Руслана Татарин ■ КУЛЬТУРА ■ №50, 2013-12-15

Постать В’ячеслава Липинського – знана і шанована в українській історії. Відомий політолог, громадський діяч, посол України у Відні походив зі шляхетської родини. Будучи поляком за походженням, він понад усе любив Україну, часто говорив про її незалежність. Тому за часів радянської влади чиновники робили все для того, щоб у підручниках і слова не згадувалося про цього великого патріота.

У селі Затурцях Локачинського району Волинської області й досі люди старшого покоління покажуть вам невеликий лісок Липинського. Переповідають, що його посадив батько В’ячеслава.
Про цікаві подробиці з життя цієї видатної людини нам розповів завідувач музею В. Липинського в Затурцях Віталій Кушнір. Саме завдяки завзятості, енергії, патріотичному духові та небайдужості цього чоловіка вдалося зберегти унікальну історичну пам’ятку. Добротний польський будинок родини Липинських за Радянського Союзу служив, страшно сказати, хлівом для худоби. Коли ж Україна здобула незалежність, почали говорити про реконструювання цієї унікальної для нащадків будівлі. Багато було пишних обіцянок, та кошти від держави не надходили. В. Кушнір не втомлювався стукати в усі двері, підняв громадськість, і 2002 р. розпочалися відновлювальні роботи, які тривали близько десяти років. На ремонт витрачено майже 4 млн. гривень. І от з нагоди 20-ї річниці незалежності України в Затурцях урочисто відкрили єдиний в Україні та у світі меморіальний музей В. Липинського. Нині В. Кушнір із гордістю проводить екскурсії в цьому осередку духовного й культурного життя.
У музеї-садибі є чотири експозиційні зали, виставкова та конференц-зали. Експозиція музею розкриває історико-етнографічне тло середовища, в якому жила родина Липинських, їхній родовід, життєвий шлях В. Липинського. Є його фотографії, особисті речі, меблі та документи. Загалом експозиція охоплює період тривалістю сто років – від 1839 до 1939 р.
Тут побувало понад 4 тис. відвідувачів. Сюди приїздять не лише жителі району та області, а й люди з різних куточків України, а також Білорусі, Росії, Австрії, Естонії, Литви, Польщі. «Бували в нас і нащадки роду Липинських, – з гордістю розповідає Віталій Григорович. – Племінники В. Липинського, тобто сини його молодшого брата Станіслава (останнього власника маєтку) – Ян та Єжи разом зі своїми родинами».

У родинному маєтку сім’я доктора філософії, вченого, агронома-селекціонера С. Ліпінського (саме на такому написанні свого прізвища наполягає родина, яка живе в Польщі) проживала до 18 вересня 1939 року: на другий день після «визволення» Західної України Станіслав посадив на два вози п’ятеро дітей, повантажив насіннєвий матеріал, родинний архів та вирушив до Польщі. Через два роки в еміґрації він створив сорт картоплі «Вигнанка», розуміючи, що, мабуть, уже ніколи не повернеться на свою малу батьківщину. Станіслав 1950 р. очолив створену ним лабораторію дослідження картоплі у Ґданську. Підготував підручник «Вирощування картоплі». Після його смерті 1954 р. один із сортів картоплі назвали його прізвищем – «Липинський ранній».
Найчастіше до родинного будинку приїздить Ян Ліпінський. Уперше чоловік разом з родиною побував у Затурцях 1990 р. Відтоді раз на кілька років родина знаходить час, щоб відвідати село знову. Саме Я. Ліпінський передав у подарунок музеєві значну частину родинних реліквій, документів, фотографій.
На відновлений маєток і територію парку навколо нього нащадки Липинських не претендують. В одному з листів до завідувача Затурцівського меморіального музею В. Кушніра Я. Ліпінський написав: «Ми тішимося, що наш будинок, наш двір прислужаться вашій культурі». ■

В’ячеслав Липинський (05.04.1882, Затурці − 14. 06. 1931, санаторiй «Вiнервальд», Австрiя) − політик, історик, публіцист, соціолог, дійсний член Наукового товариства ім. Т. Шевченка. Походив з польського шляхетського роду, який у ХVІІІ ст. перебрався в Україну.

Поділитися: