(пл) ■ УКРАЇНА ■ №14, 2015-04-05
«Наша влада почала прямувати до зміни законодавства, яке стосується прав меншин, та опрацювання механізму фінансування національних меншин. А зразком може бути, наприклад, законодавство, що діє в Польщі», – говорить Єжи Вуйцицький, голова полонійного товариства «Кресовяки», який 11 березня виступав у Верховній Раді України.
У парламентському слуханні у Верховній Раді України, присвяченому справам меншин, виступило більше як 30 представників меншинних організацій України.
– За часів Януковича ми кілька разів зверталися до його кабінету з нашими проблемами. Без результатів. Зараз особливий вплив на зміну ставлення до нас мав Майдан. Звичайно, грошей як не було, так і надалі немає, але принаймні почали нами цікавитися. Вплив на це мав і той факт, що чимраз більше представників з ЄС відвідує Україну, – говорить Є. Вуйцицький. Поляк з Вінниці додає: – Не знаю, чи депутати нас почули, але слухали нас. І це вже позитивний момент.
Щодо проекту змін в українському законодавстві, які прозвучали на слуханнях 11 березня, є кілька, для яких, здається, зразком став польський закон. Польській меншині в Україні йдеться, зокрема, про створення в Україні Спільної комісії уряду і нацменшин, до якої ввійдуть по одному або два представники найбільших етносів (обраних на своїх внутрішніх зборах, а не вказаних зверху). Ця комісія повинна визначати переможців конкурсу з надання державних субвенцій, а контроль за використанням коштів можна покласти на відділи або представників до справ нацменшин і релігії в місцевих органах влади.
– У теперішній моделі співпраці меншин з урядом про дотації могли клопотатися лише великі об’єднання меншин, які гуртують менші організації. Це є обмеженням прав малих товариств. Через таку систему траплялося, що гроші розподілялися за корупційними принципами, – пояснює Вуйцицький, який хотів би зміни ситуації. – Основне, щоб цю централізовану систему розподілу грошей знести, а замість неї створити нову систему, в якій кожна, навіть найменша, організація мала б право клопотатися про дотації, – вважає голова товариства «Кресовяки».
Всім добре відомо, що в тій ситуації, в якій сьогодні перебуває Україна, важко виділити більше коштів з державного бюджету на меншини. Проте самі зацікавлені мають свою ідею. «Якщо не знайдете грошей у бюджеті, зверніться до відповідних інституцій Євросоюзу. Європа чудово пам’ятає, як питання нацменшин стало причиною розпалення ІІ Світової війни, коли ІІІ Рейх під приводом «порятунку» етнічних німців у Судетах ввів до Чехословаччини свої війська. Свіжою є пам’ять про «визволення» 2008 р. «поневолених росіян», що проживали на території грузинської Осетії, а також, що є найбільш болісним для нас, мешканців України, використання Путіним теми «порятунку земляків» у Донбасі та в Криму як приводу для введення своїх військ на територію нашої суверенної держави. Тому, повірте, питання надання Україні коштів з фондів ЄС на підтримку нацменшин не займе багато часу», – звертався до депутатів у Верховній Раді Є. Вуйцицький.
Доказом того, що меншини можна підтримати коштами з ЄС, може бути той факт, що 2014 р. Міністерство освіти і науки України за підтримки Ради Європи видало «Буквар» болгарською і гагаузькою мовами. Виявляється, для меншин в Україні, якщо і не першочерговим, то, напевно, пріоритетним, є питання навчання мови меншин. Сьогодні близько 10% учнів у загальних середніх закладах освіти України навчаються мовою національних меншин. За даними міністерства, у системі загальної середньої освіти здійснюється навчання шістьма мовами національних меншин, дві з яких – болгарська і словацька – вивчаються в початковій школі, а 19 мов вивчаються у школах як предмет. Шести мовами – російською, румунською, угорською, молдовською, польською і кримськотатарською здійснюється виховання в дошкільних навчальних закладах. Натомість у системі професійно-технічної освіти навчання здійснюється українською і російською, а в системі вищої школи – українською, російською, румунською та угорською мовами. Механізмом, який дозволив би оплатити рахунки за оренду класів, працю вчителів та купівлю підручників можуть стати конкурси, а також введення до місцевих бюджетів статті витрат на впровадження в систему навчання, там, де є потреба, мов нацменшин.
Є. Вуйцицький вважає, що деякі зауваження меншин є реальними до реалізації українським урядом. Але треба поспішати.
– Поки ще сильна позиція суспільства у державі й українці мають відчуття, що можуть впливати на владу, думаю, навіть сильніше, ніж це є зараз у Польщі, то є шанси на зміни. Тепер саме той момент, коли все залежить від нас, громад. Мусимо добитися ситуації, коли влада буде реаґувати або хоча б відповідати на наші звернення. Співпраця і підтримка національних меншин ефективно діє проти таких сепаратистських явищ, які були в Криму та на Донбасі, де через удаваний захист етнічних росіян Путін увів свої війська, – пояснює Є. Вуйцицький.
У свою чергу, Йосиф Зісельс, виконавчий віце-президент Конґресу національних громад України та голова асоціації єврейських організацій, зазначив, що нацменшини – це потенціал, котрий може стати чинником, який допоможе самій Україні.
– Я можу запропонувати вам, як мінімум, один напрям такої допомоги. У наших меншин є історичні батьківщини, у нас є наші світові та міжнародні діаспорні структури, і це величезний потенціал допомоги, який ми можемо і повинні залучити, – зазначив Й. Зісельс.
