Оксана Кульчевич ■ ПОДІЇ ■ №14, 2014-04-06
У зв’язку з подіями, які протягом останніх трьох місяців сталися в Україні, ланка ОУП у Вроцлаві провела вже багато заходів на підтримку України – під загальною назвою «Солідарні з Україною». У рамках цього проекту 14 березня організовано також урочистий вечір, присвячений 200-й річниці від дня народження Тараса Шевченка, а заразом цей захід мав на меті підтримати тяжко поранених українців, які постраждали внаслідок атак силових структур у Києві і тепер лікуються в Польщі. Це дійство відбулося в залі «Леопольдінум» Вроцлавського університету. Атмосфера вечора не була святковою: смуток і відчай від заподіяного Україні й українцям нікому не давали спокою та не залишали байдужими. Водночас відчувалося піднесення, гордість за народ України, за наших геніїв і наших героїв.
На зустріч у колі друзів України були запрошені, зокрема, віце-голова Європарламенту Яцек Протасевич, заступник нижньосилезького воєводи Ева Маньковська, керівники Вроцлавського університету ректор Марек Боярський та проректор Адам Єзерський, владика Вроцлавсько-Ґданської єпархії УГКЦ Володимир Ющак, почесний консул України Ґжегож Дзік, популярний письменник Марек Краєвський, директори шкіл та музеїв. Запрошено і представників національних меншин: вірмен, болгар, білорусів, греків, караїмів, угорців, євреїв, татар. Почесними гостями на концерті були протестувальники з київського Майдану, які лікувалися в лікарнях Вроцлава.
У вітальному слові голова вроцлавського гуртка ОУП Ігор Саламон подякував усім присутнім за участь у концерті, оскільки в цей час кожна підтримка України є дуже важливою. За словами пана Ігоря, ситуація нині – дуже драматична й непевна, але оптимізм і досвід йому підказують, що в нав’язаному північним сусідом геополітичному конфлікті Україна рано чи пізно здобуде перемогу.
Гості дізналися про підтримку Польщею українців, які були тяжко поранені під час протистоянь у січні-лютому цього року в Києві. Комітет підтримки України в Польщі організував лікування у клініках Вроцлава 18 постраждалих українців. Уже виписалися з лікарень 11 осіб. Деякі з них повернулися в Україну, інші – проходять реабілітацію. Вони живуть у польських родинах під наглядом Комітету підтримки України. Лише у Вроцлаві для медичної та іншої допомоги постраждалим зібрано близько 11 тис. зл.
Я. Протасевич у своєму виступі нагадав, що після жорсткого протистояння в Києві й інших містах український народ зіткнувся з новим випробуванням у вигляді аґресії зовнішнього ворога, але це ще більше згуртувало націю. Він висловив надію, що тепер ті, хто стояв на Майдані один навпроти одного, спільно дадуть гідну відсіч своєму справжньому ворогові, разом захищаючи рідний край.
Частину вечора, приурочену до ювілею всесвітньовідомого Кобзаря, підготували учні Комплексу загальноосвітніх шкіл № 4 ім. Б.-І. Антонича в Лігниці. На жаль, сьогодні, замість радісного святкування, необхідна солідарність з українським народом у його прагненні до свободи в ситуації загрози суверенітету і цілісності української держави. У виконанні шкільного хору «Полонина» під керуванням В. Кльоцека зазвучала пісня на слова Шевченка «Думи мої…». Учениця школи К. Гайдук продекламувала поезію «Вітре буйний», а О. Стажинська в супроводі гітари прочитала «Думи мої, думи мої». Виконанням твору братів Лева і Богдана Лепких «Чуєш, брате мій» учні вшанували пам’ять Небесної сотні. Секстет із трьох хлопців і трьох дівчат а капела виконав лемківську пісню «Пливе кача по Тисині», яка була улюбленою одного з перших загиблих на Майдані, білоруса М. Жизневського, і стала піснею-плачем за всіма полеглими в боротьбі за волю України в січні-лютому 2014 р. У зверненні до гостей учні наголосили, що поляки підтримують українців не тільки деклараціями, але й ділом, а також позитивними настроями в суспільстві щодо українців. І за це щиро дякували.
Вдячність полякам і представникам етнічних меншин висловив уже досить відомий у Польщі український етно-гурт «AtmAsfera». Музиканти підтримували протести на Майдані своїми виступами, позитивною енергією своєї музики, вселяючи віру в щасливе майбутнє. «Ви є нашими братами, дякуємо вам за допомогу Україні, за вашу небайдужість. Наше серце весь час з Україною. Хоча ми тут, думки наші там. Ми не хочемо війни, прагнемо миру і спокою», – звернулися учасники гурту до глядачів. Вони заграли свою миротворну, життєдайну музику, користуючись чи не повним арсеналом музичних інструментів, як-от: флейта, синтезатор, мандоліна, дарбука, гітари, а також насичені й ориґінальні жіночі та чоловічий вокал.
Запрошений до участі в концерті київський гурт «Хорея козацька» безумовно став зіркою врочистого вечора. Провівши на Майдані майже всі найтяжчі, найбільш морозяні ночі протистояння, «Хорея козацька» підтримувала протестувальників своїми патріотичними старовинними піснями, піснями-молитвами. Унікальність гурту полягає у використанні історичних музичних інструментів: старих бандур, кобз, сопілок, бубнів, народних скрипок, та у виконанні стародавньої музики Русі-України, козацьких пісень, пісень з ХVI–XVII століття, віднайдених в архівах. Музиканти виконали пісні козацької доби, які закликають до нескореності і надихають на перемогу. Керівник та соліст гурту Тарас Компаніченко висловив щиру подяку братам-полякам: «Нашим справжнім братам дякуємо за молитви, за щире співчуття, за те, що в найважчі часи були з нами й залишаєтеся з нами. Всяке відбувалося з нашими народами в різні періоди історії. Віримо – це все в минулому. Сьогодні ви показали, що ви є нашими справжніми братами». Пісня-молитва – звертання до Богородиці «Подай нам руку, не дай нам муку, матко милосердна» – звучить сьогодні, як і сотні років тому, актуально. Народ, що відчув свою силу, що усвідомив себе народом, який бореться за правду, за свою Батьківщину, є непереможним. ■
