Світлана Коваленко ■ УКРАЇНА ■ 2011-04-30

Так, у місті Красний Луч (Луганська область) прийнято указ про закриття школи № 15. Це – єдина в місті українськомовна школа. У своєму рішенні № 20 від 28 грудня 2010 р. депутати Краснолуцької міської ради мотивують закриття школи нестачею коштів. Закриття школи викликало незадоволення батьків, учнів та вчителів школи. Ні прокурор міста Красний Луч, ні мер, ні депутатський корпус міськради ніяк не реаґують на офіційні звернення громадян. Батьківська громада створила групу підтримки, яка зібрала підписи на захист єдиної українськомовної школи в місті. Також були офіційні звернення до депутатів Луганської обласної ради, президента України Віктора Януковича. Але допомога так і не надійшла. Про це зазначають у прес-службі ініціативної групи.

Як заявив член ініціативної групи на захист середньої школи №15, представник Луганської обласної організації “Студентське братство” Іван Жеведь, школа повністю обладнана всім необхідним. За його словами, нещодавно в школі провели автономне опалення, завезли нові комп’ютери, у ній повністю обладнані кабінети хімії, біології та фізики.
– Мені не зрозуміла позиція влади: закрити школу в центрі мікрорайону. Є декілька російськомовних шкіл на околицях міста, які можна закрити з метою економії. Школа пережила важкі часи, і коли все налагодилося, у школі з’явилася газова котельня, сучасний комп’ютерний клас, її вирішили закрити. Думку батьків взагалі ніхто не враховував, – наголосив Жеведь, колишній учень школи.
Члени ініціативної групи продовжують відстоювати свої права й оголосили голодування, яке триватиме доти, аж рішення про закриття школи не буде переглянуто. Містом ширяться чутки, що школу намагаються закрити для того, щоб у її приміщенні відкрити бюро молодіжної організації правлячої в Україні Партії реґіонів.
У Будьонівському районі Донецька хочуть закрити школу № 136, яка теж має українську мову навчання. До неї ходить 671 учень (школа заповнена на 95%). Дирекція пропонує переводити дітей у російськомовну школу № 120, яка має найгіршу репутацію в районі та заповнена на 40%. Батькам майбутніх першокласників, які привели дітей у підготовчий клас школи №136, пропонують писати заяви про вступ дітей до 1- го класу російськомовної школи № 120, обіцяючи зробити там українськомовний клас. Батьки незадоволені, оскільки школа № 120 знаходиться за 5 метрів від вулиці, не має огородження, за 6 метрів від неї діють ігрові автомати і за 15 метрів – міський наркодиспансер. До того ж, у школі протікає дах, а ночами в ній діє сауна. Загалом авторитет у школи № 120 – жахливий. Тому всі батьки дітей школи № 136 повстали: адже вона зовсім інша – минулого літа для її ремонту з бюджету були виділені значні кошти. Тоді укріпили фундамент, повністю перекрили дах, поновили опалювальну систему. За гроші батьків у класах поставлено пластикові вікна. Батьки 52 дітей написали заяви про прийом дітей до 1- го класу. Але 23 січня відбулися збори, на яких директор школи № 136 Тетяна Трусова повідомила, що перші класи майбутній навчальний рік у цій школі не почнуть. До 10- го класу так само учнів 9- х класів переводити не будуть. Куди іти учням, які хочуть продовжити навчання в 10 класі українською мовою, адміністрація не пояснює. У російськомовній школі № 120 українські класи є тільки до 7- го класу. Батькам сказали, що такий наказ районного відділу освіти – не брати дітей до школи № 136. Таким чином, позбавляючи школу першокласників і десятикласників, у ній роблять штучний недобір. Розвантажують українську школу, щоб заповнити російську. На батьківських зборах директорка зізналася, що до 2012 р. школа № 136 буде закрита повністю. А вчителів залякують, що ті не зможуть у Будьонівському районі знайти праці, якщо будуть підтримувати ініціативи батьків і відкрито виступати проти закриття школи.
Перед загрозою закриття й українськомовна школа № 3 міста Лисичанська на Луганщині. Школа існує з 1936 р. Від 1991 -го вона стала єдиною українською школою в місті і набула статусу національної. Тодішній директор школи А. Соловйов у мішках привозив перші українські підручники зі Львова, а колектив його зустрічав із потяга. Скільки праці провели вчителі, щоб учні оволоділи українською мовою! А чого коштувало перебороти думку людей про важливість відродження українських звичаїв, традицій, і, насамперед, вивчення української мови! Навіть у роки війни школа не була зруйнована. Зате тепер, у незалежній Україні, вона може припинити своє існування.
На підтримку батьків та проти закриття шкіл виступили представники партії “Наша Україна” та ВО “Свобода”. Вони спільно з ініціативною групою проти закриття шкіл пікетували державні установи Луганщини та оголосили голодування. Лідер партії “Фронт змін”, народний депутат України Арсеній Яценюк вимагає заборонити реорганізацію і ліквідацію державних та комунальних загальноосвітніх навчальних закладів із державною мовою навчання. За повідомленням аґентства УНІАН, А. Яценюк вніс до Верховної Ради законопроект “Про внесення змін до статті 11 Закону України “Про загальну середню освіту””, де пропонує доповнити частину шосту статті 11 Закону “Про загальну середню освіту” таким абзацом: “Реорганізація і ліквідація (закриття) державних та комунальних загальноосвітніх навчальних – закладів з державною мовою навчання (україномовних шкіл) забороняється”.
А. Яценюк підкреслює, що за нинішньої влади, яка контролює всіх чиновників, у тому числі у сфері освіти, ситуація з вивченням української мови дедалі погіршується, у школах скорочується кількість українськомовних класів, а деякі школи з державною мовою навчання опинилися перед загрозою закриття. Він навів приклад школи № 3, яка стала національною, та так звану “оптимізацію” загальноосвітньої українськомовної школи 111, що знаходиться у Петровському районі Донецька, внаслідок якої її планують закрити. У статусі української ця школа існує 15 років, у ній навчається 239 дітей. А загалом у Донецьку працюють 154 школи, і лише близько 30 з них – українськомовні. А. Яценюк, за повідомленням аґенства УНІАН, наголошує, що “влада свідомо звужує доступ дітей до навчання українською мовою, знищуючи таким чином українське світосприйняття в реґіоні і культивуючи неповагу до державної мови, а відповідно – до держави взагалі”.
З викладеного вище постає питання: куди йде Україна, чи повертається до тоталітарного минулого з новим обличчям? Тоді українців намагалися асимілювати росіяни, а нинішня влада нібито називає себе українською…

“Наше слово” №18, 1 травня 2011 року {moscomment}

Поділитися: