Олеся Ґераль ■ ПОДІЇ ■ №51, 2016-12-18
«У своєму серці носив Україну і Польщу, котрі однаково кохав»
Академічна громада двох найавторитетніших університетів Люблина – університету Марії Кюрі-Склодовської (УМКС) і Католицького університету люблинського (КУЛ), представники інших вищих навчальних закладів Польщі, студенти, друзі і родичі 21 листопада зібралися в актовому залі палацу Чарториських, щоб ушанувати пам’ять покійного професора Михайла Лесева, який понад 60 років був нерозривно зв’язаний з Люблином. Зустріч почалася хвилиною мовчання. Видатний вчений і талановитий педагог у віці 88 років відійшов у вічність 15 липня цього року. Його поховано в Ольштині.
Розмови і спогади про М. Лесева чути на коридорах і в кабінетах факультету слов’янської філології УМКС, у студентських гуртожитках міста. Професора любила і шанувала спільнота університетів, що підтвердили слова виступаючих на зустрічі доповідачів. Автобіографію творця люблинської слов’яністики та україністики Михайла Лесева представив директор Інституту слов’янської філології УМКС проф. Міхал Саєвич. «Смерть такого заслуженого дослідника й академічного вчителя – це величезна втрата для польської та світової славістики», – констатував проф. М. Саєвич. Директор інституту розповів про життєвий і науковий шлях М. Лесева в Україні і Польщі. Працю на кафедрі польської мови факультету слов’янської філології УМКС Лесів розпочав 1956 р. У цьому вищому навчальному закладі він пройшов усі щаблі наукової кар’єри: 1969 р. отримав посаду доцента, 1973 р. – науковий ступінь доктора габілітованого, а вчене звання професора – 1983 р. М. Лесів увійшов в історію як організатор україністичних студій в Університеті Марії Кюрі-Склодовської, а у 1981–1984 рр. був деканом факультету слов’янської філології УМКС. Професор був спеціалістом у галузі української філології, написав понад 800 публікацій, у тому числі 8 книжок, 400 праць наукового і науково-популярного характеру, присвячених переважно українській мові та польсько-українським мовним зв’язкам. Багато років співпрацював з Вищою духовною семінарією в Люблині, де навчав греко-католицьких студентів.
«У своєму серці Лесів мав Польщу і Україну, котрі кохав однаково (…). Він збудував солідні мости на сьогодні і на майбутнє. Лесів послідовно намагався довести до поєднання поляків та українців. Його дослідження також змінювали взаємне відношення поляків до українців», – згадував проф. М. Саєвич.
Детальніше про науковий доробок від 1955 до 2016 р. професора М. Лесева розповів керівник відділу української філології факультету слов’янської філології УМКС проф. Фелікс Чижевський. Про свої враження зі співпраці з професором і спогадами поділилися проф. Марія Моцаж, проф. Мирослава Олдаковська-Куфльова, o. д-р Стефан Батрух, проф. Єжи Бартмінський та проф. Єжи Свєнх. ■
