Богдан Гук ■ ПОДІЇ ■ №7, 2013-02-17
Перший огляд вертепів у Перемишлі відбувся 2001 р. з ініціативи працівниці школи ім. Маркіяна Шашкевича Богуслави Комар. Тоді в ньому брали участь діти не лише з Перемишля, але й з Хотинця і Мокрого, з тамтешніх пунктів навчання української мови. Для них це була нагода відвідати Перемишль та інтеґруватися в ширшу громаду, ніж кальниківська чи інша мала спільнота.
Організатором цьогорічного огляду був Перемиський відділ ОУП. Порівнюючи з першими подібними заходами, була помітна відсутність молодих виконавців з території діяльності відділу. Шкода, тому що їх можна було б залучити до гурту Молодих будівничих Народного дому – саме таку почесну назву я б надав тим перемишленятам, які під час останньої коляди збирали кошти, зокрема, на відбудову цієї споруди. Вітаючи присутніх у великому залі НД 20 січня, голова відділу ОУП Марія Туцька повідомила, що завдяки вертепникам щедрість старших перемишлян підсилила фінансовий стан як самої базової установи – «шашкевичівки», так і його постійного опікуна – Стипендіального фонду ім. Ярослави Поповської. Таким чином до Перемишля повертається добра передвоєнна традиція активного залучення громади на різних рівнях у заходи загальногромадського значення. Безсумнівно, до пріоритетів належить нині ремонт НД.
Не знаю всіх причин виникнення вертепної хвилі, або ж, як сказали б у 1920–30 роки в Сянгороді – «здвигу». Проте факт слід констатувати, як «факт фактісінький» (за Винниченком) – тобто достеменний. У січні хатами й помешканнями українського Перемишля прокотилося чи не 12 (!) вертепів (підстава інформації: хатній поріг згадуваної вже М. Туцької). Це були групи по 5–8 дівчат і хлопців старшого віку.
І все ж, хоч я і не знавець вертепного мистецтва, однак хочу зазначити, що жоден з вертепів, які виступили на сцені, не представляв закерзонського репертуару – тобто з етнографічного Надсяння та східної Лемківщини. Молоді перемишляни беруть матеріали з Інтернету або від старших знайомих з України, а не черпають із традиції свого села та пам’яті своїх же дідів. Це ще одна замітка на адресу того, що якби до огляду запросити дітей з Мокрого чи Сянока, то можна було б – так сподіваюся – почути і вимову правильну, і не звучали б у текстах «долари» та інші прикмети сучасної «вертепної індустрії» України.
А коли б придумати робочу категорію «діти + учитель», на мій погляд, перша нагорода – хай вона буде «нагородою журналістів» – належить садочкові. Малюки від моменту створення самого садка є хітом також шевченківської академії, проте тут працює не випадковість (наприклад, спонтанність дітей), але й реґулярна праця виховательок – Марти Хоми і Наталії Рибки. До природності поведінки малої дитини вони кожного разу додають працю. Гарним надбанням цих опікунок є те, як діти доволі невимушено вимовляють слова коляди, де інколи звучить ще не зовсім для них тепер зрозуміле слово, тому напишу його по-дитячому: «україна». А що один малюк мав на голові капелюх Зорро, цього каліфорнійського Довбуша?.. Хто ж не мріє про золото Каліфорнії?!
Виступали й учні старшої групи нульового класу, яких підготувала Анна Михалушко, та зібрана група початкових класів Тетяни Наконечної. Без опікунів підготували свої вертепи три групи гімназистів. Позаяк не було підвісних мікрофонів, учасники стояли в одній лінії відповідно до лінії мікрофонів. Це виключало можливість руху, що необхідний для вертепної дії, де виступають досить-таки верткі постаті.
Глядачі, а заразом споживачі куті, яку підготували сестри служебниці, побачили загалом 6 вертепів. Їхніми учасниками було 49 осіб, з чого на садочок припадає 20 (високий рівень участі, бо в садочку всього 26 дітей). Потім на сцену вийшли представники старшого покоління, щоб подякувати дітям і молоді. Голова Комітету відбудови Народного дому Андрій Комар представив стан фінансів, призначених на ремонт будинку. Досі зібрано приблизно 80 тис. злотих. Дотація від Міністерства адміністрації і цифризації на 2013 р., а це 585 тис. зл., разом з власними коштами дозволяє досягти запланованої суми 650 тис. зл. Цього мало б бути достатньо, щоб замінити всі старі технічні мережі в будинку – від електрики до водопостачання. А. Комар оцінив вартість інвестицій в НД 2013 р. на приблизно 1 млн. зл.
Не скупився на добре слово та нагороди для вертепників Андрій Чорний, голова ради Стипендіального фонду. Він заохотив дітей і молодь так само активно, як і минулого року, взяти участь у шкільному пісенному огляді ім. Ярослави Поповської. Якщо «хвиля» не опаде, то участь справді може бути високою. ■
