Мирослава Олійник ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ №37, 2015-09-13
«Душа співає голосом неба,
сипле слова любові на нас,
Споглядає на світ цей –
чого Душі треба?!
Зазеленіти листочком весни щораз…»
Богдан Пастух
У Львівській філармонії відбувся благодійний творчий вечір поета, автора чотирьох поетичних збірок, Богдана Пастуха. Поета з незвичайною долею, незвичайним корінням, надзвичайним талантом вітав повнісінький зал філармонії.
Богдан Пастух – не тільки поет, а й композитор, співак, лауреат всеукраїнських конкурсів, бездоганний ведучий різних заходів, а за професією – маґістр державного управління. Свій концерт він приурочив до 35-ліття творчої діяльності: «…Я виріс в обіймах моєї бабусі, а вихований на основах лемківської культури, звідки походять бабуся та дідусь, тобто з села Герово коло Дуклі на Лемківщині. Я куштував всі їхні страви, чув їхні молитви, споглядав образи – і це все дало мені силу, щоб сьогодні я міг передати людям добро. Потрапивши нещодавно в музей Товариства „Лемківщина” на Тернопільщині, я впізнав ті образи, до яких щоранку молилася моя бабця. А ще я пам’ятаю кольори всіх її запасок, чую запах її рук…
Лемківська культура… Я ніколи не думав, що пройде певний період часу, і вона стане для мене найдорожчою, найважливішою, а я буду маленькою частиною тої культури. Не думав, що буду творити, „переносячи” маленьких лемчаток у той світ, в якому виховався я і який пам’ятаю донині.
Страшні події переселення операції „Вісла” вторглися в життя і моїх предків, і моєї мами. Вони розповідали, як бігали, ховаючись, до лісу доїти корову, щоб нагодувати дітей. Дітей переховували в пивницях. Про все це я розповів у прозовому творі „Операція Вісла і я”. Цікавою є доля цього твору. В Торонто оголошено міжнародний конкурс, про який мені повідомив перший голова Товариства „Лемківщина” на Львівщині Петро Когут, і я став лауреатом конкурсу. Це був перший мій вагомий доробок», – розповів Б. Пастух.
Всі, хто був присутній на творчому вечорі, не міг не з’єднатися духовно з величчю поетичних композицій в авторському виконанні, а також у виконанні когорти талановитих артистів: Світлани Мамчур, Леонтія Бебешка (Левка Дурка), Богдана Іваноньківа, Богдана Пришляка, чоловічого вокального квартету «Акорд», Уляни Матіяш.
Слова великої вдячності Б. Пастух виголосив зі сцени народній артистці України, лауреату Шевченківської премії, теж лемкині Марії Байко, яка «розпізнала» в ньому цей Божий талант. «Вийшовши» зі спільної землі, вони знайшли «свою» мову, якою достукуються до людських сердець, щоб знівелювати зло, а посіяти зерна добра серед тих, хто їх чує.
Прибутки з концерту пішли на лікування пораненим бійцям – тим, які втратили своє здоров’я в ім’я незалежності України. Багатьох з них автор запросив на свій вечір, і вони сиділи в перших рядах залу. «Я хочу, щоб вони бачили, що є люди, що цінують їх відвагу, мужність, самовідданість…», – сказав поет.
Лілія Плахтій, керівник відділу культури Центру розвитку української культури, поділилася своїми враженнями: «Богдан належить до багатогранних особистостей: він поет, пісняр, добрий режисер, здібний актор, філософ у житті, але передусім він ревний християнин і добрий син свого народу. У лемківському товаристві йому особлива пошана і вдячність, тому що він знаходить такі щемливі й правдиві слова, які здатні передати біль і трагедію нашого народу. А сьогодні своїм концертом Богдан показав свій неперевершений талант і щедро наповнив духовну скарбницю лемків».
Слова Б. Пастуха: «Серце моє говорить українською, а душа бесідує лемківською» кажуть самі за себе… ■
