(пл)РЕЦЕНЗІЇ ТА ОГЛЯДИ№4, 2017-01-22

Ватра, Зима 2017, № 1, Ст. 28.

Дивлячись на обкладинку першого цьогорічного номера журналу «Ватра» (Об’єднання лемків), перше, що притягує зір, це графіка з написом «Na tej fotografii też kiedyś byli Łemkowie. 7-4=3». У такий таємничий спосіб редакція часопису інформує читача про зменшення дотацій для меншини на 2017 р. Виявляється, що цього року Об’єднанню лемків виділено гроші на три проекти, хоч вони до міністерства подавали заяву на сім.
Одним з проектів, який тепер не отримав підтримки, є діяльність Центру культури ім. Б.-І. Антонича в Горлицях. У виданні описано найважливіші заходи й ініціативи, які відбулися в цьому центрі у жовтні-листопаді 2016 р.
В журналі прочитаємо теж про книжкові та музичні видання, у яких Лемківщина і лемки стали провідною тематикою.
У зимовій «Ватрі» виділяються кілька проблемних статей. У матеріалі «Аспекти ватрян і не лем» автор Григорій Троханівський пригадує зустріч Головної управи ОЛ та представників гуртків організації з різних місцевостей у Польщі, яка відбулася під час «Лемківської ватри» у Ждині 2016 р. Її учасники задумувалися над характером і формою функціонування гуртків, зокрема підкреслювали свій міцний зв’язок з Україною, українською культурою і традиціями. Члени організації наголошували, що нема потреби наслідувати деякі лемківські товариства, які вводять до лемківської говірки словацькі слова. «Процес словакізації введе нас, лемків, у небуття, так як процес полонізації», – заявляє автор.

У Ждині лемківські діячі займалися також питанням функціонування молодого покоління у структурах організації. «Молодь одходит од вшиткого, што українське, бо не є в силі двигнути, того контроверсийного образу українця, який цілий час є присутній в засобах масової інформації в наші державі», – пише Г. Троханівський. Він вважає, що добрим прикладом активізації молоді є діяльність гуртків у Вроцлаві та Кракові.
про ініціативи студентів прочитаємо у статті «Сречан пут – то значит „Щасливой дороги!”». У ній молодь розповідає про свою участь у Фестивалі української культури в Сербії, організовані у Кракові студентські отрясини, свою участь у записі колядок для Польського радіо тощо.
Степан Криницький у статті «До чого веде сепаратизм і національний інфантилізм?» зосереджується на питанні «русинства», аналіз якого починає від часів Київської Русі, натомість Наталія Гладик питає: «Чи потрібна нам культура і мистецтво елітарне?». Автор матеріалу задумується зокрема над тим, як «периферійність» впливає на зберігання традиційних цінностей.

Поділитися:

Категорії : Рецензії та огляди

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*