(гс/пл) ■ ПОГЛЯДИ ■ №52, 2012-12-23/30
Якщо ти, дорогий читачу, мандруєш тепер рядками цієї статті – це значить, що передбачення племені майя про кінець світу 21 грудня 2012 р. не збулися. Однак жереб кинуто – і тепер ми спробуємо помірятися силами з провіщенням. У рамках підготовки ми послали до майя декілька запитань електронною поштою. До моменту закриття поточного номера «Нашого слова» відповіді від них не надійшли: або майя мовчать, пригнічені поразкою, або, переживши шок, забули вони пароль до своєї пошти.
Спираючись на прикрий досвід цього древнього мексиканського племені, ми вирішили бути більш обережними. Тому не зазиратимемо на тисячоліття вперед, щоб передбачити майбутнє усього світу, а лише зосередимося на найближчому 2013 році та справах, пов’язаних з українською громадою в Польщі. Ми також дійшли до висновку, що зазираючи в майбутнє, треба мати якомога ширшу джерельну базу. Тому інформації ми шукали в американському космічному аґентстві «NASA», польському Головному статистичному управлінні, виданні «Tygodnik Zamojski», щомісячнику «Благовіст», Державному комітеті України з земельних ресурсів та
54-ох інших різноспрямованих міжнародних структурах. Результати ми калібрували і перевірили, застосовуючи математичні формули, які нам надіслали з яворівського Гуцульського центру на Косівщині. Звідти також отримали електронно-механічний пристрій візуального відображення інформації (на фото), без якого прочитання майбутнього було би просто неможливим.
Не відомо чому, але першою інформацією, яку викинула на екран наша машина, було повідомлення стосовно польського журналіста Міхала Фіґурського: виявляється, 2013 р. він і надалі шукатиме роботи. Розрив ланцюжка «Фіґурський і працевлаштування» настав після того, як згаданий вище журналіст разом зі своїм колеґою Кубою Воєвудзьким по-хамськи жартували з тих українських жінок, які працюють в Польщі прибиральницями. Наш відображувач повідомляє, що ця журналістська пара має в майбутньому шанси на існування в громадському просторі в скорочених варіантах – тобто Міхал Ф. та Куба В. Це вже залежить тільки від почуття гумору польських прокурорів.
У пакеті отриманих «журналістських передбачень» трапилася нам і нотатка, пов’язана з одним коментарем головного редактора нашого тижневика. Ідеться про матеріал, в якому він заохочує до рефлексії над ювілеями й нагадує, що якби не Акція «Вісла» (до неї ще повернемося), то могли б ми відзначати річницю якоїсь події не 60-ту, а, наприклад, 120-ту. Отож, наш пристрій повідомляє, що правдоподібно 2013 р. закінчиться успіхом ініціатива (досі приховувана) відзначення круглих 348 роковин удосконалення на Закерзонні методу боротьби з Leptinotarsa decemlineata і 226 роковин розшифрування цієї назви, яка відтоді існує як «колорадський жук».
Ми отримали також інформацію, що до акції збирання коштів, з призначенням їх на відбудову українського Народного дому у Перемишлі, приєднаються польські кресові середовища, а вплив на такий несподіваний поворот справ матимуть особливості сезону пилкування рослин. Під їхньою дією аґітувати за це мав би якийсь представник духовного сану, дуже добре обізнаний з Інтернетом та вузькоспеціалізований на українській тематиці. Лозунґ акції нібито має звучати: «Щойно тепер насправді хочемо діяти задля зближення». Щиро кажучи, наш журналістський ніс підказує, що 2013 р. ці середовища займатимуться зовсім іншою справою, яка має більше спільного з географією України. З іншого боку, важко повірити в помилку нашого відображувача, якщо на руках маємо п’ятирічну технічну ґарантію на його безпроблемну роботу, підписану експертами гуцульської Кремнієвої долини. Проте, якби раптом виявилося, що ті гроші «кресового» походження раптом стали невидимими, то може в «народно-домовий» бюджет поки що їх не варто записувати. Краще зосередитись на активізації власних сил, тим більше, що Маланковий марафон – не за горами Карпатами. Зрештою, карнавальні забави і збірка на НД мають навіть трохи спільного: в обох випадках треба спочатку сягнути по гаманець, а відтак можна отримати задоволення. Не відтепер відомо, що кожне капіталовкладення процентує, різниця між ними тільки така, що одне короткострокове, а друге – довгострокова інвестиція.
Здивувала нас немало й чергова новина, яка вискочила з карпатського технічного пристрою. Отож, там було написано, що нібито 2013 р. хтось намагатиметься на форумі європейського співтовариства ініціювати заходи щодо отримання поляками статусу біженців у своїй державі. У тій заяві з майбутнього, досить невиразна копія якої засвітилась на нашому екрані, подається пояснення такого несподіваного прохання. Міжнародний захист потрібний буцімто полякам лише до моменту зміни політичної команди на державних посадах. А нова обіцяє розбити наявний зараз патологічний склад, коли німецька нацменшина не дозволяє нормально функціонувати польській більшості. Для зміцнення нового порядку до польської конституції буде введений запис «Про симетрію міждержавних відносин у підході до національних меншин». І тоді, якщо заманеться Аляксандрові Лукашенку знову створити для поляків у Білорусі якусь неурядову організацію, то відповідно й білоруси в Польщі будуть змушені під загрозою позбавлення волі строком на 5 літ вступати в ряди, скажімо, Товариства виробників паперу. Наслідки цієї ворожби цікаві й тому, що після її здійснення можна майже стовідсотково прогнозувати появу чергових заяв про надання статусу біженця. Зміняться лише їхні автори, якими колективно стануть усі представники нацменшин у Польщі.
Українській меншині відображувач майбутнього радить бути обережними щодо певного «духовного від спеціальних завдань». Очевидно, не йдеться нам про Девіда Духовного, американського актора з серіалу «The X-Files» (по-гуцульськи – «Або роб, або в гроб!»), тільки відомого експерта з історичних – і не тільки таких – питань. Головне, що він буде мати менше праці, бо не треба вже буде досліджувати, хто й відколи стоїть за справою проекту постанови про засудження Акції «Вісла» (яку, як підказує відображувач, Сейм Польщі врешті схвалить). Очевидно, ідеться про невеличкого депутата, який «ustawia nowy porządek w Europie». І тут вже навіть не треба звертатися про інформацію до відображувача. Вистачать прогнози кресових середовищ: за їхніми даними, після прийняття постанови українці вимагатимуть компенсації, відбиратимуть своє втрачене майно (хоча вже й мають своє на Мазурах, а навіть краще, «бо отримали його з дахом та з туалетом»). Натомість, коли ми запитали нашу машину про компенсації, то її екран, на жаль, залишився порожнім. А може відображувач просто цифр не любить, бо єдина, яку нам написав, була цифра 48 000. Ми її вже раніше бачили в даних про загальну кількість української меншини в Польщі. Що цікаво, Головне статистичне управління (GUS – пол.) теж, як видно, не дуже цифри любить, бо й досі не подало детальної інформації, скільки нас є в окремих реґіонах, містах і селах. Ми самі теж «вкусимся за язик» і не будемо вибігати з інформацією вперед, натякнемо тільки, що збільшилася кількість членів української меншини в південносхідній частині Польщі. А відомо: коли збільшується чисельність громади, то збільшується її потенціал і можливості. За тим ідуть і нові виклики… Передусім для голови Об’єднання українців у Польщі. Кого ма(тиму)ть за нового голову члени найбільшої за структурою української організації в Польщі, офіційно довідаєтеся навесні, після VIІ З’їду ОУП. Очевидно, ми вже знаємо. Тому наперед вітаємо! До завдань нового голови належатиме й турбота, де роздобути кошти на функціонування громади. При теперішній кризі не буде це легко, тому він буде звертатися про підтримку не тільки до різних установ польської держави, але теж української. А чи Київ нам допоможе?
Нерідко говориться, що «немає майбутнього без минулого». Отож, перед тим, як виявимо чергові дані про майбутнє України, які переказала нам диво-машина, на мить повернімось до недалекої, зате вже історії. Отож, над Дніпром 2012 року відбулися парламентські вибори. А оскільки в Польщі ніхто не слухав і не звертав уваги на те, що говорили про їхній перебіг міжнародні спостерігачі (а вибори навіть у Європі визнали демократичними), то нічого дивного, що в питанні політики не втратили актуальності історичні слова колишнього президента України Леоніда Кравчука: «маємо те, що маємо». Стосовно майбутнього радше треба сказати: «матимемо те, що матимемо». Отож, в українській політиці 2013 р. здебільшого нічого не зміниться. Тільки на одне питання не відповів нам відображувач: що станеться швидше – чи швидше заіржавіють ґрати відомої тюремної камери, чи швидше посивіє славнозвісна коса Юлії Т.?
Так що, якщо дотепер не страшний був Україні кінець світу, а тим більше не злякалася вона підписати договори про постачання газу з іспанською людиною-невидимкою, то тим більше не зробить враження загроза девальвації гривні. Бо що ж таке девальвація грошей на початку нового року, якщо незабаром прийдеться готуватись до асоціації з ЄС? Європейський Союз сам щиро бажає Україні проґресу на шляху реформ, модернізації економіки та демократичних перетворень, а також реалізації європейського вибору. Тому, знаючи реалії й підхід володарів, в Україні успішно виконають погоджений з ЄС порядок денний асоціації та забезпечать реформування виборчого законодавства, судової системи, конституційні перетворення. Відтак, після проведеного засідання ради Україна–ЄС в Люксембурзі влітку 2013 р. Україні залишиться тільки підписати Угоду про асоціацію під час листопадового вільнюського саміту Східного партнерства… Очевидно, якщо їй взагалі захочеться. Бо саме таку формулу застосовує вона в підході до більшості важливих справ. Не становить серед них винятку й питання підтримки українських громад за кордоном, зокрема й у Польщі.
Завершуючи наші новорічні прогнози (зміст яких вже раніше знав відображувач), треба почекати й набратися терпеливості. Як говорить гуцульська приказка, – «Біг пес через овес, і ні псові, ні вівсові»… І мати надію, що інформації, передбачені гуцульською диво-машиною на 2013 р., знайдуть своє відображення не лише на папері…
