Єлисавета Кремінська ■ ГРОМАДА ■ №42, 2016-10-09
«Уескатіада»
Варто в історичному контексті нагадати про те, що інспірацією до виникнення «Молодіжного ярмарку» став захід, який із трохи сатиричним задумом узяв назву від слова олімпіада, тобто це була наша «Уескатіада». Організувала її 1976 р. ґданська молодь на честь 20-ліття діяльності Українського суспільно-культурного товариства (УСКТ).
Різноманітна програма «Уескатіади» була утримана в козацькому стилі Запорозької Січі. Молоді люди з Ґданська запросили на цей захід колеґ-студентів з варшавської україністики. Зі своєю сатиричною програмою виступило варшавське кабаре «Самакума». Захід завершився повним успіхом, що відкривало шлях до виникнення «Молодіжного ярмарку».
Невід’ємним, а навіть подекуди центральним елементом пізніших «ярмарків» довший час у їх історії стала гомінлива та багатолюдна «корчма» зі своїми традиційними варениками, голубцями і хлібним квасом тощо.
«Українські ярмарки» 1977—2015 років
Невелика світлиця УСКТ у центрі ґданського Старого Міста на вул. Довгий Торг ледве вмістила всіх учасників першої «Уескатіади», тому наступний захід, уже під назвою «Молодіжний ярмарок» (1977 р.), організовано в актовому залі однієї із ґданських шкіл (на вул. Авґустинського). Виступили вокально-інструментальні і танцювальні ансамблі, а також кабаре з Ольштина, Варшави, Ґданська. Від того часу «ярмарки» стали 2-денними зустрічами не лише молоді, але і старшого покоління. Усі розважалися на танцювальній вечірці, що завершувала суботню ніч, а в неділю приходили на театральні презентації.
Розпорошені по різних місцевостях Польщі українці з радістю привітали новий захід, який став нагодою для велелюдних зустрічей та активної участі шкільної і студентської молоді в українській культурі. Приїздила восени до Ґданська не тільки молодь, але і старші люди, які прагнули почути рідне слово і пісню, зустрітися зі знайомими та близькими.
До участі в «ярмарку» зголошувалися українські ансамблі з усієї Польщі. Однак не кожний міг з’явитися на «ярмарковій» сцені, бо організатори вибирали найцікавіші гурти, кабаре і вводили їх у програму. Кожного разу «ярмарок» організовано під якимсь кличем, а тим самим творилася неповторна атмосфера.
«Ярмарок» протягом десятиліть проходив еволюційні зміни, а сценарій заходу змінювався в залежності від місця і часу, в якому він відбувався.
У 80-ті рр., починаючи від буремного 1981 р. і до кінця 90-х «ярмарки» організовано вже у великому актовому залі Економічного факультету Ґданського університету в Сопоті. Саме там під час ренесансу профспілки «Солідарність», а потім під час студентського страйку представники Страйкового комітету від польської Незалежної спілки студентів, які блокували будинки Ґданського університету, дозволили провести український захід і зі сцени привітали його учасників.
Відтак «ярмарки» були перенесені до глядацького залу Товариства «NOT» у Ґданську. У 2005–2008 рр. їх організовано у новому місці, в студентському клубі «Жак», а 2009 р. «ярмарок» на кілька років перенісся до клубу «Centrum Stocznia Gdańska». Від 2014 р. цей культурно-розважальний захід відбувається в одному з найкращих музичних клубів Триміста – «B90», що примістився також на території колишньої ґданської судноверфі.
На «ярмарковій» сцені за всю його історію виступило понад 300 ансамблів, з яких найбільш відомі у 80-ті рр. музичні гурти: «Чумаки» зі Щецина, «Білі круки» з Ґданська, «Орден» із Вроцлава. Пізніше появилися «Хутір» з Ґданська, «Горпина» i «Беркут» з Ольштина, «The Ukrainian Folk» з Ґурова-Ілавецького. У багатьох ансамблях виступали учні або випускники українських шкіл з Білого Бору, Лігниці, Ґурова-Ілавецького і Перемишля. Важливу роль в історії «ярмарків» відіграли кабаре – «Шпиля» (Ґданськ), «Самакума» (Варшава) та «Ініціативна група УБGrupa» (Перемишль). Остання розважала публіку, творячи справжні шедеври у стилі кабаре.
Варто згадати, що незабутніми у 80-ті рр. були також виступи студентів з Кракова, які привезли літературно-музичну композицію з віршів поетів, заборонених тоді в Україні – Василя Симоненка і Василя Стуса.
До кінця існування ПНР кожного разу програму «ярмарку» треба було перекласти на польську мову і вислати її на затвердження місцевому управлінню цензури. На щастя, все ж удавалося обійти деякі заборони, і програма могла бути виконана повністю. Перші виконавці з України приїхали тут лише тоді, коли почала змінюватися політична ситуація, тобто під кінець 80-х рр. Були це львівські ансамблі «Піккардійська терція», «Плач Єремії», «Мертвий півень». Після 2000-го р. на «ярмарковій» сцені виступали найбільші зірки української естради – «Мандри», «Скрябін», «Друга ріка», «Gorgisheli», «Flit», «Flyzzza», «Perkałaba», «Тартак», а так само леґендарні капели «VeVe», «TNMK» чи «The Ukrainians» із Великобританії.
Ідея «ярмаркового» дійства живе, у Ґданську весь час популяризують музичних дебютантів з Польщі та нові цікаві проекти з України.
Стан цього вже ювілейного заходу такий, що від 2010 р. під час «ярмарку» відбувається суботній головний концерт, а у п’ятницю – вечір «Молода муза», тобто зустріч з українським театром, у програмі якої є українські спектаклі, поетичні композиції, а також інсценізована пісня і співана поезія. Ведучу роль відіграє ґданський театр «Навпаки», який показує свої спектаклі: «Мина Мазайло», «Приречені любити», «Світ за очі». Водночас творить великі шоу на відкриття заходу. «Ярмарок» використовує нові форми реклами — короткі фільми на youtube. Професійні графіки створюють плакати й усю графічну оправу заходу.
Додатковим елементом «ярмаркових» пропозицій є «Ярмарочки», тобто організовані для дітей заходи у вигляді майстер-класів, ігор і забав під керуванням інструкторів.
Наймолодше покоління теж має шанси виступити на великій сцені, бо вже 2 роки функціонує 20-особовий дитячий вокально-інструментальний ансамбль.
Нині, як і колись, на «ярмарок» приходять повні сім’ї, а не раз і три покоління родини. Кожний знаходить тут для себе щось цікаве. Змінюються також організатори. Сьогодні причетні до влаштування «ярмарку» молоді люди, які вже в другому поколінні організовують це дійство, подібно як їхні батьки, які проводили перші «ярмарки».
Серед колишніх організаторів і виконавців «Молодіжного ярмарку» сьогодні є багато лідерів ОУП. Можна сказати сміло, що з роками цей захід став кузнею лідерів нашої громади.
«Ярмарок» дає молоді і дітям можливість показати свої артистичні й організаторські таланти, допомагає здійснювати їхні мрії. Феномен «ярмарку» — це не тільки спектаклі й концерти, це зустрічі знайомих з усієї Польщі і з-за кордону, будування дружніх польсько-українських відносин, особливо серед молоді, яка під час 2-денного фестивалю має нагоду для діалогу і взаємного пізнання.
З огляду на історичне для Ґданська місце, а саме — це гданська судноверф, що стала колискою «Солідарності», на терені якої кілька років відбуваються «ярмаркові» презентації (клуб CSG i від 2014 r. клуб B90) — захід цей пропаґує також принципи свободи, демократії і солідарності з Україною, використовуючи сучасну музичну форму, що потрапляє до широкого ґрона молодіжної і старшої вікової публіки.
Перед нами – JarmaRockFEST
Цього року – це ювілейний захід, якому сповнюється вже 40 літ. Організатори вирішили надати йому нову, проте традиційну назву. Слово ярмарок відноситься до різноманітності презентованих форм творчості молодих артистів, які в українській культурі знаходять своє коріння і черпають з неї натхненність, однак домінуючим елементом фестивалю залишається рокова музика різного звучання, тому названо захід «JarmaRockFEST».
Надіємось, що наступні «ярмарки» й надалі будуть святом української культури, будуть єднати людей і покоління, стаючи місцем зустрічі українців, які живуть у різних реґіонах Польщі, а також еміґрантів з України і всіх фанатів української музики. ■
Єлисавета Кремінська – голова ґданського гуртка і Поморського відділу Об’єднання українців у Польщі, а від 2004 р. – співорганізатор «Українських молодіжних ярмарків»
