Тетяна Семаковська ■ УКРАЇНА ■ №31, 2023-08-06
Від війни страждає все: люди, звірі, птахи, споруди, але також і земля – її мінують, бомблять, знищують, зараз це найбільш замінована в світі територія. Про повні наслідки, які чекають екосистему України, говорити ще рано, втім почати процес можна. Розберемо це на прикладі Херсонщини, яка постраждала від підриву Каховської ГЕС в червні цього року. Ця трагедія суттєво погіршила стан ґрунтів не тільки цього регіону – від підтоплення постраждали й сусідні області, у землі яких потенційно могли потрапити шкідливі елементи.
Як підтоплення, прильоти снарядів, міни та інші боєприпаси впливають на ґрунти України – на прикладі Херсонщини пояснює фахівчиня з організації «Екодія» Марія Бєлкіна.
«Екодія» – це неприбуткова громадська організація, що об’єднує експертів та активістів навколо ідеї збереження довкілля. Під час повномасштабного вторгнення активісти разом з волонтерами ведуть моніторинг випадків потенційної шкоди довкіллю, спричинених російською агресією. Ці дані допоможуть громадянам та владі розуміти шкоду, яка завдана довкіллю, планувати поїздки для встановлення фактів і звертають увагу на обов’язкове врахування довкілля у процесах відновлення України.
Підрив Каховської ГЕС погіршив стан ґрунтів
Ще до підриву Каховської ГЕС землі Херсонщини зазнали пошкоджень, адже ця область росіянами була окупована практично одразу після початку повномасштабного вторгнення. Тут окупанти розміщували свої БК (боєкомплекти – прим. ред.), вели артилерійські обстріли та бомбардування – всі ці фактори призводять до того, що верхні шари ґрунту отримують різного виду пошкодження.
«Підрив Каховської ГЕС привів до загострення ситуації. Ми в “Екодії” проводили дослідження стосовно впливу війни на ґрунти у більш загальному масштабі, а також на прикладі конкретних громад у Харківській та Донецькій областях. Загалом виділяють механічний, хімічний та фізичний впливи. У межах дослідження ми сфокусувалися саме на хімічному забрудненні – мова йде про наслідки від вибухових речовин, важких металів, нафтопродуктів. Загалом, після підриву Каховської ГЕС також можна очікувати загострення ситуації з хімічним забрудненням, зокрема від добрив, нафтопродуктів, каналізації тощо», – пояснює Марія Бєлкіна.
Окремо фахівці з питань ґрунтової мікробіології виділяють біологічне забруднення, тобто загибель всього живого ґрунтів, що відповідає за його здоров’я та родючість.
Експедиції для спостереження стану землі під час війни неможливі
Щоб оцінити стан ґрунтів, раніше експерти могли прибути на місце та умовно взяти пробу землі, однак під час повномасштабного вторгнення це неможливо, а водночас великі території залишаються замінованими. Тож аби фіксувати забруднення та вплив війни на землю, «Екодія» залучила науковців, які вже роками займаються цим питанням. На прикладах двох громад у Харківській (Вільхівська громада) та Донецькій (Сартанська громада) областях зробили комплексне оцінювання пошкоджень, в основному за допомогою супутникових знімків і точковим відбором проб для вимірювання хімічного забруднення. Окрім цього, організація налагодила співпрацю із представниками Міноборони та іншими міністерствами, які також опікуються цим питанням.
«Перше комплексне дослідження дало нам основу щодо впливів на ґрунти, корисно було глянути на впливи на конкретних прикладах. Ми налагоджуємо співпрацю з іншими стейкхолдерами, які працюють на національному рівні. Наразі певні проби ґрунтів передали до лабораторії, яка, до речі, знаходиться в Польщі. Після отримання результатів ми зможемо говорити про ще один приклад пошкоджених земель і потенційні заходи із відновлення. Україна має обмежені ресурси для проведення лабораторних аналізів для визначення забруднення вибуховими речовинами. Сподіваємось, що найближчим часом Україна буде мати можливості для визначення усього спектру забруднення, що допоможе швидше аналізувати дані», – говорить фахівчиня «Екодії».
За словами Марії Бєлкіної, зараз вже працюють ініціативні групи науковців, які мають задачу – знайти рішення для якнайшвидшого відновлення пошкоджених ґрунтів.
Відповідальність росії за екоцид
В Україні зараз активно обговорюють притягнення росії до відповідальності за вчинені на території України злочини – як військові, так й екологічні. Підрив Каховської ГЕС – це екоцид, який мав прямі наслідки не тільки для Херсонщини.
«Зараз “Екодія” допомагає фіксувати дані про всі види забруднень, які спричинила війна, всі фіксації таких злочинів проти природи зараз важливі. На місця забруднень виїжджають уповноважені державні органи. Спілкуючись із інститутами, які мають відповідні лабораторії, ми знаємо, що вони збирають ці дані. Якщо говорити про ґрунти, то є дані моніторингу ще починаючи з минулого століття. Важливо, що у нас є дані до початку війни на Сході та повномасштабної війни, бо в іншому випадку довести, що конкретне забруднення зробила саме росія, було б важко. Ці дані можна буде використовувати для притягнення рф до відповідальності, зокрема й виплати репарацій», – каже Марія Бєлкіна.
Фермери в Україні: що робити тим, чия земля стала фронтом?
Охопити всю територію України, яка постраждала від війни, фахівці «Екодії» не можуть, але створити напрацювання, якими зможуть користуватися інші, – це можливо.
Наприклад, вже зараз йде дискусія про те, що певні землі (зокрема ті, які зазнали катастрофічних пошкоджень), які були на балансі у фермерів, будуть виводити із утримання. Як варіант, держава може купувати непридатну землю у фермерів й очікувати, поки вона відновиться. Цей процес називають консервацією, і це один із варіантів рішення, пояснює фахівчиня.
«Ми зараз бачимо приблизні сценарії, при яких за різним рівнем пошкодження земель будуть різні варіанти дій. Просто забрати землю у людини й взамін не дати нічого – така опція не працюватиме. Потрібно розробити справедливі умови для консервації земель», – зазначає спеціалістка організації.
Пошкодження, які підлягають рекультивації, мають оптимістичнішу долю: наприклад, є рослини, що витягують з ґрунту важкі метали, вони можуть вирощуватися на таких територіях та пришвидшувати відновлення.
«Втім, насамперед потрібно робити відповідні аналізи, й від них відштовхуватися. Продумувати ефективні заходи, адже в більшості на територіях України забруднення комплексні – це важкі метали, вибухові речовини. Повна картина буде зрозуміла після закінчення війни, але те, що у нас створюється зараз: ініціативні, робочі групи, співпраця з іноземними інститутами – все це вірний напрямок. Потрібно розуміти, що відновлення ґрунтів – довготривала справа. Простих й швидких рішень для України не буде», – резюмує фахівчиня.
