Олеся Ґераль ■ ПОДІЇ ■ №50, 2016-12-11
Цьогорічний листопад у Люблині можна вважати найбільш українським. У попередні роки в місті культурні і політичні акценти, пов’язані з Україною, теж з’являлися, але рідше.
Восени Україна практично «поселилася» у воєвідській столиці Люблинщини. Наприкінці вересня сотні українців зібралися на V Конґресі ініціатив Східної Європи. Новий навчальний рік в університетах міста розпочали більше як тисяча українських студентів. За останніми даними рапорту «Закордонні студенти в Польщі 2016» освітнього фонду «Перспективи», лише в університеті Марії Кюрі-Склодовської навчається 1265 українців.
Протягом жовтня в Центрі зустрічі культур в Люблині відбулася масштабна презентація сучасного українського мистецтва – трієнале «Український зріз». Цей проект показав українське мистецтво перед обличчям війни і змін. Щораз частіше відвідувачами українських заходів стають поляки. Підтвердженням цього є IX фестиваль «Україна в центрі Люблина», який зібрав чималу кількість місцевих фанів української музики, кіно, мистецтва і сучасної літератури.
Дні 18–20 листопада, закреслені в зошиті для нотаток на жовто-блакитний колір, стали фестивальними днями для багатьох жителів Люблина. Відкрив цьогорічний фестиваль незмінний пункт програми – конкурс знань про Україну «Ukraina – terra (in) cognita», організований для учнів гімназій і ліцеїв Люблина. Представник Фонду духовної культури пограниччя, координатор фестивалю «Україна в центрі Люблина» Роман Задорожний розповідає: «Головною метою конкурсних завдань було представлення України та українців у позитивному світлі, підкреслення здобутків нашої країни. Тому ми питали про видатних українських співаків, винахідників, діячів». Над тестами і презентаціями-квізами працювала велика команда знавців України. Треба було, наприклад, назвати автора першої Конституції України, розпізнати в матеріалі Андріївську церкву в Києві чи сказати, хто такий Сергій Корольов. Загалом у конкурсі взяло участь 19 дітей. Серед польських гімназистів друге місце зайняла Катажина Шмаґара, перше місце – Антоні Ткачик. Серед українських учнів гімназій друге місце припало Олександрові Коваленку, перше – узяла Олександра Місса. У групі польських ліцеїстів переміг Каміль Санковський, а найкращі знання серед українських старшокласників Люблина виявили Валерія Павлюк (друге місце) та Юрій Кузик (перше місце).
Продовженням фестивалю стала виставка фотографій у Генеральному консульстві України в Люблині під назвою «Чверть століття України у 25-ти фотографіях». Авторами світлин були українці, які надіслали організаторам свої роботи напередодні фестивалю. Р. Задорожний пояснює, що на виставці організатори хотіли показати Україну з погляду самих українців, тому лише за посередництвом соціальних порталів запрошували всіх показати фотографії своїх міст, їх мешканців і різних подій. Зголосилися переважно жителі Західної та Центральної України. Представлені 25 фотографій опубліковано також у формі повновартісних поштових карток, які можна було купити за символічну ціну на вернісажі. Представники програми допомоги родинам в Україні «Разом з Україною» перекажуть ці пожертвування українським дітям, батьки яких брали участь в АТО. Виставка фотографій тривала в Консульстві України протягом тижня.
Довгоочікуваною подією в рамках фестивалю був концерт гурту «Vivienne Mort» у Старому театрі в Люблині, на який усі квитки розійшлися задовго до виступу.
«Ми запросили цей добре знаний в Україні гурт ще на початку травня. „Vivienne Mort” має дуже позитивні відгуки про свою творчість, а ми таких митців хочемо показати на фестивалі. Власне від Люблина ця музична група запланувала концерти в Польщі», – сказав Р. Задорожний. «Vivienne Mort» – це український інді-рок- гурт, який заснувала 2007 р. Даніела Заюшкіна, яка є автором текстів і музики, одна з найбільш креативних вокалістів, відомих не лише в Україні. Наділена надзвичайно ориґінальним та емоційним забарвленням голосу, а також небаченою чутливістю, вона проводить сміливі музичні експерименти, виходячи за рамки класичних класифікацій голосу. Гурт 2016 р. випустив четвертий міні-альбом «ROSA».
Після мелодійного і меланхолійного концерту настав час кіно і майстер-класів. Наступного дня гостей та учасників фестивалю з самого ранку чекала «ручна робота». Суботні майстер-класи з традиційного українського ремесла «УКР-АРТ» полягали у виготовленні ляльок-мотанок та яворівської іграшки. Виготовлення «оберегів» навчали сестри Катриченко – Тетяна і Наталя. Мотанки – це старовинна українська традиція. В місті Яворові іграшки виготовляли вже у XVIII ст. Вони зовні нагадують вози, коней або птахів на колесах. Для виготовлення іграшок традиційно використовують три кольори: зелений, синій та червоний. Альтернативою для ляльок були вироби із солоного тіста. Охочі виготовляли з тіста різноманітні вироби, які пізніше можна буде повісити: тарілки, прикраси, підкови і т.п.
Ближче вечора почався показ короткометражних фільмів «Contemporary Ukrainian Cinema». Гурт молодих кінорежисерів та представників ЗМІ намагався перетворити хаотичний процес розвитку кінематографу в Україні на галузь, яка активно розвиватиметься і підтримуватиме амбіційних продюсерів кіно.
В кінозалі «Хатки жака» можна було переглянути такі стрічки: «Скажи, кукурудза» (реж. Валерія Кальченко), «Білі слони» (реж. Яна Антонець), «Мішень» (реж. Роман Попадько), «Qара» (реж. Хікмет Новруз), «Віддалік» (реж. Катерина Горностай) та ін. Після показів відбулася дискусія на тему сучасного українського кіно з представниками української кіноіндустрії з участю режисера стрічки «Дім» Анни Корч.
Музична електронна вечірка у клубі «Helium» зібрала поціновувачів миcтецтва ді-джеїв. На фестиваль приїхав український гурт drum&bass «Derrick і Tonika», який заснував власну школу-платформу диск-жокеїв. Завдяки їхній діяльності Україну відвідало багато відомих представників світової сцени клубної музики. «Derrick i Tonika» є подружжям і працюють над піднесенням рівня української клубної сцени. На українській вечірці виконали концерт «Звуки України».
Закінченням триденного українського дійства в Люблині стала літературно-фільмова неділя. Чергова порція якісного українського кіно чекала на гостей фестивалю в рамках показу короткометражних фільмів «Kyiv international schort film festiwal». Організатори привезли і художні, і мультиплікаційні фільми, як-от: «Крамниця співаючих пташок» (реж. Анатолій Лавринишин), «Жуйка» (реж. Ольга Макарчук), «9 травня» (реж. Марія Пономарьова), «Чекаючи на Маргариту» (реж. Святослав Костюк), «На два дні довше» (реж. Ігор Судаков), «На горошині» (реж. Олександр Юдін), «Панорама» (реж. Юрій Чилов), а також стрічка «Останній клієнт» (реж. Олександр Шкрабак), яка зробила позитивне враження на присутніх.
Після сеансів відбулася літературна зустріч з мандрівником, журналістом, блоґером, організатором музичних дійств, відомим сучасним українським письменником Богданом Логвиненком, який привіз із собою копицю нових книжок – бестселерів в Україні. Він презентував видання «Перехожі. Південно-Східна Азія» та «Saint porno. Історія про кіно і тіло». Крім того, Б. Логвиненко розповідав про свою пригоду з писанням: «Я писав замітки на Фейсбуку на блозі, ніколи не думав, що з цього може вийти якась книжка. Вся книга в Південно-Східній Азії повністю написана через смартфон. Це фотографія, яка в результаті подорожі переросла в книжку. Здебільшого я фотографував людей, тому сама книга про людей, а не про місця». Історія створення «Saint porno. Історія про кіно і тіло» так само пов’язання з написанням заміток з подорожей, однак пізніше автор зустрічається і розмовляє з акторкою фільмів порно. Це – книжка-виклик, книжка-провокація.
Під час зустрічі можна було переглянути цікаві відео про Україну, зокрема про Закарпаття і закарпатських ромів, а також Приазов’я. Ці відеоматеріали – підготовлені в рамках нового проекту «Ukraїner» за підтримки виключно комерційних партнерів. Троє людей протягом 18 місяців подорожують мало відомими закутками України, публікуючи історію, фото і відео, заохочуючи відмовитись від банальних пам’яток. На фестивалі Б. Логвиненко запевнив, що проект «Ukraїner» триватиме два роки. Нещодавно закінчилися зйомки на Полтавщині, а взимку група поїде знімати Різдвяні свята на Буковину і в Карпати.
На закінчення фестивалю організатори підготували перформативне читання драми «На початку і наприкінці часів» Павла Ар’є. Дія відбувається навколо атомної електростанції в Чорнобилі. Оце 86-річна бабуся Пріся та її дочка Слава з сином залишилися на місці аварії в тогочасній Українській Соціалістичній Радянській Республіці. У драмі, крім екологічних проблем, наголошено соціальний аспект, зокрема тут бачимо дальший життєвий шлях людей, які пережили Чорнобильську катастрофу. Виконавці – незалежна мистецька платформа з Люблина «TransDramaticum».
Підсумовуючи події фестивалю «Україна в центрі Люблина», можна ствердити, що відбулося дуже багато заходів для різних глядачів і відвідувачів. А найголовніше – у Польщі надалі можемо показувати українську культуру, музику, мистецтво, ремесло і знову викликати захоплення та здивування вибагливої польської публіки. ■
