пл ■ ГРОМАДА ■ №34, 2015-08-23
Цього року минає 100 років масової евакуації українського православного населення Холмщини і Підляшшя. Українці були серед мільйонів осіб, які під час І Світової війни покидали свої домівки. Долі біженців відкриває новоутворений сайт: biezenstwo.pl.
Обезлюднення сіл
Евакуацію під час І Світової війни російська адміністрація здійснила перед наступом австро-угорських і німецьких військ. У травні 1915 р. німецькі війська прорвали лінію фронту і швидко наступали на схід, застосовуючи тактику спаленої землі. Апогей біженства припав на весну і літо. Це був час, коли мільйони жителів західної губернії Російської імперії в паніці та хаосі виїжджали в її глибину.
Важко вказати точну кількість біженців – деякі джерела подають число 3 мільйони, інші – удвічі більше. Вважають, що третина біженців не пережила подорожі. Втеча не обминула сіл Холмщини і Підляшшя. Тікали також мешканці тих місцевостей Галичини, які 1914 р. зайняла Росія. Українцями і білорусами були 67% усіх біженців. Серед свідків та учасників тих подій був, зокрема, прадід Володимира Наумюка, що жив у селі Канюках на Підляшші.
«Левонь (прадід В. Наумюка – ред.), якому вже було майже вісімдесят років, не хотів тікати. Намовляв, щоб лишилися теж його дорослі діти. Був плотарем (поль. flisak). Спускав дерево з Біловезької Пущі до Тикоцина. Пізнав багато людей, в тому й німців. Знав, що розповіді про те, що німці мають одне око і відтинають жінкам груди це дурниці. Але дорослі діти – чотири сини (один з них Клим – це мій дідо) і дочка – не хотіли його слухати. Щоб їх зупинити, дід сховав упряж. Але сини її знайшли, запрягли коней і посідали на вози. Левонь ухопив фірманку, пробував її зупинити. Клим, найстарший син, відіпхнув його і погнав коней. Останнє, що бачили, – це батька, який зсунувся на землю, і цей образ не давав спокою синам аж до кінця життя», – розказує історію біженства своєї сім’ї В. Наумюк. Ця та інші сімейні історії, а також доля православних місцевостей, котрі під час війни майже зовсім обезлюділи, поміщені на сайті: biezenstwo.pl
«Простий селянин у капцях»
– Біженство – це моя родинна історія. Ця історія завжди десь кружляла, – може, більше, ніж казка. Так я вважала, коли слухала розповіді моєї бабусі і сусідки. Бабуся померла, коли мені було 7 років. Уже як дозріла людина я пробувала довідатися щось більше, але не могла знайти матеріалів, – говорить авторка сайту: biezenstwo.pl. Анета Примака-Онішек. – Мене здивувало, чому про речі, які були важливі для моїх предків і цілих довколишніх сіл, а також реґіону, не згадують навіть у школах? Чому нема нічого в музеях історії в Сокілці та Білостоці? Чому немає історичних опрацювань? Я вирішила зайнятися цією темою сама: знайшла трохи матеріалів, спогадів тощо. Історія виявилася цікавішою, ніж мені здавалося.
Тепер сайт вміщає не тільки спогади про виселення, життя біженців на чужині та їхні історії повернення до рідних сіл, але й інтерв’ю з людьми, предки яких були біженцями 1915 р. Там можна знайти фотоґалерею, відеозаписи, ксерокопії документів і список публікацій, у яких згадується про велику втечу І Світової війни. Кількість осіб, які відвідують сайт і читають про проект у мережі Фейсбук (ФБ), показує, що є велике зацікавлення темою.
– Велика частина тих, хто слідкує за подіями у ФБ, – це молоді люди віком приблизно 20 років. Але зацікавлення помічаю теж під час зустрічей на тему біженства, які відбулися, наприклад, у Білостоці чи Біловежі на відкритті виставки про біженство, – заявляє А. Примака-Онішек.
На сайті знайдемо й анонси різних подій, заходів, що торкаються теми. Для авторки проекту важливо, що сайт постійно поповнюється новими інформаціями.
– Думаю, що це важливий елемент будування тотожності. Молоді люди хочуть відкривати своє справжнє коріння. Не вистачить уже їм міфу, що наші діди були «простими селянами в капцях», як повсюдно говорили про них донедавна. Хоч це були прості люди, проте мають свою власну історію. Треба лише захотіти її для себе відкрити, – вважає А. Примака-Онішек.
Глядач стане «біженцем»
Тема функціонує не лише в реґіональному вимірі. Вже відбулося кілька конференцій на тему біженства, презентовано виставки фотографій та документів. Зокрема таку виставку під назвою «Біженство 1915 р. Спільна історія» відрито 21 липня в Сеймі Польщі.
Натомість найближчим часом, а саме 29 та 30 серпня в Драматичному театрі ім. Александера Венґерки в Білостоці відбудеться прем’єра вистави «Bieżeńcy. Exodus». Це пленерний спектакль, який проходитиме вздовж маршруту Соколи – Лапи в напрямку Білостока. Глядачі прямуватимуть слідами своїх предків. Ця театральна вистава не є історичною реконструкцією. Це – уява про події 100-річної давності.
Більше інформації про саму виставу та інші події див.на сайті: biezenstwo.pl.
***
Зацікавлених співпрацею з сайтом: biezenstwo.pl просимо про контакт за посередництвом електронної пошти: biezenstwo@gmail.com.
