Олеся Ґераль ■ КУЛЬТУРА ■ №14, 2015-04-05
Нагодою для спогадів та спільного святкування краси української літератури і культурного обміну між Польщею та Україною став ювілейний Х Декламаторський конкурс української прози і поезії, що проходив у Люблині 10 березня. Фінальному концертові з участю люблинських хорів передував конкурс декламаторів Люблинського воєвідства.
До турніру в Люблині зареєструвалися 24 учасники. Згідно з вимогами конкурсу, участь могли взяти учні від 15-ти років. Отож зголосилися молоді учасники з гімназій, понадгімназійних шкіл, студенти і дорослі, які декламували вірші польською та українською мовами. Цього року серед членів журі була Маріанна Кіяновська – українська поетеса, прозаїк, перекладач, літературознавець.
Частина польських декламаторів вибрала твори українських класиків: Тараса Шевченка, Івана Франка, Володимира Сосюри, Павла Тичини чи Василя Симоненка. Традиційно беруться до уваги і твори сучасних українських авторів, як-от: Богдани Матіяш, Дмитра Лазуткіна, Віталія Бориспольця, Богдана-Олега Горобчука, Миколи Рябчука і, звичайно ж, Юрія Андруховича, Оксани Забужко та Андрія Любки.
Загалом всіх учасників конкурсу можна було поділити на тих, що були одягнені у вишиванки і читали патріотичні вірші, і на тих, котрі виглядали звичайно і звичайно читали українську поезію.
Учасник Кристіан Коман читав фраґмент роману «Хвороба Лібенкрафта» Олександра Ірванця в перекладі Наталії Брижко і Наталії Запур. Інший приклад почутої прози – уривок «Музею покинутих секретів». Твір О. Забужко декламувала Мартина Зємба. Заслуговує на увагу прочитаний фраґмент повісті Василя Слапчука «Жінка зі снігу», яку представив на сцені Люблинського центру культури Радослав Міскевич. Як розповів один з учасників люблинського турніру Патрик Малиса, «можна було вибрати будь-які українські твори, здебільшого – це народна творчість перекладена з української мови. Тематика різноманітна, і кожен говорить те, що хоче. Єдина умова – це повинна бути українська література».
М. Кіяновська зізналася, що її «заболіло» те, що більшість учасників, які декламували Шевченка, «не до кінця розуміли, чому відбувається читання віршів Шевченка. Його вірші сьогодні звучали дуже архаїчно. Шевченко не є архаїчним поетом, – підкреслила у своєму коментарі українська поетеса. – Це один з найбільш сучасних авторів світового рівня». М. Кіяновська також наголосила, що «декламація – це не тільки пам’ять, це повинно бути уміння, навик».
Одним із супровідних заходів конкурсу була авторська зустріч з поетесою М. Кіяновською.
Результати Х декламаторського воєвідського конкурсу представники журі оголосили в актовому залі Центру культури Люблина. На здивування учасників, проте не для глядачів конкурсу, не визначено першої нагороди. Третьою премією нагороджений Рафал Нужинський з Ґмінного центру культури Улан-Майорат. На конкурсі Рафал декламував вірші Дмитра Павличка «Фотографії» та «Раптом» Миколи Рябчука в перекладах Богдана Задури. Дві другі премії і номінації до участі у VIII Польсько-українських зустрічах майстрів слова у Луцьку 18–19 квітня ц.р. присуджені М. Зємбі, яка представила польською мовою вірш Ліни Костенко «Тінь» та уривок з «Музею покинутих секретів» О. Забужко, і Євгенієві Гаркуші з Університету Марії Кюрі-Склодовської в Люблині, який дуже емоційно і патріотично декламував Шевченкові «Думи» та «У тієї Катерини».
Головний організатор конкурсу Анна Кравчик, керівник центру культурної освіти в Центрі культури в Люблині, подякувала всім співорганізаторам конкурсу, зокрема редакції газети «Наше слово» за підтримку та медіа-патронат над конкурсом упродовж 10 років. «Ці десять років два народи розмовляли між собою поезією і прозою, фраґментами, які обирали декламатори, близько 2 тисячі декламаторів за час тривання конкурсу на всіх рівнях у майже 100 місцевостях Польщі та України. Це також чудові гості, яких ми мали честь приймати на конкурсі, – Олександр Ірванець, Марія Матіос, Іван Малкович, Сергій Жадан, Андрій Бондар, Лариса Кадилова, Тарас Прохасько, який буде оцінювати фіналістів цьогорічного конкурсу в Луцьку у квітні. Це також польські майстри мовленого слова і театру: Анджей Ґловацький, Ядвіґа Ярмул, Уршуля Роєк, Маріан Камецький», – згадував історію конкурсу один з його інструкторів М. Новак.
Урочистим завершенням конкурсу став виступ люблинських хорів – «Лоріен» (І Загальноосвітнього ліцею ім. Станіслава Сташиця) та «Сенсоріум» (Комплексу шкіл № 5 ім. Івана-Павла ІІ).
Наступний етап конкурсу – фінал польсько-українських зустрічей майстрів слова цього року відбудеться в Луцьку 18–19 квітня. ■
