таборовий писар ст. пл. Олена Боднар ■ ПОДІЇ ■ №32, 2013-08-11
Нещодавно успішно закінчився пластовий юнацький табір «Козацький простір». Учасники віком від 13 до 18 років, як справжні козаки, 10 днів жили наодинці з природою.
Чудовий гірський ранок. На таборовій площі серед дерев роса ще не висохла. Сонячне проміння дає ніжне тепло. Чути пташиний спів і гамір невеликого струмочка. За кільканадцять хвилин до сьомої стійковий іде до шатра бунчужного. Той незабаром прокидається, будить решту проводу і стає недалеко від наметів юнацтва. Дає довгий сиґнал свистком і кличе: «Табір, вставання!». На цей заклик вісімнадцятеро учасників табору вибігають з наметів. Деякі роблять це зразу після свистка, інші, заспані і ще не зовсім свідомі, поспішаючи, шукають свого взуття. За хвилину, коли вже весь табір стоїть «на струнко», друг Павло Дум’як всіх вітає і заохочує до короткої розминки. День починається.
Сніданок щоденно о 8:30. До цього часу пластуни мають зранку ще кілька завдань. Одним з них є «відкриття дня» – спеціальний церемоніал, під час якого на високу щоглу в центрі площі хорунжі в супроводі пластового гімну піднімають синьо-жовтий прапор. Він майорітиме там аж до вечора. На відкритті дня одягнуті у форму пластуни мелодійно промовляють молитву «Отче наш». Уважно всі слухають щоденний наказ, зачитаний таборовим писарем. Тут подана вся важлива інформація, яку провід табору хоче переказати учасникам, наприклад, план дня, відомості про те, який гурток отримав найбільше балів за попередній день, або хто сьогодні чергує на кухні. Важливим елементом відкриття дня є промова коменданта – подруги Уляни Лайкіш.
Протягом дня учасники табору мають багато цікавих занять. На гутірках з піонірки будують таборові споруди (душ, дошку оголошень, стіл, браму, щоглу, щоб прикріпити прапор). Вивчають правила першої медичної допомоги та як готувати в таборовій кухні. Друг Тарас Гаврилишин пояснює правила користування картою і компасом, як збудувати ватру і розпалити вогонь без сірників. На щоденних історичних заняттях учасники збагачують свої знання про звичаї, події козацької доби – згідно з провідною темою табору.
Активні заняття збільшують апетит. Близько полудня табір з нетерпінням чекає свистка бунчужного з очікуваними словами: «Збірка на обід». Харчування в таборі – це просто майстерність. Юнаки, під наглядом інтенданта – подруги Олени Горків, ідуть на обід, не ймучи віри, що смачні страви готувалися без електрики, у величезних казанах на польовій кухні. Пластуни перед споживанням їжі моляться, бажають одне одному смачного і сідають у колі, кожний зі своїм казанком (menażką – ред.), щоб посмакувати пишними наїдками. Чергові розділяють харчі і дбають про те, щоб на кухні був порядок.
Учасники табору поділені на три гуртки: «Козацькі вуса», «Волохаті кокоси», «Безіменні». Кожен гурток щоденно обирає гурткового, який відповідає за організацію і працю своєї команди. Гурткові переказують своїм друзям накази бунчужного. Пластова система організації допомагає змобілізувати більшу кількість людей, приносить задоволеність і гарні враження від чіткого виконання команд.
Після обіду учасників табору знову чекають цікаві гутірки, ігри, спортивні змагання або теренові заняття. Програма дня міняється, коли пластунів відвідують знамениті гості – козаки 1-го Кінного полку Чорних запорожців з Перемишля і заслужений артист України Тарас Компаніченко. Під час зустрічі юнацтво ознайомилося з історією героїчних воїнів і послухало пісень у винятковому виконанні.
Кожен активний день у таборі закінчується церемоніалом закриття і ватрою, під час якої в супроводі гітари учасники співають, грають в ігри, розказують цікаві історії. Пластова ватра – особлива. Чути потріскування паленого дерева і цвіркотіння коників-стрибунців. Золоті іскри підносяться вгору й освітлюють темряву ночі. Магія великого багаття під зоряним небом спонукує до цікавих роздумів. І хочеться сидіти при вогнищі серед друзів якнайдовше.
Пластовий табір «Козацький простір» організовано 2–11 липня в Завадці-Морохівській, недалеко від села Мокрого на Сяніччині. Кожен день у таборі приносив багато нових знань, цікавих пригод. Дякуємо всім добрим людям, які допомогли нам зорганізувати цю незабутню зустріч.
Пластовий табір відбувся завдяки дотації Міністра адміністрації і цифрових технологій та Міністра національної освіти.
