Тарас Шумейко ■ УКРАЇНА-ПОЛЬЩА ■ 2010-07-08
Академічна спільнота Польщі та України 10-11 червня святкувала 10-ту річницю Європейського колеґіуму польських і українських університетів. Присвячені їй заходи організовано в Люблині, а розпочалися вони щорічними Днями науки ЄКПіУУ – науковою конференцією, у якій взяли участь студенти й аспіранти вишів Львова, Києва, Харкова, Одеси, Познані та Люблина.
Другого дня святкувань на зустрічі колишні докторанти ділилися спогадами з часів навчання, розмірковували над сильними й слабкими сторонами навчальної програми, розповідали про свої життєві осягнення й проблеми, які спіткали їх після того, як вони покинули стіни альма- матер. Ті, хто після закінчення навчання залишився в Польщі, розповіли про труднощі, які спіткали їх у зв’язку з інтеґрацією в польськомовне середовище й чужу культуру, а ті, хто повернувся на батьківщину – про випробування, пов’язані з визнанням дипломів в Україні.
Відбулася також дискусія, присвячена перспективам розвитку колеґіуму та створення Східноєвропейського університету (СУ). Найбільше нарікань викликало те, що цей заклад і досі не є юридичною особою (через що кошти з міністерства та від благодійників ідуть через касу УМКС), а й дотеперішні обмеження в кількості бюджетних місць для польських докторантів тощо. Зустріч та дискусія випускників і теперішніх докторантів наочно показала, що проект ЄКПіУУ повністю реалізовано. На круглому столі в ході дискусії, у якій взяло участь колишнє й теперішнє керівництво вишу разом зі студентами, підбито підсумки 10-річної праці та обговорювалися перспективи. Колишній канцлер колеґіуму Григорій Купріянович звернув увагу на велике позитивне значення, яке цей навчальний заклад мав для української науки: адже десятиліття тому вона була ще в стадії відродження після періоду совєтської руїни, отож навчання в колеґіумі дало українським студентам можливість контакту з польською та європейською наукою. Теперішній канцлер Олексій Куций розповів про позитивні зміни в порядку набору студентів (цього року вдалося повернутися до початкового принципу, коли набиралася однакова кількість студентів з Польщі та з України), а уповноважений польського уряду у справах створення СУ Ян Поморський розпочав свою промову з питання юридичної особи: основною перешкодою в дотеперішній роботі цієї установи було те, що від самого початку вона не мала такого необхідного для самоврядної інституції статусу. Заклад став залежним не лише від політичної ситуації в Польщі та в Україні, але й від гри окремих сторін – співзасновників. Розв’язання проблеми Я. Поморський бачить саме у створенні університету. Згідно з підписаною 11 січня угодою між урядами Польщі та України, новостворений університет набуває прав юридичної особи й має стале фінансування з бюджету обох країн – по 2 млн. євро від кожної сторони. Крім того, університетові буде надане постійне фінансування з бюджету ЄС. У програмі Східного партнерства на новий виш призначено 44 мільйони євро. Відтепер новий навчальний заклад не буде обмежуватися польсько-українським партнерством, стаючи закладом загальноєвропейського масштабу. Ресурси нового університету дозволять залучити до співпраці найкращих фахівців з усього світу, набір буде відбуватися на основі конкурсу авторських проектів. Пріоритетними стануть такі актуальні нині дисципліни, як менеджмент, програмування й комп’ютерна справа, європеїстика, право та культурологія, – при цьому всі дисципліни будуть мати насамперед практичний вимір. Зокрема, культурологія полягатиме не лише у вивченні культури окремих реґіонів, але й буде спрямовуватися на застосування знань, скажімо, у галузі туризму. Відтак перевага буде надаватися проектам, що передбачають ефективну практичну підготовку студентів до професійної діяльності. Важливе місце в структурі університету матиме відділ нових технологій, де, зокрема, будуть проводитися дослідження над атомною енергією.
Губерт Лашкевич (Люблинський католицький університет) відмовився коментувати рішення керівництва свого університету про його вихід зі складу колеґіуму (що сталося восени минулого року), підкресливши значення колеґіуму як громадської ініціативи і як явища, що має величезний виховний вплив на польське й українське суспільство. Постання такого навчального закладу, як СУ, було мрією Єжи Ґедройця, і саме ця ідея була керівною для тих науковців, які десять років тому створювали колеґіум, зокрема, для Єжи Клочовського.
Тимчасом зараз триває напружена робота з організації підписання урядом Польщі й Кабміном України Угоди про створення університету. Проект цієї угоди був ухвалений ще 16-19 листопада 2009 р. у Варшаві. У ході переговорів, у яких взяли участь тодішній міністр освіти і науки України Іван Вакарчук та міністр науки і вищої освіти Польщі Барбара Кудрицька, погоджено основні принципи створення та функціонування університету. Згодом, у квітні 2010 р., Б. Кудрицька надіслала на адресу Міністерства освіти і науки України допрацьований польською стороною проект угоди. Згідно з цим проектом, університет є вищим навчальним закладом відповідно до норм українського законодавства та публічним вищим навчальним закладом відповідно до норм польського законодавства. Згідно з цими нормами, він набуває статусу юридичної особи. Діяльність університету реґламентує статут, який приймає Наглядова рада й затверджують Кабінет Міністрів України та польський міністр, уповноважений з питань вищої освіти. Університет має федеративний характер, у його складі діють два структурні підрозділи, відповідно на території України та на території Польщі (у Люблині й у Львові). З метою виконання статутних завдань університет може створювати філії як на території України, так і на території Польщі (одна з таких філій буде знаходитися в Наленчові), а також має право здійснювати співробітництво з іншими вищими навчальними закладами, науковими установами, зокрема й іноземних держав. На початку липня підготовлений документ угоди мають підписати віце-прем’єр міністр з гуманітарних питань Володимир Семиноженко і Дональд Туск (або ж хтось з уповноважених заступників польського прем’єра). На подію чекають з великим хвилюванням, адже саме вона має стати поворотним, якщо не завершальним, епізодом у процесі перетворення колеґіуму на університет.
“Наше слово” №28, 11 липня 2010 року {moscomment}
