Ярослав Присташ ■ ПОДІЇ ■ №41, 2012-10-07
Організатори ІХ Днів української культури в Зеленій Горі – Любуський відділ ОУП та Консульство України в Зеленій Горі, вирішили не обмежувати місце проведення заходу, влаштованого 22 вересня ц.р., стінами української домівки, до якої мало хто б прийшов, а вибрали престижні приміщення міста. Виставку про польсько-українські відносини у 1939–1947 рр. та наукову конференцію організовано в «Пальмярні», куди навідується багато людей, а концерт відбувся в залі Бібліотеки ім. Ципріана-Каміла Норвіда.
Ще перед конференцією член Головної ради ОУП Іван Сирник вручив колишнім в’язням концентраційного табору в Явожні або їхнім нащадкам, на знак пошани, пам’ятні медалі, приурочені 65-м роковинам Акції «Вісла». Особисто таку медаль отримав Іван Ваньчко, за інших живих і померлих отримали їхні родини. Тими «явожнянцями» були: брати Михайло і Микола Підлипчаки, Микола та Емілія Харитчаки (брат і сестра), Марія Дзибан, Текля Ковальська, Остап Коцюба, Петро Крайник, Анна Маланчак, Михайло Наконечний, Марія Росипська, Марія Станчак, Марія Тиханич, Василь Холявка.
На конференції, яку організував безпосередньо проф. Богдан Гальчак, на увагу заслуговують дві доповіді, а саме: проф. Б. Гальчака «Powiatowe instancje PZPR wobec ludności ukraińskiej w powiecie zielonogórskim w latach 1949–1989» (укр.: «Повітові інстанції ПОРП стосовно українського населення в Зеленогірському повіті у 1949–1989 рр.»), що вписується в дослідження істориків-архівістів, які займаються політикою польської центральної та місцевої влади щодо національних меншин; доповідь д-р Олександри Яворницької-Новосад «Ocalić od zapomnienia. Rola pamięci przeszłości w zachowaniu tożsamości Łemków» (укр.: «Зберегти від забуття. Роль пам’яті минулого у збереженні самосвідомості лемків») про роль колективної та індивідуальної пам’яті в поведінці лемків у Нижньосилезькому і Любуському воєвідствах, де безпосередня травма очевидців та учасників Акції «Вісла» впливає на посттравматичну ідентифікацію наступних поколінь.
Концерт проходив на високому художньому рівні, що належно оцінила публіка. Розпочала захід мецосопрано Богумила Тарасевич, а далі – колектив «Джерело» з Івано-Франківська, який дуже сподобався публіці. У виконанні цих учасників концерту можна було послухати також лемківські пісні, що радувало численно присутніх лемків у залі.
Вперше в Зеленій Горі виступив гурт «Позитив» з Більська-Підляського. Це нове відкриття на фольковій сцені. Вони існують лише чотири місяці, а вже представляють високий рівень. Особливо вдалим аранжуванням вразила пісня «Ой полечко, поле». На жаль, забракло, або я не дочув, підляського репертуару в їхній програмі. А от підляшани привезли свою «візитку» – танцювальний колектив «Ранок» з Більська-Підляського, який оживляв публіку.
Цього року ІХ Дні української культури фінансували також місцеві органи самоврядування. Проте жоден представник міста і сеймику не з’явився на заході. Приїхав новосільський староста Юзеф Сушинський з дружиною, віце-староста Нової Солі Барбара Врублевська та голова Новосільської ради повіту Ярослав Суський. Невже функції репрезентувати Зелену Гору перейняла влада Нової Солі (за 25 км від Зеленої Гори)?
Любуський відділ ОУП організував своє свято, залучивши до справи небагатьох людей, тих кому не байдуже культурне життя своєї громади. Вони, крім праці, навіть витягали зі своєї кишені чималі кошти, щоб профінансувати захід. ■
Гурт «Позитив». Фото Ярослава Присташа
