Григорій Сподарик ■ УКРАЇНА ■ №52, 2015-12-27
Мас-медіа по обидва боки кордону доволі позитивно, хоч і з нюансами, оцінили перший візит президента Польщі Анджея Дуди в Україну, який відбувся 14–15 грудня ц.р.
Готові вести діалог
Як наголошувалося, Варшава підтвердила стратегічне співробітництво з Києвом. Польський президент зустрівся зі своїм українським колеґою Петром Порошенком, прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком, спікером парламенту Володимиром Гройсманом та іншими. Під час візиту А. Дуда заявив, що Польща виступає за продовження санкцій проти Росії, доки та не виконає своїх мінських зобов’язань. Якщо раніше він різко виступав за надання місця Польщі в переговорному процесі з розв’язання конфлікту, то в Києві дещо поміняв позицію. Президент запевнив, що Варшава не втручатиметься в «нормандський формат», але буде активно спостерігати за повним виконанням Мінських домовленостей. На його думку, безпека України означає не тільки безпеку Польщі, але усього реґіону. Разом з тим А. Дуда запросив Україну взяти участь у саміті НАТО влітку 2016 р., господарем якого буде Польща. Обидва президенти віднеслися до проекту будови російського газопроводу «Північний потік-2». У їхній оцінці – це політична ініціатива, яка не має ніякого економічного сенсу.
Глави держав переконували, що здійснення цієї ініціативи може бути використовуване з метою тиску і на Європейський Союз, і на Україну. Повідомлено також, що Національний банк Польщі надасть своєму українському відповідникові кредитну лінію в розмірі 1 млрд. дол. Крім того, Польща підтримає ініціативу попередньої правлячої команди і надасть допомогу в 100 млн. євро для покращення української прикордонної інфраструктури. Прем’єр-міністр А. Яценюк заявив, що Україна готова закуповувати в Польщі 8 млрд. кубічних метрів газу після того, як буде побудована відповідна інфраструктура для об’єднання газотранспортних систем. Техніко-економічна документація проекту вже завершена. Відомо, що Варшава допомагатиме Києву у зв’язку з початком дії зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Зокрема тут ідеться про промоцію українських товарів на європейському ринку. А. Дуда заявив, що майбутні теплі відносини мають спиратися на історичну правду щодо минулого, навіть якщо вона болісна. Без такої праці, на думку польського президента, важко буде подолати стереотипи, які досі існують між народами. Тому президенти двох країн домовилися про інтенсифікацію зусиль спільного консультативного комітету для обговорення дискусійних питань історії. Український президент в цьому контексті заявив, що Україна готова вести діалог з Польщею щодо історичного минулого. Позитивним у цьому плані П. Порошенко назвав активізацію праці українського і польського Інститутів національної пам’яті.
Не напинатися
В Україні оцінки візиту помістило, зокрема, видання «Сегодня.ua». Тут експерт Олексій Голобуцький відзначав, що зміна президента в Польщі не вплинула на відносини з Україною. Оглядач переконаний, що А. Дуда має більше можливостей впливати на політику своєї держави, ніж попередній президент, оскільки одна правляча політична партія має і президента, і більшість у парламенті. Ще один коментатор у цьому виданні, Олександр Палій, говорив: «Нам головне, що Польща стоїть твердо біля України, не створює проблем, а, навпаки, допомагає. Це ключовий момент». в ефірі телеканалу «Еспресо» візит польського президента аналізував і український депутат попередніх скликань Сергій Шевчук, який працював у комітеті єроінтеґрації України. Особливо позитивною він назвав пропозицію запрошення Києва на саміт НАТО. на його думку українська дипломатія стає щораз більш ефективною, тому не варто аж надто зосереджуватись на адвокатській функції Варшави у Західній Європі щодо України. Політик підкреслював, що сьогодні сама Польща має проблеми в цьому співтоваристві з огляду на заколот навколо конституційного трибуналу. Інший учасник цієї дискусії, журналіст Роман Кабачій, відомий і зі шпальт «Нашого слова», оцінював, що Україна, можливо, не до кінця використовувала цю підтримку, яку досі отримувала з польського боку. Як цікаву він визнав ідею А. Дуди щодо зміцнення співробітництва країн між Балтійським та Чорним морями. Водночас, на думку Р. Кабачія, Україна, втративши Крим і воюючи на сході, не може вважатися сильною і такою, що не потребує підтримки з боку Варшави. Таку позицію він назвав «напинанням зі своїх коротких штанят», оскільки Україна сьогодні не є потугою. Це визначає, наприклад, бюджет, а той у Варшаві значно більший. «Хто зараз дає кредит на мільярд доларів: ми – Польщі чи Польща – нам?»,– риторично запитував Р. Кабачій.
Союзник
Відразу після візиту президента Дуди коментарі надрукували й два польські провідні видання: «Gazeta Wyborcza» та «Rzeczpospolita». У першій Павел Вронський до позитивного зараховує те, що попри зміну лідерів у польській політиці не змінюється пріоритет підтримки проєвропейської України. Оглядач пригадує, що теперішній президент і правляча сила у виборчий час практично не презентували свого становища у справі України. Заявляючи про підтримку реформ чи розвиток польсько-українсько-литовської бригади, президент А. Дуда, на думку П. Вронського, чітко вказав, що буде продовжувати політику попередніх президентів Польщі, зокрема свого ментора Леха Качинського. Викликом для польсько-українського співробітництва буде той факт, що багато держав у ЄС бачать у Росії партнера у вирішенні справ, пов’язаних з війною в Сирії, та хочуть знесення санкційної блокади Кремля. Єнджей Бєлецький у щоденному виданні «Rzeczpospolitа» констатує, що за великими словами прихована менш оптимістична дійсність. Фінансова слабкість польсько-шведської програми «Східне партнерство» і брак мілітарної допомоги Україні з боку Варшави, в оцінці Бєлецького, переконали Київ шукати допомоги в таких сильних державах, як Німеччина чи Франція. «Щораз гірші відносини між Варшавою і Брюсселем зміцнюють П. Порошенка в переконанні, що це не А. Дуда повинен бути його головним союзником у ЄС», – підсумовує автор. «Gazeta Polska. Codziennie» також позитивно оцінила візит і озвучені ідеї співробітництва. Водночас тут відзначають, що воно повинно базуватися не лише на пропозиціях, але й вимогах до українського партнера.
Однозначно незадоволеним залишається відомий своїми антиукраїнськими поглядами кс. Тадеуш Ісакович-Залеський, якого, з тільки собі відомих причин, один із порталів зробив коментатором українських справ. Духівник вважав, що одним з «київських завдань» А. Дуди було домогтись від П. Порошенка засудження «геноциду 200 тис. польських жертв». А, як відомо, сторони домовилися «тільки» про фахову дискусію у справі важкого минулого. Цей єдиний слушний напрямок скоріше викликав роздратування як у Кремлі, так і над коментаторською клавіатурою кс. Ісаковича-Залеського. ■
