пл ■ ПОДІЇ ■ №29, 2016-07-17
«Битівська ватра» – це захід, який щорічно популяризує українську культуру в Битові та околиці. Цього року відбулася ХXVI едиція свята. Чи захід відзначатиме свій 30-річний ювілей?
Без п’ятниці
Цьогорічна «Ватра», що проходила 1–3 липня у Битові, зібрала меншу кількість учасників, ніж у минулі роки. За оцінкою організаторів, у заході могло взяти участь приблизно півтори тисячі людей.
Одним із чинників меншої кількості людей була погана погода, яка примусила організаторів вводити зміни у програму. Проте, це не основна причина.
– Довкола у реґіоні відбувається багато імпрез не лише розважального характеру. Греко-католицькі парафії організовують свої заходи, проходить також щорічна зустріч кашубів, – пояснює Галина Гарасим, член битівського гуртка ОУП, яке є організатором «Ватри».
Дійсно, у вихідні в селі Вдзидзе відбувався з’їзд кашубів, у ґміні Божитухом – ґмінне свято, а у Клончно – «Концерт на даху», де можна було почути теж українську музику.
– Я знала, що кількість різних заходів буде зростати. Тому, коли хочемо, щоб «Ватра» святкувала свій 30-річний ювілей, потрібні будуть якісь зміни, – говорить Г. Гарасим. Одною з них є перенесення терміну «Ватри» та зміна її форми.
– В наступному році хотіли б зорганізувати наш захід у другі липневі вихідні. Могли б зробити «Ніч на Купала» над озером в Удорп’ю. Варто показати обряди та традиції, пов’язані з цим святом. Здається, через рік зовсім відмінимо концерти у п’ятницю, – роздумує діячка з Битова.
Після «Ватри» з’являються думки серед місцевих українців, щоб взагалі влаштувати захід тільки у Битові. Однак організатори не збираються переносити її у міській простір, бо це міняє ідею «Ватри», якою є спільна зустріч коло вогнища.
– У нас уже є постійні учасники «Битівської ватри». Інколи це 70–80-літні люди, які приїжджають своїми кемпінгами навіть з інших воєвідств. Тому «Ватра» надалі горітиме в Удорп’ю, – переконує організаторка.
З міста над озеро
Цьогорічна «Ватра» почалася у п’ятницю на міській площі у Битові виставкою «Гуцульське весілля», яке можна назвати інтерактивним, оскільки до участі в ньому запрошували глядачів. Опісля все перенеслося на ватряне поле у селі Удорп’є.
Там у п’ятницю та cуботу відбувалися ігри для дітей, концерти гуртів з Польщі та України і майстер-класи з рукоділля для малечі. Там можна було також почастуватися козацьким кулішем тощо.
– Я приїхав з дитиною. Такі майстер-класи – це добра нагода, щоб малюки навчились чогось нового, а не лише сиділи вдома при комп’ютері, – говорить Войтек Жбіковський, з Румії біля Гданська, який на Ватру приїжджає вже три роки.
– Я знаю про ваше минуле, бо мої батьки жили по-сусідськи з переселенцями Акції «Вісла». Симпатія до українців і їх культури завжди у моїй родині була. Я ще більше захопився Україною завдяки гурту «The Ukrainians», – розказує житель Румії. – У 90-ті роки ми, поляки і українці, у тому лемки, почали разом ходити на концерти цієї формації. І так у мені залишилася любов до українських заходів.
У неділю імпреза знову повернулась до міста з ярмарком народних майстрів. Упродовж «Битівської ватри» було помітне велике зацікавлення майстер-класами. Тому організатори хочуть розширити цей пункт програми.
– Може, зробимо якісь майстер-класи для дорослих, – міркує Галина Гарасим.
У сусідів теж зірки
З року на рік у невеликих місцевостях, де відбуваються українські культурні заходи, бере участь все менше членів української громади. Просто їх щораз менше. А як виглядає ситуація у Битові? У місцеву греко-католицьку парафію на Службу Божу щонеділі приходить 160–200 вірних. Проте більшість з них – це люди віком понад п’ятдесят років.
– Відсутність молоді притаманна для всіх невеликих містечок. Подібно й у нас. Я один із небагатьох, хто після навчання у великому місті повернувся до себе. Тому й на таких урочистостях у нас молоді мало, – підказує Славко Гойсак з Горлиць, діджей на цьогорічній «Ватрі» у Битові.
Щороку організатори «Битівської ватри» пробують конструювати програму, дивлячись теж на музичні смаки молодих. У минулі роки до заходу проводилося інтернет-опитування, який ансамбль має грати на імпрезі.
– Молодь хотіла б «Окен Ельзи». Ми, звичайно, не маємо фінансових можливостей, щоб запросити таку зірку, – пояснює Г. Гарасим.
Такі можливості мало місто, яке на «Дні Битова» запросило зірки, зокрема виконавців українських пісень. Тиждень після «Ватри» у місті виступив «Еней», «ЛемОн» та київський «Козак-систем».
– До нас теж зголошуються відомі колективи з України, але зараз не зможемо їх запросити, – говорить Г. Гарасим. – Організовуючи «Ватру», мушу брати до уваги також старших учасників заходу. Тому запрошую таких виконавців, щоб й старше покоління могло їх послухати.
Цього року зіркою «Ватри» був мукачівський фольк-рок гурт «Рокаш».
Музичний ринок насичений
Галина Гарасим розуміє, що виступи кількох відомих колективів на міському святі могли забрати частину публіки. Як зазначає Григорій Стех, голова Фонду «Музика світу», який займається популяризацією української культури у Польщі, зараз українські колективи присутні на багатьох польських заходах по всій країні. – Українці беруть участь у міських та ґмінних заходах, різних тематичних фестивалях та святах. Просто такий час, – заявляє Г. Стех, за словами якого, охоче до Польщі їдуть самі українці.
– Маю на місяць дві-три пропозиції від нових українських ансамблів, які просять організовувати для них у Польщі концерти, – зазначає голова фонду.
– Не знаю, яке буде зацікавлення українською музикою після останніх подій, пов’язаних зі скасуванням концертів гурту «От Vinta», але на сьогодні зацікавлення у Польщі українськими колективами помітне, – додає він.
Статистично у рік відбувається більше 200 концертів українських груп у Польщі. Cлід пам’ятати, що декілька українських гуртів досягли високого рівня і ставиться їх над Віслою на рівні відомих ансамблів з Польщі, Німеччини чи Франції. У багатьох місцях вони виступають не тому, що з України, але тому, що виконують добру музику.
На те, що повіти, міста і ґміни організовують свої імпрези з участю українських колективів, впливає факт, що вони мають партнерську співпрацю з містами України та гроші з євродотації, які дозволяють не лише реалізувати проекти, пов’язані з інвестиціями, але й підтримувати культурні заходи. ■
Фото Павла Лози
