Данєль Войцеховський ■ ПОДІЇ ■ №24, 2014-06-15
Школярі та вчителі з восьми громад українсько-польського прикордоння долучилися до проекту популяризації спільної історико-культурної спадщини Польщі та України. Перше навчання шкільних команд України та Польщі проходило від 6 до 11 травня цього року поблизу Судової Вишні в Україні.
Навчання було організоване в рамках мікропроекту «Транскордонна співпраця шкіл у галузі популяризації спільної історико-культурної спадщини Польщі та України», співфінансованого Європейською комісією в рамках Програми транскордонної співпраці Польща-Білорусь-Україна (2007–2013). Цей мікропроект є частиною великого проекту «Фортеця Перемишль», до якого залучені понад 20 організацій України і Польщі. Серед них – Центр освітніх ініціатив зі Львова та Перемиський відділ Об’єднання українців у Польщі, які відповідають за компонент співпраці шкіл та підготовку етнографічно-історичного інтернет-атласу прикордоння, до якого увійдуть матеріали, підготовані школярами. Наповнення атласу почнеться з опису фортеці Перемишль, а далі всі, хто побажає, зможуть додати до нього опис своєї місцевості. Крім того, буде підготована пересувна виставка про спільну історико-культурну спадщину прикордонних територій Польщі та України.
Під час навчання в Судовій Вишні учні і вчителі чотирьох українських шкіл Мостиського району і чотирьох польських шкіл Перемиського повіту (серед яких Комплекс загальноосвітніх шкіл № 2 ім. Маркіяна Шашкевича в Перемишлі), котрі лежать на території проекту, мали можливість взяти участь у майстер-класах українських і польських тренерів, а також ознайомитися з історією та етнографічними особливостями Судової Вишні й усього району. Зокрема, учасники відвідали місцевий історико-краєзнавчий музей, у якому в подробицях дізналися про історію міста. Цікаво, що в такому невеликому місті у фондах музею є навіть мамонтові бивні – цінний експонат, якому можуть позаздрити в інших, значно більших, музеях. Сам музей розмістився в приміщені Народного дому – пам’ятки архітектури, відомої тим, що свого часу тут побував Іван Франко.
Учасники проекту зустрілися з істориком-аматором Романом Войцицьким, який доповнив і поширив інформацію про історію міста і району, відвідали греко-католицьку церкву Святої Трійці, у якій зберігаються мощі Святого Амвросія, та єдиний у місті римо-католицький костел.
Серед усіх особливостей найцікавішою виявилася екскурсія на козячу ферму. В колишньому колгоспі в селі Дмитровичах, недалеко від Судової Вишні, бельгієць Бернар Вілем вивів новий ґатунок кози, яка походить від французького цапа та української кози. Тут можна побачити справжні стада кіз, яких нема деінде. З жирного козячого молока тут роблять майже 20 видів сиру. Саме ознайомлення з процесом вироблення й дозрівання такого сиру було одним з елементів екскурсії.
Зустрічі з цікавими людьми, екскурсії та розваги – це не все. Кожен день був наповнений тяжкою працею. На майстер-класах учасники багато чого навчилися, а саме: основ фотографії, писання коротких енциклопедичних текстів, співпраці і взаємного шанування своєї культури та культури своїх сусідів. Усі працювали в стислому часовому режимі і, що важливе, усім цього режиму вдавалося дотримуватись.
Ми мали неповторну можливість пізнати себе, зрозуміти, що за кордоном живуть такі самі люди, як ми, що ми маємо спільну історію, і хто його знає, чи й наша кров не є спільною. Нам треба знати, що саме ми і ті молоді люди – це наше майбутнє. Коли прийшов час прощатися, було сумно, а деякі казали, що надто коротко і хочуть більше. Покоління спільної Європи інакше сприймає світ – для них він є відкритим світом без обмежень, без упередженого ставлення до інших. Хто знає, може наші дороги колись зійдуться знову?
Останнього дня учасники представили виставку, складовими частинами якої були створені ними тексти і фотографії, що показували процес і результати їхньої дослідницької праці. ■
