Ігор Горків ■ ГРОМАДА ■ №12, 2014-03-23
Хто сьогодні в українському середовищі в Польщі не чув про Народний дім? Цю тему постійно піднімають у різних розмовах і різних колах. Більшою чи меншою мірою ми усвідомлюємо значення НД. Знаємо, що він для нашої громади надзвичайно потрібний і має важливе, можливо, ключове значення для її розвитку. Та потрібно дуже багато коштів для забезпечення його функціональності, виконування стратегічного призначення та повернення первісної краси. Що ж саме можна мати на увазі під словами «первісна краса»? Що знали ми про його мистецьку вартість у момент передання, а що знаємо сьогодні, після трьох років докорінної боротьби з руїною, яка поглиблювалася, коли будинок належав попередньому власникові?
Отож, Народний дім, що стоїть на вул. Костюшка, 5 у Перемишлі, є пам’яткою архітектури, яка внесена 16.12.1986 р. до реєстру Підкарпатського воєвідства під номером A-164. Його площа – це 2000 м2, а після ремонту вона збільшиться ще на 400 м2 завдяки перебудові горища. Народний дім – це також театральний зал на приблизно 400 місць і кількадесят бюрових приміщень. У «Програмі з реставраторських робіт» Маргарити Давидюк зазначено, що будинок побудований в еклектичному стилі з неороманськими елементами, як-от півкруглі вікна чи кам’яні балюстради балконів. Ззовні він виглядає велично, та лише зайшовши всередину, можна відчути атмосферу цих майже 2,5 тис. м2. Конструкція будинку дуже солідна: товсті мури з цегли, скріплені на рогах залізничними рейками. Здається, що будівничі НД були переконані, що період служіння цієї будівлі українській громаді повинен вимірюватися не десятками років, а століттями. Архітектор Юрій Левосюк стверджує: «Це було дуже якісно зроблене. Як на ті часи, будинок мав високий стандарт».
Що найгарніше в Народному домі? Перше місце, безсумнівно, посідає театральний зал. Кожен, хто вперше переступає його поріг, дивується його красі – і це в наш час, коли все, що в ньому є, вимагає ремонту або реставрації. Над сценою, на балконі, красується дуже майстерно виконана ліпнина. Вона поєднує мотиви соняшника і сплетеного лаврового листя з позолоченими елементами. Над усім золотиться великий тризуб. Другого такого залу нема не лише в Перемишлі, але й у всьому реґіоні. Перемишляни подбали, щоб перший кінотеатр Перемишля, який примістився саме тут, мав справді достойний вигляд. «Театральний зал мав механічну вентиляцію і повітряне огрівання, що тоді було технічною новинкою», – доповнює Ю. Левосюк.
Ремонтні роботи виявили те, про існування чого, мабуть, ніхто з наших сучасників і не здогадувався. Це значно збагачує зміст слів «первісна краса Народного дому». «Під час ремонтних робіт на першому поверсі (…) віднайдено добре збережені художні композиції на стінах і стелі. Тоді вирішили провести дослідження приміщень для перевірки обсягу і наявності розписів», – написано у «Звіті з реставраторських робіт» Маргарити Давидюк і Євгена Заваленя з квітня 2012 р. Після подальшої перевірки виявилося, що в інших приміщеннях під шарами фарби також існують первісні художні композиції. При чому, як зазначено у звіті, «кожне з приміщень має індивідуальну композиційну і колористичну розв’язку». На розписах можна побачити рослинні орнаменти й імітацію хрестовидної вишивки. На думку реставраторів, у Народному домі був первісний художній «вистрій» з широкомасштабною програмою. «На основі дотеперішніх досліджень припускаємо, що композиції вписуються в мистецьку епоху зламу століть, що виражається у стилі модерн з чітко вираженими національними рисами», – йдеться у звіті. Елементи, які свідчать про приналежність саме до української культури, – це мотиви соняшника і вишивки хрестиком. Стан збереження розписів різний: від доброго до дуже поганого, майже неможливого для відтворення. Слід додати, що розписами оздоблені не лише приміщення на другому поверсі, а й головна сходова клітка, балкон на третьому поверсі, задні приміщення колишнього ресторану «Карпатська» і коридор, який веде в театральний зал. Голова Громадського комітету відбудови НД Андрій Комар каже, що відновлюючи будинок, майстри намагаються зберегти максимально багато розписів. Також є намір відновити первісні кольори дерев’яних дверей на другому поверсі.
Не можна не згадати про підвал і горище Народного дому. Кожен, хто мав змогу побувати тут і побачити це все, підтвердить, що дуже довгий коридор з багатьма приміщеннями різного розміру справляє враження, що це був підвал значно більшого будинку. Це саме стосується і горища, на яке вже цього року чекає капітальний ремонт і перебудова. Найвищий і найнижчий поверхи НД дають повний образ того, наскільки потужним є наш дім та скільки фінансів і зусиль треба, щоб використати всі його можливості. Хтозна, може під час чергових етапів ремонту нас знову чекатиме відкриття чогось, про що ми не знаємо. Час покаже, чи будуть несподіванки.
Про красу і велич Народного дому можна багато читати. Можна також дивитися фотографії і відеоматеріали, у яких він показаний. Проте, найкращий спосіб відчути його атмосферу – просто приїхати до Перемишля і переступити поріг будинку на вул. Костюшка, 5. Тоді кожному стане зрозуміло, чому його відбудова – це чи не головне завдання нашої громади. ■
