європейської інтеґрації. Інший з польських лідерів, тепер президент європейської ради Д. Туск відзначав, що П. Порошенко, як ніхто інший з учасників ґданських урочистостей, усвідомлює сьогодні те зло, яке спричинило ІІ Світову війну. Тому, на думку Д. Туска, демократичний світ мусить бути більш відповідальний, ніж його попередники 1939 р., він не може легковажити ознак воєнної трагедії. Президент Європейської ради переконаний, що ця відповідальність все-таки матиме місце, і європейці дбатимуть про весь континент, а не лише кожен про свою державу. Одним з проявів такої відповідальності, в оцінці Туска, є те, що більшість європейських лідерів вирішили 9 травня не брати участі у військовому параді в Москві: «Ми задумалися над тим, яку перемогу в майбутньому має на увазі організатор цього параду», – наголошував президент Європейської ради.
Важливими були й слова президента Литви Далії Ґрибаускайте. Запевнюючи про повну підтримку України, вона переконувала, що Балтійські держави і загалом Східна Європа чітко розуміють сучасні загрози з боку Росії. Президент Литви також відзначала, що сьогодні особливо важливо, щоб Захід не перетворювався у зовнішнього пасивного спостерігача: «Мусимо реаґувати і діяти, щоб не доходило до втрати людського життя та миру», – говорила Д. Ґрибаускайте.
історики, зокрема Тімоти Снайдер (США), Норман Дейвіс (Велика Британія), Юрій Афанасьєв (Росія) та Анджей Пачковський (Польща), звернули увагу на те, що в пам’яті про ІІ Світову війну існує багато міфів. Німці в основному асоціюють дати початку і закінчення війни, вони практично не знають нічого, що відбувалося між ними. Поляки, наприклад, зосереджуються на своїх жертвах, боротьбі і пам’яті про зраду, якої зазнали з боку західних країн. Американці взагалі мало знають, включно з тим, що не могли б сказати, хто визволяв концтабір в Аушвіц. Росіяни у своєму погляді на історію найчастіше приховують імперський спосіб мислення. За Ю. Афанасьєвим, про це свідчить хоча б визнавання Київської Русі міфічним початком російської держави, хоч насправді у цій міфології йдеться про приховання існування України. Н. Дейвіс переконував, що історія є надто складним і широким питанням, щоб людство могло її охопити, тому й народжуються міфи.
Варто відзначити, що офіційні представники Москви урочистості у Ґданську визнали маніпуляцією історії та спробою заперечення російського внеску в перемогу. Проте зовнішні оглядачі оцінюють, що була це радше відмова від участі в мілітарному показі в той час, як російська армія атакує Україну. Разом з тим помічено, що серед гостей у Ґданську не було перших осіб таких впливових держав, як Німеччина і Франція. ■
