Розмовляв Олько Маслей ■ ЛЕМКІВСКА СТОРІНКА ■ 2010-11-05
{mosimage}
Буду вимагати на рівні кураторів освіти, щоб школи реалізували розпорядження міністра освіти, яке стосується обов’язковості навчання про нацменшини в Польщі – говорить депутат самоуправління Горличчини Стефан Гладик у розмові з Ольком Маслеєм.
Пане Стефане, Ви – єдиний з наших депутатів самоуправління Горлицького повіту. Тут проживають національні та релігійні меншини. Чи це має вплив на вибори?
-Горлицький повіт історично є багатокультурним і багаторелігійним.
На такому просторі треба вміти обережно поводитися стосовно зв’язків між різними спільнотами. Загалом вважається, що мірою толерантності є ставлення більшості до меншин. Але меншини також повинні шанувати і дотримуватися звичаїв більшості. Йдучи на вибори, я завжди маю це на увазі.
На території Горлицького повіту декотрі місцевості будуть мати двомовні таблиці. Як це сприймає більшість?
-Першою в цьому була Білянка. Зараз уже сім місцевостей у ґміні Устя- Горлицьке матимуть двомовні таблиці. Приклад Білянки виразно показав, наскільки важко змінювати свідомість усіх жителів місцевості. Такі двомовні таблиці є європейським стандартом, вони приносять однакову користь для всіх. Цю проблему в ґміні Устя -Горлицьке наголошуємо протягом двох років: на сільських зібраннях, на сесіях самоврядування ґміни. Я переконаний, що середовище готове вийти назустріч.
Як повіт подолав наслідки весняних повеней?
-Повінь принесла велику шкоду: були знищені два мости, кілометри повітових і ґмінних доріг, попідмивало гектари оброблюваних земель, часом навіть змінилися русла річок, вода пошкодила хати. Проте відбувається ефективний ремонт, потрібні великі гроші, яких немає, тому повітові установи невідкладно діють, наскільки можуть, працюють над заявами про структурні державні кошти. Найгірше те, що нещастя повторяється – чергова злива знов руйнує те, що вже було відремонтоване.
Як повіт використовує європейські кошти і які у зв’язку з цим є проблеми?
-Повіт використовує, зокрема, кошти з т.зв. норвезького фонду, що не є проблемою. Проблемою зазвичай є власний вклад. Повіт небагатий, тож і мусить позичати гроші, – але багато не можна позичити, бо це забороняє закон.
Якими є Ваші пріоритети діяльності в муніципалітеті?
-У повіті є лише три сфери дій: шкільництво, охорона здоров’я та розвиток інфраструктури, зокрема доріг.
На території повіту відбувається найбільший культурний захід лемків “Лемківська ватра”. Який його вклад в інтеґрацію суспільства і яким є ставлення більшості до нього?
-Не сумніваюся, що “Ватра” інтеґрує і руйнує багато стереотипів. Польське суспільство почувається на нашому святі вільно. “Ватра” вписалася в календар культурних заходів реґіону, але є ще в Польщі “в’язні” стереотипу, які не були ніколи на цьому заході, але знають усе “краще” від організаторів – відтак прокурори мають роботу: мають чим заповнити свої блоґи та ще кажуть, що це – на “славу Господа”.
Що Ви плануєте зробити в майбутньому?
-Буду вимагати на рівні кураторів освіти, щоб школи реалізували розпорядження міністра освіти, яке стосується обов’язковості навчання про нацменшини в Польщі. Охорону пропам’ятних місць нацменшин повинні додати в програму навчання школярів. Що ж радити, де руки не гложиш – там проконеча! (проконеча – це місце, де на ріллі орачі розвертають коней, завжди найбільш тверде – ом)
Як Ви погоджуєте депутатські обов’язки і громадську діяльність?
-За сорок років я навчився планувати час так, щоб знайти його для родини, для громадської діяльності та для праці в самоуправлінні. Звичайно, часу не “розтягнеш”, але “доточувати” час можна.
“Наше слово” №45, 7 листопада 2010 року {moscomment}
