Єва Вапляк ■ ПОДІЇ ■ №29, 2009-07-19
Почалися канікули, а разом з ними надійшов і сезон зустрічей. На Нижній Сілезії є чимало нагод для спільного святкування. Чи ватра, чи кермеш – це передусім нагода, щоб провести час разом з друзями і знайомими.
Наприкінці червня організовано зустріч при ватрі в Олаві. Уже черговий раз вітала прибулих у своїх гостинних порогах сім’я Лабівських. Щоб доїхати на місце, не треба знати топографії Олави, вистачить запитати мешканців містечка про “цегельню” – так називається місце над Одрою, де проживає сім’я Лабівських. У їхній хаті не одне подружжя мало своє весілля; а що родина була велика, то завжди прибувало багато людей.
Так і почали запалювати ватри в Олаві – спершу зустрічалися тут кілька сімей, пізніше почали приїжджати українці і лемки з Олави, Вроцлава, Лігниці, Зеленої Гори. Цього року ватра запалала вже всьоме. І знову не забракло виступів: заграли і заспівали ансамблі “Бур’ян” з Горлиць і “Черемха” з Валча. Були також конкурси для наймолодших і традиційна горохівка. Лише погода підвела, тому й гостей було менше, ніж у минулі роки.
Через тиждень святкували в Заменицях, що біля Лігниці. Тут уже протягом кількох років у храмове свято місцевої церкви – на Івана, проходить лемківський кермеш. Початки кермешів були скромні, пізніше до організації святкувань приєдналися Юрій Стажинський і лігницька “Кичера”. Цей ансамбль організовує фестиваль “Світ під Кичерою”, на який приїжджають гості з усього світу, а цього року свою культуру презентували зокрема групи з Бразилії, Сербії, Нігерії та України. Кермеш у Заменицях став однією з зупинок фестивалю.
Петро та Ірина Святківські приїжджають на кермеш щороку. “У горах такі зустрічі виглядали інакше: центральним пунктом була церква, усе тривало кілька годин. Часи тепер інші, змінилися й кермеші – у горах радше не можна було зустріти папуасів”, – сміється лігничанин. Заменицьке свято одначе має дещо спільного з тими, які відбувалися в горах: починається молитвою, пізніше виступають запрошені артисти, можна покуштувати страв лемківської кухні, увечері знову молитва, а пізніше забава. При нагоді можна допомогти парафії – цього року збирали тут гроші на будову парафіяльного дому. “Однак ідея зустрічі – це, головним чином, інтеґрація середовища”, – підкреслює парох греко-католицької парафії о. Богдан Гарасим.
За словами керівника “Кичери” Ю. Стажинського, у такий день світ приходить до лемків у Замениці, показує тут свої танці і співи, а лемки показують йому свої традиції.
А в серпні чекає гостей традиційна ватряна зустріч у Михалові.
“Наше слово” №29, 19 липня 2009 року
