Виджу тя на Кресті… Рукописний молитовник Михайла Левицького з Улюча (1836 р.), вступ і підготування до друку В. Пилипович, Перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі, Перемишль 2011, 211 с.

“Виджу тя на кресті…” – заключний, 20-й том серії “Перемиська бібліотека”, можна поділити на три частини. У вступі Володимир Пилипович описує історію молитовника, додає коментарі щодо походження молитов та ілюстрацій, аналізує матеріал у контексті особливостей видавничої справи ХІХ ст.

У другій частині поміщені тексти молитов, епіграм і сентенцій. Рукописний збірник 1836 р. склав та оформив улюцький дяк Михайло Левицький. Тут налічується 65 молитов: більшість церковнослов’янською та польською мовами, хоча є й дві українською. Цікаво, що перший україномовний молитовник з’явиться аж за 50 років.
І нарешті, найцікавіша для мене частина книжки, – факсиміле сторінок рукопису. Перше, що привертає увагу – сумлінність та старанність укладача молитовника. Складається враження, що для М. Левицького художнє оформлення є настільки ж важливим, як і змістове наповнення. Про це свідчать каліграфічно виведені літери (церковнослов’янським напівуставом та польським скорописом), старанно обрамлені та оздоблені декоративними орнаментами сторінки. Кожна молитва ілюструється добірним вклеєним малюнком – переважно ґравюрами, хоч трапляються й літографії, притаманні римо-католицькому іконографічному стилеві.
Схоже, що книжка “Виджу тя на кресті…” готувалася до друку так само сумлінно й ретельно, як і сам рукописний молитовник. В оформленні обкладинки використано вишивку середини ХХ ст. Усі елементи книжки поєднані досить гармонійно, використано хороший цупкий папір, тверду палітурку, що справляє враження гарного і якісного видання. “Виджу тя на кресті…” може стати чудовим подарунком людині, яка цікавиться не лише релігійною тематикою, а й історією книговидавництва

“Наше слово” №25, 17 червня 2012 року {moscomment}