(гс) ■ УКРАЇНА ■ №2, 2016-01-10
Темп і якість реформ в Україні багатьох розчаровують. Експерти, яких наприкінці грудня запросив до Варшави Фонд Баторія, переконували, що системні перетворення над Дніпром все ж відбуваються.
У дискусії «Українські реформи – дійсність чи ілюзія» брали участь: Олексій Гарань (Києво-Могилянська академія та Фонд демократичних ініціатив ім. Ілька Кучерева), Олександр Сушко (Міжнародний фонд «Відродження» і Національна рада у справах реформ) та Адам Бальцер (Колеґія Східної Європи).
Умови і реформи
Неґативні оцінки часто пов’язані з надто високими очікуваннями. За словами О. Сушка, українці вважають сьогоднішню корупцію навіть вищою, ніж в часах режиму Віктора Януковича. На таке сприйняття, однак, впливає те, що про корупцію тепер говориться значно більше, ніж в минулому. На думку експерта, саме у плані боротьби з корупцією робиться доволі багато. Якийсь час тому в Києві протестували міліціонери, які не пройшли процесу верифікації і випали з системи охорони правопорядку. Це у поєднанні зі створенням антикорупційного бюро показує, що процес все-таки має певну динаміку. Люди часто не зауважують позитивних змін тому, що погіршується їх економічне становище, а також тому, що вони чекають покарання конкретних людей, відповідальних за корупційні схеми чи вбивства під час Революції гідності. «Якби українська влада проводила зміни у більш-менш нормальних умовах, ми всі говорили би про реформаторську команду», – відзначав польський експерт А. Бальцер. Він вважає, що не можна аналізувати українські реформи без контексту війни, жертв, біженців, утрати території чи найбільшої економічної кризи з часів незалежності.
Вибори – це не панацея
За словами експертів, важко оцінити реформаторську детермінацію президента Петра Порошенка та прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. У них змішуються старі і нові підходи. Президент, наприклад, побоюється повної незалежності прокуратури. Він переконаний, що як не він, то хтось інший впливатиме на неї, тим самим демонструє недовіру до принципу верховенства права. О. Сушко звернув увагу на те, що теперішні державні лідери «не можуть стати кимось іншим, ніж вони насправді є», проте вони можуть закласти підвалини для нової системи. Її появі сприятиме постійна активність громадянського суспільства та підтримка міжнародного товариства. Якісні зміни, отже й згадуване верховенство права, прийдуть через якийсь час разом з появою нових людей при владі. Сьогодні ж влада зосереджена у прем’єрському та президентському таборах, які змагаються за впливи. Ця не завжди вигідна для двох сторін співпраця наразі не має кращої альтернативи. В оцінці О. Гараня, передчасні вибори можуть зробити певні перетасовки у Верховній Раді, але якісних не принесуть. Сильнішими після виборів стануть більш радикальні і популістські партії, а також представники давнього режиму і союзники Москви. Проте в українському суспільстві постійно звучить ідея проведення дострокових виборів. У їх контексті відчутна щораз більша підтримка діяльності теперішнього ґубернатора Одеси і колишнього президента Грузії Міхеїля Саакашвілі та всієї «грузинської команди» в українській політиці. Люди вірять, що М. Саакашвілі вдасться повторити такий грузинський успіх, як боротьба з корупцією, але вони не беруть до уваги різних обставин в обох країнах та значно менших повноважень, які в Україні має колишній грузинський президент. Невідомо, як зауважували оглядачі, чи він планує довше зв’язуватись з Україною, чи просто теперішню активність використати, як трамплін для політичного повернення до своєї батьківщини.
Децентралізаційна пастка
Важливим викликом залишається децентралізація влади в Україні. Однак і тут експерти наголошували на потребі виділення з реформаторських дій питання спеціального статусу для Донбасу. Західний світ, незважаючи на цей нюанс, піддає українську владу на різку внутрішню критику. В оцінці суспільства, спочатку на Донбасі потрібно повернути державний контроль, а Росія мусить виконати свої зобов’язання. Тільки тоді можна розглядати варіанти політичного статусу для Донбасу. О. Гарань вважає, що тут повністю перевернута логіка, оскільки Москва спочатку зайняла українську територію, а тепер Україна має ґарантувати спеціальний статус для цього реґіону: «Заходові потрібно якось цей конфлікт загасити, навіть ціною України». За його словами, темп перетворень, може, був би швидший, якби Україна в умовах війни не занадто дотримувалася демократичних принципів. Ідеться, наприклад, про різкішу боротьбу з російською «V колоною» у вигляді мас-медіа, певних громадських установ тощо. Тут між експертами появилася розбіжність, бо, на думку О. Сушка, такі заходи поставили б під сумнів питання про доцільність боротьби українців за західні демократичні цінності.
Щоб люди відчули
У підсумках варшавської дискусії учасники відзначали, що пріоритетом українських системних змін залишається боротьба з корупцією. Тепер ідеться про те, щоб призначені для цього установи почали реальну працю, а не боролися між собою. У цьому контексті треба обережно скорочувати впливи олігархів, оскільки ті з них, які проявили прихильність у боротьбі з аґресором, і надалі потрібні. Постійно треба дерегулювати економіку, вводити зміни, корисні для малого та середнього бізнесу, спрощувати податки тощо. Що стосується енергетики, мусить появитися незалежний реґулятор ринку, що, у свою чергу, напевно викликатиме протидію з боку таких олігархів, як Ринат Ахметов. Громадський сектор постійно повинен підтримувати в людях бажання участі в різного роду голосуваннях чи протестах на захист своїх прав. Це важливі і реальні знаряддя тиску на владу. Учасники дискусії наголошували на тому, що влада якнайшвидше повинна ввести декілька помітних змін, які люди зможуть відчути в реальному житті, а не лише в аналізах експертів. Покарання за корупцію чи вбивства на Майдані є саме такими завданнями. З іншого боку, фахові економічні дослідження показують, що 2016 р. з допомогою західних партнерів Україна має шанси покращувати свою економічну позицію і повільно виходити з рецесії, однак Київ повинен розробляти сценарії реакції на дестабілізаційні заходи, які напевно будуть продовжувані з боку Росії.
