Анна Вінницька ■ ПОДІЇ ■ №12, 2015-03-22
Камерність, багатство чимволіки, образність та неповторність, – такими словами можна найкоротше зобразити шевченківські святкування в Білому Борі. Цього року врочистості пройшли напередодні дня народження генія, в кафе «Під калиною».
– На жаль, у Білому Борі не маємо можливості побувати в «літературному кафе», яке бере свою історію саме від часів Шевченка, а де творчі – літературні чи художні – еліти збиралися і при каві читали літературні твори та обмінювалися думками. Тому раз на рік відкриваємо в нашій школі кафе «Під калиною», – сказала Марія Мандрик-Філь, вчителька української мови і заодно керівник гурту «Калиновий міст».
«Офіційне» відкриття кафе «Під калиною» відбулося торік, під час відзначень 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Саме тоді пройшло перше читання учнями школи поезії Шевченка. На цей раз, з огляду на ситуацію в Україні, гурт «Калиновий міст» під керуванням М. Мандрик-Філь читав Шевченкові твори, у яких геній помістив пророчі слова щодо майбутнього України. Подібно як «вишневий вітер» приніс безсмертя Шевченка на землі, в омріяному ним «садку вишневому», так і ми чекаємо, що принесе він кращу долю Україні… Тому М. Мандрик-Філь закликала прислухатися до геніальної інтуїції Т. Шевченка і повірити в краще майбутнє України, яке щойно перед нами. Столи, навколо яких сиділи слухачі, а на яких чекала запашна кава, чай та солодке, додавали заходові неповторного клімату.
Отож, читання творів відбувалося в атмос фері задуми, яку ще більш поглибила виставка п’єси Івана Драча «Смерть Шевченка» у виконанні молодіжного театру «Навпаки» з Ґданська. Театром керує талановита випускниця білобірської школи Оксана Терефенко. Т. Шевченко на сторожі біля нас поставив слово. І саме події в Україні ще більш усвідомили нам, наскільки поезія Шевченка є актуальною. Вона ж – невмируща. Звертаючись до зібраних, О. Терефенко наголосила, що сьогодні поема розкриває нам значно більше, чим смерть самого Шевченка – це п’єса про сметь Героя… Дуже добра гра молодих артистів, які театром займаються непрофесійно, ще більш вражає правдивістю їхніх переживань.
Під час святкування виступив також хор «Джерело» під дириґуванням Юстини Москалик, який виконав ряд пісень на слова Шевченка. Натомість учні, вчителі та представники української громади й місцевої влади засвітили лампади біля пам’ятника Т. Шевченкові. До початку святкувань у місцевій греко-католицькій церкві відправлялася панахида. У святкуваннях взяли участь бурґомістр Білого Бору Павел Міколаєвський, заступник голови Білобірської міської ради Влодзимеж Шидивар, новообраний заступник бурґомістра Білого Бору Іван Батрух, парох о. Петро Баран, о. Ярослав Роман, с. Меланія Кузьо, представники гуртків ОУП у Мястку та Білиці. Володимир Філь, який вів зустріч, вітаючи Івана Батруха, підкреслив, що призначення його заступником бурґомістра – це особлива подія для Білого Бору тим більше, що 10 березня виповнилося 28 років, як був закладений камінь під будову гуртожитку, а «батьком» цього успіху є саме І. Батрух, який на той час очолював Громадський комітет будови гуртожитку. І. Батрух є також активним членом білобірського гуртка ОУП.
– Дякуємо бурґомістрові, що захотів поділитися владою з представником нашої громади. Завдяки цьому нині Білий Бір упевнено стоїть на двох ногах, – жартома сказав В. Філь.
Традиційно, під час шевченківських святкувань вчителі та учні попрощали випускників ліцею, які цього року завершують навчання у Білому Борі. Під час зустрічі проводилась теж збірка грошей на ремонт Народного дому в Перемишлі – досі протягом трьох років під час шевченківських святкувань зібрано майже 2 тис. зл. ■
