Петро Андрусечко ■ УКРАЇНА ■ 2010-01-15
В Україні 17 січня – перший тур президентських виборів. Цей тур вочевидь не покаже остаточного переможця і нам прийдеться чекати до 7 лютого. Проте у фінал увійдуть двоє кандидатів і українцям доведеться остаточно вибирати серед них. Все вказує на те, що період між першим та другим туром буде дуже напруженим, буде гостра боротьба та закулісні торги щодо підтримки окремих кандидатів, політиків та політичних сил.
На думку багатьох експертів, результат першого туру може показати переможця другого, якщо різниця в голосах становитиме більше 10% на користь одного з кандидатів. Перший тур важливий також з іншої причини: розгорнеться інтриґа за третє місце. Наразі триває запекла боротьба, оскільки саме воно стане прекрасним стартовим майданчиком для подальшої політичної кар’єри.
Попередні президентські вибори в Україні відбувалися в особливо драматичній атмосфері: адмінресурс, фальшування, втручання великого сусіда, опозиція з єдиним кандидатом. У результаті стався масовий громадянський зрив проти накидання волі влади, що увійшов до історії як Помаранчева революція. Внаслідок компромісу та повторення другого туру виборів перемога дісталася Вікторові Ющенку.
П’ять років після того виявляється, що вибори-2010 так само дуже важливі, а дехто вважає, що навіть важливіші, ніж попередні. Адже, нагадаємо, “помаранчевим” не вдалося зберегти єдність, тому з 2005 року ми є свідками перманентної політичної кризи в Україні. Тому президентські вибори відбуваються в контексті 2004 року.
Кампанія, хоч і млява останнім часом, на початковому етапі була насичена скандалами. Лозинський, афера з педофілією, секс-скандал з ректором одного з ВНЗ (довіреною особою кандидата Януковича), дача Януковича в Межигір’ї. Апогеєм стала епідемія грипу, яку також використовували в політичній боротьбі. У результаті українці набули імунітет на будь-які компромати. Але не виключено, що до 17 січня або між першим та другим туром оприлюднять інші сенсації.
У боротьбу за посаду ґаранта включилися 18 кандидатів. Безсумнівно, їхня “вага” різна. Є фаворити – Віктор Янукович та Юлія Тимошенко. Є кандидати другого ешелону – теперішній президент Віктор Ющенко, Арсеній Яценюк, Сергій Тигипко. Є досвідчені та загартовані в боях Володимир Литвин, Петро Симоненко, Олександр Мороз, Анатолій Гриценко, Юрій Костенко, Олег Тягнибок, який активно наступає на п’яти старим тузам. Інші (наприклад, Інна Богословська) репрезентують швидше політичний фольклор, як колись лідер проґресивних соціалістів Наталія Вітренко. Решта – це планктон, технічні кандидати, як наприклад Василь Противсіх, якого ще кілька місяців тому звали Василем Гуменюком.
Однак найбільшу кар’єру серед невідомих раніше кандидатів робить “самий чесний кандидат” – Єгор Лупан. У його виборчому зверненні можна було почути: “Я буду красти. Кажу вам чисто і прозоро. Але щомісячно буду звітувати, скільки я вкрав і куди ці гроші пішли.[…] Я не буду брехати, що гривня – це міцна валюта. Особисто я буду красти в доларах і вам рекомендую”. І тому подібне… Спокійно, це лише віртуальний кандидат, журналістський проект, який однак наробив стільки шуму, що навіть Ющенко спочатку повірив у його існування.
Реальні кандидати, на жаль, не смішні, а ось щодо чесності… Отже, ми маємо змагання у популістських обіцянках. Рекламні площі окуповані гаслами головних кандидатів. Наприклад, Тимошенко – єдина, хто працює, а щоб не було сумнівів “Вона – це Україна”. Янукович однак сумнівається в цьому, а всіх переконує, що “Україна для людей”. Президент хвалиться успіхами. А Яценюк лякає вірусом Ю1Я1. Кандидати їздять країною і переконують голосувати за них, хоч дослідження показують, що невизначених є досить багато.
Яким буде результат? Немає сумнівів, що до другого туру повинні увійти В. Янукович та Ю. Тимошенко. З останніх досліджень, проведених Фондом “Демократичні ініціативи” (з 4 січня до дня виборів в Україні заборонено публікувати результати передвиборчих опитувань), виникає: якби вибори відбулися в останній декаді грудня 2009 року, то 33,6% з тих, хто має намір взяти участь у виборах, проголосували б за Януковича, 19,2% – за Тимошенко. На третьому місці був би Сергій Тигипко з результатом 9,23%. Далі Арсеній Яценюк – 6,1% та Віктор Ющенко – 3,7%. Ці результати з невеликими відмінностями підтверджують інші дослідження. Але передвиборча соціологія – це також проблема, оскільки часто густо публікують результати досліджень, які мають більше спільного з виборчим піаром, ніж з дослідницькою метою.
У кожному разі, чимала перевага помітна за Януковичем. Тим більше, що, згідно з опитуванням, у другому турі за Януковича проголосували б 44,3%, а за Тимошенко – 28%. Однак Янукович наразі не може спати спокійно – проти всіх аж 18,8% виборців. Тому за цю частину електорату (а також за голоси, які віддадуть іншим кандидатам у першому турі) активно боротиметься Ю. Тимошенко. У команді лідера Партії реґіонів побоюються повторення ситуації з 2007 року, коли наприкінці парламентської виборчої кампанії БЮТ неочікувано набрав чималу кількість голосів.
Несподіванкою виявилася позиція С. Тигипка, який переплюнув Яценюка. Останній – чи не найбільший програш у виборчій кампанії. Ще до літа всі виборчі рейтинґи пророчили йому третє місце. Однак зміна стилю кампанії виявилася зовсім незрозумілою та непереконливою для більшості. Отже, надія на омолодження та відсвіження української політики (Яценюку 2009 р. виповнилося 35 років) завершилася поразкою.
Одночасно з наближенням виборів активізувався президент Ющенко, який, здається, повірив у шанс вийти до другого туру, якщо весь національно демократичний табір об’єднається навколо його кандидатури. На жаль, або президента ввело в оману його оточення, або месіанізм прикрив реальність. Дуже сумними виглядають його заяви щодо перемовин з іншими кандидатами про підтримку президента, особливо, коли згадувані кандидати заперечують слова Ющенка.
Буде президентом Янукович чи Тимошенко – проґнозувати рано. Перший тур однак повинен показати, у кого більші шанси. Незважаючи на результати з 17 січня, в одному можна бути впевненим – період між турами матиме “драматургію”, адже ставка для всіх гравців дуже висока і можуть трапитися несподіванки.
А я особисто, в очікуванні на результати виборів, дивлюся серіал “Недоторкані” – сатиричну розповідь про українські політичні еліти, яка завоювала популярність в українському інтернеті. Смішно, а якщо згадати реальність, то й гірко. Глядачі не дочекалися офіційного показу цього серіалу і не відомо, чи покажуть його після виборів. Можливо саме тому, що у створеній на замовлення телерадіокомпанії “Україна” кінострічці занадто відверто показане справжнє обличчя українських політиків.
“Наше слово” №3, 17 січня 2010 року {moscomment}
