Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №21, 2014-05-25
Святкування «З височини кургану. Тарас Шевченко в Білому Борі» завершили центральні відзначення 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка в Польщі. Заходи відбулися під почесним патронатом президента Польщі Броніслава Коморовського, який надіслав голові ОУП вітального листа. В ньому, зокрема, написано, що творчість Т. Шевченка стала фундаментом новітньої національної тотожності українців, а ідейний та художній контекст творчості Т. Шевченка вписується у гроно найважливіших досягнень європейської літератури. Президент висловив також сподівання, що в ці важкі для українського народу і держави хвилини врочистості в Білому Борі сприятимуть зміцненню духу польсько-української спільноти.
«Я горджуся тим, що силою Білого Бору й усього реґіону є польсько-українська спільнота, яка будує спільний дім та одне суспільство, і кожного дня ми разом. Показуємо, що обидві наші культури будують одну спільноту, які проникають одна одну. (…) Серед нас немає старшого брата, який наказує, ми – два рівні брати, які разом будують, творять, живуть поряд», – сказав бурґомістр Білого Бору Павел Міколаєвський після відкриття в Білому Борі площі імені Тараса Шевченка перед українським гуртожитком. Бурґомістр підкреслив, що ми є свідками історичної події: 1961 року, відзначаючи 100 роковини смерті Т. Шевченка, білобірській школі надано ім’я генія, натомість сьогодні, у 200-ліття від дня народження, ім’ям Т. Шевченка названо площу та ліцей.
Білобірська міська рада одноголосно вирішила так найменувати площу, про що повідомив голова ради Тадеуш Маркевич. Голова ОУП Петро Тима подякував самоурядовцям за таке рішення. Депутат Сейму Польщі Мирон Сич відзначив, що представники нинішньої влади в Білому Борі – це відважні люди і саме таких шанують, однак не всі в Польщі здатні на таку відвагу.
«Спочатку після виселення не було молитовників, але був „Кобзар” – для нас це свята книга. Справді, Шевченко виховував цілі покоління як в Україні, так і на переселенні. Сьогоднішні відзначення – це вагома подія для всіх українців, а також поляків. Якби не переломний 1989 рік, то не було б і нинішньої події. Молімося, щоб для України це був 1989 рік. Це важливо для всіх нас, особливо в контексті страждань 1947 року: щоби наші батьки мали ще можливість побачити справді вільну Україну, за яку боролися», – сказав М. Сич.
Зрозуміло, у березні минулого року ніхто не міг передбачити, що події в Україні розвиватимуться так, як сьогодні, і що поява Т. Шевченка на Майдані дозволить по-іншому глянути як на постать, так і на місце поета й жудожника в сучасній українській культурі. «Коли на Головній раді ОУП обговорювалася концепція відзначень 200-ліття від дня народження Т. Шевченка, я запропонував, щоб центральні відзначення організувати саме в Білому Борі, де стоїть школа його імені. Відзначаючи цей ювілей, ми віримо, що все ж таки збудеться Шевченкове слово: що встане правда і воля, що будемо господарями у своїй хаті та що нові покоління українців, які знову і знову перечитують Шевченка, відкриють перед Україною нові перспективи», – каже Володимир Філь, голова гуртка ОУП в Білому Борі, один з організаторів заходу (організаторами шевченківських відзначень були ОУП, комплекс українських шкіл та греко-католицька парафія).
На білобірських урочистостях традиція схрещувалася з новаторськими елементами (читання і співання творів Т. Шевченка). У рамках свята відбулася цікава конференція «Свого не цурайтесь – ідеї Тараса Шевченка», на якій науковці-дослідники (д-р М. Коваль, д-р К. Якубовська та проф. В. Назарук) представили різні погляди на феномен Т. Шевченка. Сьогодні, мабуть, нікого не треба переконувати, що творчість Т. Шевченка – це не просто надбання історії української літератури: протягом останніх місяців ми переконалися в тому, наскільки важливу роль може відігравати література в сучасному культурно-політичному житті не лише українців в Україні, але й поза її межами. Коли мова йде про плекання Шевченкових ідей у Польщі, то центральним місцем залишається Білий Бір, який ще раз довів ориґінальність у підході до поезії Шевченка.
«Ми хотіли, щоб на ювілейну річницю з’явилися нові елементи, які показали б нам значення Шевченка і його творчості. І це вдалося зробити. Перевага місцевої громади в Білому Борі – присутність у місті учнів початкової та середньої школи, які мали можливість поспілкуватися з академічним середовищем», – каже П. Тима. З іншого боку, викладачам також було цікаво спілкуватися з учителями та учнями, для яких Шевченко має неабияке значення. Зрозуміло, що легше займатися творчістю письменників в академічних середовищах, однак важливо, щоб у школах середнього рівня також досліджували творчість майстрів художнього слова. Білобірські учні довели, що готові це робити.
Шевченківське свято стало святом української культури та української тотожності – патріотичні елементи влучно перепліталися з культурними. Як відзначали ведучі, усі героїчні люди з Небесної сотні, які поклали своє життя за нову, вільну від брехні, фальшу і корупції Україну, походять саме від Шевченка: з його духу й ідеалів, тому в Білому Борі вшанували і їх. За Т. Шевченка та Небесну сотню в місцевій греко-католицькій церкві відправлено панахиду. Співана поезія у виконанні Романа Гаврана та врочистий концерт з участю чоловічого хору «Журавлі» під дириґуванням Ярослава Вуйцика отримали бурхливі овації від глядачів. Учні білобірської школи – хор «Джерело» під керуванням Юстини Москалик та група живого слова «Калиновий міст» під орудою Марії Мандрик-Філь – також взяли участь у концерті. М. Мандрик-Філь представила художню програму «Від Шевченка до Майдану» – своєрідний діалог між Т. Шевченком і людьми на Майдані. Емоційності заходові додали міжшкільний конкурс співаної поезії Тараса Шевченка та читання його творів.
* * *
Гостями свята були: голова ОУП Перто Тима, Генеральний консул України в Ґданську Мирон Янків, Почесний консул України в Щецині Генрик Колодій, депутат Сейму РП Мирон Сич, ректор Поморської академії проф. Роман Дрозд, член управи Західнопоморського воєвідства Анна Мечковська, інспектор Відділу в справах міжнародної співпраці в Маршалківському управлінні Ірина Курій, директор Відділу науки та спорту в Маршалківському управлінні Єжи Серединський, уповноважена західнопоморського воєводи у справах національних меншин Нелі Копанська, бурґомістр Білого Бору Павел Міколаєвський, голови відділів та гуртків ОУП, представники духівництва: о. Аркадій Трохановський, о. Петро Баран, о. Стефан Прихожденко, о. Ярослав Роман та о. Роман Ференц. ■
