Григорій Сподарик ■ УКРАЇНА ■ №37, 2013-09-15
Західна Європа дещо полегшила інтеґраційні вимоги щодо України. І хоч справа ув’язнення колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко надалі залишається актуальною, цілком можливо, що вона не закриє перед Києвом дверей у Європейський Союз (ЄС). Зрозуміло, що цією темою живуть українські мас-медіа. Оце на початку вересня цікавий текст на тему плюсів та мінусів кожного з інтеґраційних напрямків опублікувала щоденна газета «Сегодня».
Слід відзначити, що видання належить пов’язаному з теперішньою владою олігархові Ринату Ахметову, виходить російською мовою та часто було критиковане за брак об’єктивізму і маніпуляції. Проте варто ознайомитися з повідомленням, яке «Сегодня» посилає своїм читачам, які в основному проживають у центральних та східних реґіонах України, де скептицизм стосовно інтеґрації з Заходом є найбільшим. За оцінкою видання інтеґрація з ЄС приведе до того, що з більшості товарів європейського виробництва будуть зняті мита, що знизить їх вартість на 10–15%. До позитивного зараховується також те, що з часом західні компанії можуть почати переносити своє виробництво в Україну, а це сприятиме появі нових робочих місць та збільшенню розміру зарплат. Найбільше виграють українські компанії, які в Європу постачають сировину і напівфабрикати, адже скасування мит збільшить їх виробництво і прибуток.
«Сегодня» наголошує також, що міжнародні фінансові структури, як правило, є більш відкритими для країн, економіка яких пов’язана з економікою США чи ЄС. Тому, за оцінкою видання, інтеґрація підвищить імовірність отримання кредитів від Міжнародного валютного фонду (МВФ) чи Світового банку, які на сьогодні дають найвигідніші умови кредитування у світі. Серед козирів західної інтеґрації, «Сегодня» відзначає, що підписана угода про асоціацію дозволить досягти полегшення в отриманні віз до ЄС, права законно працювати
в Європі, можливості надавати на євроринку послуги українськими компаніями тощо.
Видання називає також загрози, які може принести з собою євроінтеґрація. Так, посилення конкуренції та санітарні або екологічні стандарти ЄС можуть призвести до того, що закриються чимало українських виробників, особливо, в легкій і харчовій промисловості. Передбачається також, що з вибором західного напрямку може зменшитися експорт до країн Митного союзу (МС) – Росії, Білорусі і Казахстану. Це зі збільшенням імпорту з ЄС може призвести до падіння курсу української гривні. Відкриття ринку ЄС несе з собою також небезпеку подорожчання того, що в Україні є дешевшим, ніж за кордоном, оскільки експортувати буде набагато вигідніше, ніж продавати на місці. Тут, зокрема, йдеться про ціни на електроенергію і газ українського видобутку.
Подібна плюсово-мінусова система використовується і для оцінки інтеґрації з МС. Україна, вибравши цей напрямок, зможе користуватися виробничими зв’язками з часів СРСР, що сприятиме зростанню в ряді галузей, особливо в машино- авіа- і суднобудуванні. Видання відзначає, що коли Москва дуже хоче бачити Україну у своєму союзі, вона теоретично могла би піти на поступки у вигляді нового газового контракту і зняття експортного мита на нафту, але твердих ґарантій нема.
Черговий плюс – це відкриття ринку МС. Як відзначає видання, формально він і зараз відкритий, але діє цілий ряд обмежень на експорт, зокрема, труб чи цукру. У разі вступу України до МС Москва готова надати кредити, які замінять допомогу від МВФ. Однак точні відсотки таких кредитів не називалися, тому «Сегодня» пише про те, що «віриться на силу», що вони будуть не менш вигідними, ніж те, що пропонують західні фінансові структури.
У переліку мінусів щодо МС зроблено наголос на тому, що високі мита на імпорт з інших країн зроблять його дорожчим, тому простому українцеві стануть менш доступними європейські товари, а білоруські та російські будуть активно просуватися. Інша проблема полягає в тому, що через закриття кордонів і створення привілеїв для своїх виробників в останніх зникне стимул для поліпшення своєї продукції. В ЄС «правила гри» хоча дуже жорсткі, але чітко прописані, а в МС, як відзначає видання, їх в основному встановлює Москва, часто керуючись політичними, а не економічними чинниками. Отже, незважаючи на формальну рівність членів МС, російський бізнес – у привілейованому становищі. Кремль захищає його інтереси, сприяє просуванню продукції на спільному ринку, одночасно вживаючи заходів щодо недопущення на російський ринок бізнесу з країн-союзниць.
Як видно, арґументи «Сегодня» радше заохочують до західного напрямку української інтеґрації. Це важливо, якщо брати до уваги те, до кого потрапляє видання і хто є його власником. Колись у відомій польській комедії з’явилася фраза, що капіталістична держава може й має якісь свої плюси, однак ідеться про те, «щоб ці плюси не прикрили мінусів». Історія Польщі показала, що на заході все ж таки більше плюсів. Який шлях остаточно вибере Україна побачимо вже цієї осені. ■
